"11" березня 2015 р. м. Київ К/800/52182/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенко М.І., Приходько І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель»
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2013 року
у справі № 820/4386/13-а
за позовом публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» (далі - позивач, ПАТ «Завод «Південкабель»)
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач-1, СДПІ ОВП у м. Харкові)
та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі - відповідач-2, ГУ ДКС України у Харківській області)
про стягнення суми, -
ПАТ «Завод «Південкабель» звернулось у травні 2013 року до суду з адміністративним позовом до відповідачів про стягнення пені в розмірі 86 433,16 гривень за прострочку погашення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ у сумі 2 707 806,00 гривень з 14.01.2013 року по 27.05.2013 року за 133 дні.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2013 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме п. 200.13, п. 200.15, п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Відповідач-2 заяву про приєднання до касаційної скарги позивача або заперечень на касаційну скаргу не надав.
Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі шляхом заміни Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби її правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Завод «Південкабель» зареєстровано юридичною особою виконавчим комітетом Харківської міської ради 19.10.1995 року, перереєстровано розпорядженням від 28.03.2011 року, номер запису 14801050012002091 та є платником податків і зборів встановлених ПК України.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 рокуроку у справі № 2а-3610/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 року, задоволені позовні вимоги ПАТ «Завод «Південкабель» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення: визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000260840 від 05.04.2011 року щодо зменшення ЗАТ завод «Південкабель» суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2 707 806,00 гривень за листопад 2010 року.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову про стягнення пені в сумі 86 433,16 гривні, нарахованої на бюджетну заборгованість по ПДВ у розмірі 2 707 806,00 гривень за період з 06.12.2011 року, виходив з того, що оскільки бюджетне відшкодування по заявленій позивачем сумі не проводилось, нарахування пені, що здійснюється у день фактичного погашення боргу з відшкодування ПДВ, є передчасним.
Суд касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Згідно приписів ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі, якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п. 200.12 ст. 200 ПК України).
Згідно п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
З аналізу наведених норм вбачається, що з набранням чинності ПК України у платника податку, який не отримує бюджетне відшкодування в порядку та строки, визначені ст. 200 ПК України, виникає право на нарахування пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Разом з тим, чинним законодавством не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості по ПДВ, можливе та здійснюється лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості.
Судова колегія зазначає, що судам попередніх інстанцій при розгляді даного спору не досліджено питання щодо початку перебігу строку заборгованості бюджету з відшкодування позивачу податку на додану вартість у сумі 2 707 806,00 гривень за листопад 2010 та не встановлено, з якого моменту виникла така заборгованість та, відповідно, у позивача виникло право на нарахування та стягнення пені на підставі п. 200.23 ст. 200 ПК України.
Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства завод «Південкабель» задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2013 року у справі № 820/4386/13-а - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова
Судді: підпис (підпис) М.І. Костенко
Помічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько