ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.03.2015Справа № 910/29492/14-г
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтеравіа"
до 1) Компанії Свісспорт Інтернешнл (Swissport International Ltd), 2) Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України
провизнання припиненими господарських правовідносин
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача Гончаренко Є.С. - представник
від відповідача-1 не з'явились
від відповідача-2не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеравіа" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії Свісспорт Інтернешнл (Swissport International Ltd) та Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про визнання припиненими господарських правовідносин за договором застави рухомого майна від 23.11.2012, укладеним між позивачем та відповідачем-2, припинення обтяження рухомого майна, що належить позивачу на праві приватної власності, згідно переліку, зазначеного в позовній заяві, та зобов'язання відповідача-2 внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про припинення обтяжень на рухоме майно, накладене записом №13286286.
В судовому засіданні 18.03.2015 позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог, в якому позивач зазначив, що під час розгляду справи йому стало відомо, що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про вилучення обтяження, зареєстрованого у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 23.11.2012 № 13286286, у зв'язку з чим позивач зменшив позовні вимоги та просить визнати припиненими господарські правовідносини за договором застави рухомого майна від 23.11.2012, укладеним між позивачем та відповідачем-2.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.
У зв'язку з чим, справа розглядається в редакції заяви про зменшення позовних вимог, поданої 18.03.2015.
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Особливості провадження у справі за участю іноземних підприємств та організацій визначені у розділі XV Господарського процесуального кодексу України, зокрема, статтею 124 цього Кодексу унормовано, що підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - це юридична особа, яка створена за законодавством України, відповідач Компанії Свісспорт Інтернешнл (Swissport International Ltd) (далі - відповідач) - іноземна юридична особа, яка створена за законодавством Швейцарії (зазначено в Договорі застави рухомого майна від 23.11.2012, на підставі якого заявлено позов), а спірні правовідносини носять приватноправовий характер, оскільки виникли із приватних договірних відносин. За таких обставин вбачається, що на вирішення господарського суду передано спір з іноземним елементом, який має приватноправовий характер, а тому вказані правовідносини можуть регулюватись положеннями Закону України "Про міжнародне приватне право".
Так, загальні правила підсудності судам України справ з іноземними підприємствами встановлені у розділі XII Закону України "Про міжнародне приватне право".
Відповідно до ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
У п. 9.2 Договору застави рухомого майна, укладеного 23.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Свіспорт Україна", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеравіа", та Компанією Свісспорт Інтернешнл (Swissport International Ltd), передбачено будь-які спори, що виникають з цього Договору або у зв'язку з ним, якщо інше не встановлено цим Договором, передаються на розгляд до судів України відповідно до законодавства України.
Тобто даним пунктом Договору сторони передбачили підсудність справи у разі виникнення спору, а саме - суди України.
Однак сторони не передбачили до якого саме суду України передається спір.
В п. 1 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" № 04-5/608 від 31.05.2002 зазначено, що обираючи як орган вирішення спорів місцевий господарський суд України, сторони пророгаційної угоди повинні дотримуватись вимог міжнародного договору та статті 16 ГПК щодо виключної компетенції господарських судів України. Отже, у разі непідвідомчості справи у спорі за участю іноземного підприємства чи організації господарський суд має відмовити у прийнятті позовної заяви на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК. З цієї ж підстави господарський суд повинен відмовити у прийнятті позовної заяви, якщо у пророгаційній угоді сторонами неправильно викладено назву суду або зазначено суд, існування якого не передбачено Законом України "Про судоустрій України".
Також у вказаному пункті роз'яснення зазначено, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності (пункт 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право") спір підлягає вирішенню в господарських судах України з урахуванням вимог розділу III ГПК (Підвідомчість справ господарським судам. Підсудність справ).
Місцезнаходженням відповідача є Швейцарія (зазначено в Договорі застави рухомого майна від 23.11.2012), тобто не територія України, тому визначити підсудність даної справи відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України - за місцезнаходженням відповідача, не є можливим. Матеріали справи також не містять відомостей щодо того, що відповідач має філію або представництво на території міста Києва. Спір уданій справі також не відноситься до виключної підсудності справ, передбаченої ст. 16 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, сторонами у Договорі не зазначено суд, існування якого передбачено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", то суд приходить до висновку, що сторони своєю угодою не передбачили підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Під час розгляду справи позивач не довів наявність обставин, які є підставою для розгляду справи за участю іноземного підприємства саме в господарському суді міста Києва відповідно до ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України (п. 12 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право").
Позивачем не зазначено про наявність міжнародних договорів між Україною та Швейцарією щодо порядку вирішення спорів, пов'язаних із здійснення господарської діяльності, а судом таких не встановлено.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що компетенція господарських судів України не поширюється на судовий спір за даним позовом.
За змістом ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи викладене, провадження у справі № 910/29492/14-г підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки позивачем зменшено позовні вимоги, а в іншій частині вимог спір у справі не підлягає вирішенню в господарських судах України, на підставі до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 3654,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 49, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі № 910/29492/14-г припинити.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтеравіа" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 4, ідентифікаційний код 33240887) з Державного бюджету України 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн 00 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжних доручень № 164 від 08.12.2014, № 368 від 23.12.2014.
Суддя Ю.М. Смирнова