26 лютого 2015 рокусправа № 196/1323/14-а (2-а/196/48/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
без представників сторін;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області
на постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2014 р. у справі № 196/1323/14-а (2-а/196/48/2014)
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області Відділ освіти Царичанської районної державної адміністрації
про визнання протиправним та скасування рішення, -
"26" вересня 2014 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області в якому просила
- скасувати рішення № 43 комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсій Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі від 11.09.2014 року про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за вислугу років за мотивами відсутності спеціального стажу роботи не менше 25 років, як незаконне;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років, час її роботи на посаді старшої піонервожатої Ляшківської середньої школи Царичанського району з 01.09.1989 року по 01.04.1991 року і в цій же школі на посаді педагога-організатора з 01.04.1991 року по 04.09.2014 року та призначити їй пенсію за вислугу років з 5 вересня 2014 року, тобто з дня подання заяви про призначення пенсії за вислугу років до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю необхідного стажу та правових підстав для призначення пенсії за вислугу років.
Постановою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2014 р. у справі № 196/1323/14-а (2-а/196/48/2014) адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області Відділ освіти Царичанської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.
Постанову суду мотивовано протиправністю відмови позивача у зарахуванні спірного стажу до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, оскільки праця позивача на посаді педагога-організатора підтверджена записами трудової книжки та показами свідків, а отже наявними є законодавчо визначені підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст.. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Не погодившись з постановою суду, Управлінням Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2014 р. у справі № 196/1323/14-а (2-а/196/48/2014), як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що записи трудової книжки позивача містять сумніви щодо їх достовірності, що враховуючи відсутність інших первинних документів, які можуть підтвердити стаж позивача, як працівника освіти, не дають можливості встановити справжній трудовий стаж ОСОБА_2 на посаді, що дає право на пенсію за вислугу років.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 з 01.09.1989 року по 04.09.2014 року працювала у Ляшківській середній школі на посаді старшої піонервожатої. на виконання рішення колегії Міністерства праці УРСР від 29.03.1991 №25 «Про умови оплати праці та розміри ставок заробітної плати і посадових окладів працівників народної освіти в Українській РСР» в загальноосвітніх закладах посаду старшого піонервожатого перетворено в посаду педагога-організатора (постановою передбачався обов'язків перехід працівників з посади піонервожатого на посаду педагога-організатора, а бо перейменування відповідної посади).
Проте, керівництвом Ляшківської середньої школи переведення ОСОБА_2 на посаду педагога-організатора здійснено лише 01.09.2001 року.
05.09.2014 року позивач звернулась до Управління пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років, відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсій №43 від 11.09.2014 року, відповідач відмовив ОСОБА_2 в призначенні пенсії за вислугу років, через те, що у позивача відсутній спеціальний стаж, що дає право на пільгову пенсію, оскільки посада «старшого піонервожатого» не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909, а за посадою «педагога-організатора» стаж позивача не достатній для призначення пільгової пенсії.
Не погодившись з рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернулась до суду за захистом порушеного права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що несвоєчасне внесення запису до трудової книжки ОСОБА_2 про перейменування посади старшої піонервожатої та посаду педагога - організатора з вини керівництва школи, де працювала Позивач, не може позбавити її права на належне пенсійне забезпечення, що узгоджується з постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909.
Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідачем визнається, що до квітня 1991 року в загальноосвітніх навчальних закладах існувала посада старшої піонервожатої, однак, згідно з рішенням колегії Міністерства праці УРСР від 29 березня 1991 року № 25 «Про умови оплати праці та розміри ставок заробітної плати й посадових окладів працівників народної освіти в Українській РСР» всі старші піонервожаті мали бути переведені на посади педагогів-організаторів, і саме ця посада давала право на отримання пенсії за вислугу років.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року встановлено, що до стажу для призначення пенсії за вислугу років зараховується робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої.
Сторонами не заперечується, що наказом по Ляшківській середній школі №22-к від 01.09.2001 року посада старшої піонервожатої перейменована на посаду педагога-організатора.
Крім того, листом відділу освіти Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області підтверджено, що виконання рішенням колегії Міністерства праці УРСР від 29 березня 1991 року № 25 щодо перейменування посади старшого піонервожатого виконано з затримкою з провини керівництва Ляшківської середньої школи, в той же час відділом освіти роз'яснено, що весь час перебування на посаді «старшого піонервожатого» ОСОБА_2 виконувала посадові обов'язки, що є аналогічними посадовим обов'язкам «педагога-організатора», а отже остання має право на призначення пенсії за вислугу років.
З огляду на те, що відповідальність за належне і своєчасне оформлення штатних розкладів та вірне внесення в трудові книжки працівників освіти найменування посад покладається на керівників підприємств та установ, несвоєчасне приведення записів у трудовій книжці працівника у відповідність з діючим положенням не може позбавити особу гарантованого Конституцією права на належне пенсійне забезпечення.
Оскільки підставою для відмови у призначенні пенсії за вислугу років стало саме відсутність у ОСОБА_2 25-тирічного спеціального стажу, через не зарахування до цього стажу періоду роботи на посаді старшої піонервожатої, враховуючи вищевказані обставини та правові норми, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що Рішення Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі про відмову у призначення пенсії за вислугу років прийняте без дотримання приписів частини 3 статті 2 КАС України ( без врахування усіх обставин, що мають значення для справи, упереджено, без дотримання принципів рівності перед законом та пропорційності), а тому підлягає скасуванню, і як наслідок, є підставою для задоволення вимог позивача.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що оскільки трудова книжка позивача заповнена з порушенням порядку її ведення, тому період роботи на посаді старшої піонервожатої у Ляшківській середній школі з 01.09.1989 року по 01.09.2001 року не може бути зараховано до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, визнаються колегією суддів безпідставними, так як спростовуються вищенаведеними доказами та правовими нормами, що регулюють спірні правовідносини.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції дано доводам сторін вірну оцінку, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області на постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2014 р. у справі № 196/1323/14-а (2-а/196/48/2014) - залишити без задоволення.
Постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2014 р. у справі № 196/1323/14-а (2-а/196/48/2014) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко