18.02.2015р. м. Київ К/800/36588/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Веденяпіна О.А. (суддя-доповідач), Зайцева М.П., Костенка М.І.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2014 року
у справі № 2а/0470/17300/11(9101/69079/2012)
за позовом Прокурора Центрально-міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Південної міжрайонної державної податкової інспекції м. Кривого Рогу (правонаступником якої є Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЛС-Петролеум»
про стягнення заборгованості,
Прокурор Центрально-міського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Південної міжрайонної державної податкової інспекції м. Кривого Рогу (далі - ОДПІ) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень податковим органом позовних вимог, просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НЛС-Петролеум» (далі - ТОВ «НЛС-Петролеум») суму податкового боргу в розмірі 8 590,23 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 березня 2012 року адміністративний позов Прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі ОДПІ задоволено.
Стягнуто з ТОВ «НЛС-Петролеум» на користь бюджету заборгованість з податку на прибуток в розмірі 8590,23 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «НЛС-Петролеум» задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та у задоволенні адміністративного позову Прокурора Центрально-міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі ОДПІ відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 березня 2012 року залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
ТОВ «НЛС-Петролеум» у письмовому запереченні просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «НЛС-Петролеум» зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків, зборів в ОДПІ.
Спірна сума заборгованості складається з суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, зазначеної у поданій відповідачем податковій декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року від 28 жовтня 2011 року №9009626388.
Відповідачем здійснена сплата коштів в рахунок погашення сум податкових зобов'язань, визначених ним у податкових деклараціях з податку на прибуток, поданих до позивача у 2011 року: - у податковій декларації з податку на прибуток від 8 лютого 2011 року №9006835258 за 2010 рік, відповідно до даних якої сума податку, яка визначена відповідачем до сплати, дорівнює 3532,00 грн.; - у податковій декларації з податку на прибуток від 27 квітня 2011 року №9002611191 за І квартал 2011 року, відповідно до даних якої сума податку, яка визначена відповідачем до сплати, дорівнює 1404,00 грн.; - у податковій декларації з податку на прибуток від 1 серпня 2011 року №9005610256 за ІІ квартал 2011 року, відповідно до даних якої сума податку, яка визначена відповідачем до сплати, дорівнює 3648,00 грн.; та - у податковій декларації з податку на прибуток від 28 жовтня 2011 року №9009626388 за ІІІ квартал 2011 року, відповідно до даних якої сума податку, яка визначена відповідачем до сплати, дорівнює 9067,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у відповідача податкового боргу, який підлягає стягненню.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що вищевказаний висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума в розмірі 8590,23 грн. зі сплачених відповідачем 9067,00 грн. в рахунок податку на прибуток за декларацією за ІІІ квартал 2011 року, зарахована міжрайонною державною податковою інспекцією в рахунок погашення податкового боргу минулих років (2009-2011 роки), а сума в розмірі 476,77 грн. зарахована позивачем в рахунок погашення суми грошового зобов'язання за декларацією за ІІІ квартал 2011 року.
По боргах минулих періодів, у тому числі нарахованих до 31 грудня 2010 року (до набрання чинності Податковим кодексом України), податковий орган в судовому порядку не заявляв до платника податків вимогу про стягнення боргу, у зв'язку з чим пропустив 1095-денний строк звернення до суду.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення про зарахування платежів в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів, винесені податковим органом, скасовувались судовими рішеннями, дії суб'єкта владних повноважень визнавались протиправними, податковий орган було зобов'язано повернути кошти, сплачені TOB «НЛС-Петролеум», згідно призначення платежу, визначеного платником у платіжних дорученнях.
Судом встановлено, що за судовими рішеннями, які набрали законної сили, у відомості облікової картки платника - TOB «НЛС-Петрлеум» відповідні зміни не вносились.
З відомостей облікової картки платника за 2007-2012 роки вбачається відсутність донарахувань сум податкових зобов'язань, нарахованих за результатами перевірок податковою інспекцією.
На підставі пп. 16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом систематично здійснювалось нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових платежів, у зв'язку із чим, виносились відповідні податкові повідомлення.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що до набрання чинності рішення суду податковим органом стягувалась заборгованість та нараховувалась пеня, повернення відповідачу протиправно стягнутих сум податку на прибуток не відбувалось, тому стягнуті суми є фактично зарахованими до бюджету як сплата податку на прибуток підприємств.
Загальна сума не внесених змін податковим органом в відомості оперативного обліку, за судовими рішеннями, які набрали законної сили, складає - 17 902, 86 грн.
Дослідивши надані докази, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідачем вчасно задекларовано податкові зобов'язання з податку на прибуток за 9-місяців 2011 року у сумі - 9067,00 грн. та вчасно і у повному обсязі їх сплачено, згідно платіжного доручення №363376 від 26 жовтня 2011 року на суму - 9067,00 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді О.А. Веденяпін
М.П. Зайцев
М.І. Костенко