03.03.2015р. м. Київ К/800/26138/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Олендер І. Я. Титенко М. П. Бруль А. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області
на постанову та ухвалуРівненського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 року Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2014 року
у справі№ 817/4650/13-а
за позовомПублічного акціонерного товариства «Рівнеазот»
доДержавної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 року у справі № 817/4650/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 23.12.2013 року № 0000981544.
Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. п. 200.3, 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. ст. 71, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити в силі оскаржувані судові рішення.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ «Рівнеазот» бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за серпень 2013 року, складено акт від 10.12.2013 року № 198/17-16-15-01/05607824, яким зафіксовано порушення п. п. 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ПАТ «Рівнеазот» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2013 року в розмірі 1 236 710,00 грн.
В акті перевірки зазначено, що в липні 2013 року ПАТ «Рівнеазот» включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 1 236 710,00 грн. з порушенням вимог пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 200.3, 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, встановлених висновками акта перевірки попереднього звітного періоду від 09.10.2013 року № 29/17-16-15-01/05607824.
На підставі акта перевірки № 198/17-16-15-01/05607824 відповідачем 23.12.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення форма «В1» № 0000981544, яким ПАТ «Рівнеазот» зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 1 236 710,00 грн. за серпень 2013 року та нараховані штрафні санкції в розмірі 618 355,00 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, враховуючи наступне.
Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пп. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковий кредит в червні та липні 2013 року сформовано на підставі господарських операцій з ПАТ «Магазин «Будинок меблів», - придбання меблів; ТОВ «Вікнопром» - придбання та монтаж вікон ПВХ, ТОВ «Акорд-С» - придбання вікон та дверей металопластикових; ТОВ «ОСП Корпорація Ватра» - придбання світильників; ПМП «Технокомункомплект» - придбання обладнання, електроінструменти та запасні частини до них; ТОВ «АСН Трейдінг» - придбання монітору; ПАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» отримання послуг зв'язку; ПАТ «Укртелеком» - отримання телекомунікаційних послуг; ТОВ «Нова пошта» - отримання транспортно-експедиторських послуг; УДППЗ «Укрпошта» Рівненська дирекція - отримання послуг доставки кореспонденції; ПАТ «Комерційний Банк «Надра» - отримання послуг по перевірці застави, перевірка заставного майна; ТОВ «АРМ-ЕКО» - отримання послуг технічного обслуговування, ремонт ліфтів; ТОВ Санком-Рівне" - отримання послуг вивезення сміття; ТОВ «Люкс Прінт» - отримання послуг по нанесенню корпоративної символіки на спецодяг; ТОВ «Науково-проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія» (Рівненська філія) - отримання послуг авторського нагляду за будівництвом об'єкту «Технічне переоснащення установки відділення водню цеху А-2 ПАТ «Рівнеазот»; ТОВ «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР» - отримання послуг технічного обслуговування та ремонт належних позивачу транспортних засобів; ТОВ «Виробничо комерційна фірма «Рома ЛТД» - постачання комп'ютерної техніки, кондиціонерів, обладнання, кабельно-провідникової продукції; ТОВ «Ферозіт» - поставка будівельних матеріалів; ТОВ «Бізнес-Форум» - отримання послуг у вигляді участі в міжнародній конференції «Фрахт і порти Азово-Чорноморського басейну 2013»; ТОВ «Таланлегпром» - придбання спецодягу та взуття; ТОВ Аудиторська компанія «ПрайсвотерхаусКуперс (Аудит)» - отримання послуг аудиту; ТОВ «Епіцентр К» - придбання сантехніки, будівельних матеріалів; ТОВ «Євро Лізинг» - фінансовий лізинг транспортних засобів; ПП «Декс» - придбання грунтуючої фарби, піни монтажної та інших будівельних матеріалів; ТОВ фірма «Альянс» - поставка лакофарбових виробів; ТОВ «Атан-Крим» - поставка бітуму БНД-60/90; ТОВ «Промислово-торгова компанія «Велес» - поставка кислототривких матеріалів; ПАТ «Одеський припортовий завод» - отримання послуг з приймання, охолодження, зберігання й відвантаження аміаку на експорт; ПрАТ «Професіонал» - виконання робіт з демонтажу обладнання; ТОВ «Вагоноремонтна Транспортна Компанія «Холд» - отримання послуг по обточці колісних пар тепловозів; ТОВ «Валтекс» - придбання спецодягу.
Фактичне отримання послуг та товарів підтверджується видатковими накладними, накладними на відвантаження, актами приймання робіт, які наявні в матеріалах справи, платіжними дорученнями.
За кожною оподатковуваною операцією контрагентами виписано податкові накладні встановленої форми, копії яких містяться в матеріалах справи.
Використання придбаних товарів в господарській діяльності підтверджується прибутковими ордерами, якими оприбутковано отримані товари на склад, актами списання, вимогами на склад, актами списання, актами переробки. Послуги поштового, телекомунікаційного зв'язку також безпосередньо використовуються в господарській діяльності та відносяться до адміністративних витрат. Наявність на балансі підприємства залізничного транспорту підтверджує необхідність отримання послуг по обточці колісних пар тепловозів. Копії всіх вищевказаних документів містяться в матеріалах справи.
Первинні документи, що підтверджують спірні господарські операції, відповідають до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що висновок відповідача про завищення суми податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання товарів (робіт, послуг), що не пов'язані з господарською діяльністю, за червень 2013 року на суму 888 761,00 грн., за липень 2013 року на 324 101,53 грн. спростовується дослідженими доказами, колегія суддів вважає, що у відповідача відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення по вказаним операціям.
В обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення податковий орган посилається на те, що завищення податкового кредиту червня - липня 2013 року встановлені актом перевірки № 29/17-16-15-01/05607824 за попередній звітній період, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000431544 від 22.10.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 1 236 710,00 грн.
Судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України правомірно відхилено вказані доводи, оскільки постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.12.2013 року у справі № 817/3818/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення № 0000431544 від 22.10.2013 року
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ «Рівнеазот» до податкової декларації з ПДВ за червень 2013 року подано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення таабо порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», в якому відображені відомості щодо податкової накладної № 16 від 31.05.2013 року ПП «Лак» на суму ПДВ 23 846,75 грн.
Відповідачем на підставі акта № 3/22-02/05607824 від 31.07.2013 року «Про результати камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності по ПДВ за червень 2013 року» прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003992342 від 13.08.2013 про зменшення ПАТ «Рівнеазот» розміру від'ємного значення ПДВ за червень 2013 року на 23 847,00 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 817/3003/13-а від 10.09.2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2013 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003992342 від 13.08.2013 року, чим встановлено правомірність формування ПАТ «Рівнеазот» податкового кредиту з податку на додану вартість в червні 2013 року на суму 23 847,00 грн. по податковій накладній № 16 від 31.05.2013 ПП «Лак», а тому зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2013 рік відповідачем за червень 2013 року по взаємовідносинах з ПП «Лак» на суму 23 847,00 грн. є неправомірним.
Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено висновків акта перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2014 року у справі № 817/4650/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
І. Я. Олендер