17 березня 2015 року м. Київ К/800/65227/14
К/800/67476/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Суддя-доповідач:Вербицька О.В.
Судді: Маринчак Н.Є.
Муравйов О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс» та Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 р.
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 р.
у справі № 817/2458/14
за позовом Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс»
про стягнення коштів
Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - позивач, ДПІ у м. Рівному) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс» (далі - відповідач, ТОВ «Рівненський молодіжний жилий комплекс») про стягнення коштів.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Рівненський молодіжний жилий комплекс» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, суму податкового боргу в розмірі 80576,40 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 р. постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Рівному, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
ТОВ «Рівненський молодіжний жилий комплекс» у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
Згідно з розрахунком податкової заборгованості ДПІ у м. Рівному по особових рахунках ТОВ «Рівненський молодіжний жилий комплекс» станом на 16.07.2014 рахується заборгованість по податку на додану вартість в сумі 98067,52 грн. та по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 102000,60 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Рівненський молодіжний жилий комплекс» податкові зобов'язання самостійно визначені у податкових деклараціях з ПДВ, сплачувались до бюджету платіжними дорученнями: за лютий 2014 р. - № 412 від 31.03.2014 на суму 3077,00 грн. (сплачено повністю); за березень 2014р. - № 513 від 30.04.2014 на суму 10999,00 грн., № 1175 від 30.05.2014 на суму 1000,00 грн. (сплачено частково, сума податкового боргу становить 14000,00 грн.); за квітень 2014р. - № 1174 від 30.05.2014 на суму 14848,00 грн. (сплачено повністю); за травень 2014р. - № 1202 від 04.06.2014 на суму 1160,93 грн., № 1211 від 05.06.2014 на суму 1619,20 грн., № 1218 від 06.06.2014 на суму 1630,17 грн., № 1222 від 10.06.2014 на суму 1285,17 грн., № 1230 від 12.06.2014 на суму 1166,67 грн., № 1235 від 13.06.2014 на суму 2666,67 грн., № 1239 від 16.06.2014 на суму 1166,67 грн., № 1272 від 27.06.2014 на суму 32274,91 грн. (сплачено повністю, переплата 0,39 грн.).
Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
З даних облікових карток по податку на додану вартість вбачається, що податковий борг ТОВ «Рівненський молодіжний жилий комплекс» з податку на додану вартість виник в 2009 році.
Разом з тим невірне визначення податковим органом суми недоїмки ТОВ «Рівненський молодіжний жилий комплекс» на початок 2011 року внаслідок порушення позивачем приписів податкового законодавства та неправомірної зміни призначення платежів без згоди платника податків у 2009-2010 роках встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, за участю тих самих сторін в адміністративних справах №2а/1770/3385/2012 від 17.09.2012, №817/55/13-а від 18.02.2013, №817/1121/13-а від 22.04.2013, №817/1805/13-а від 12.07.2013, №817/2642/13-а від 28.08.2013, №817/2751/13-а від 13.09.2013, №817/3420/13-а від 04.11.2013, №817/4242/13-а від 15.01.2014.
Крім того, судами встановлено, що податковим органом скеровано сплачені поточні платежі в рахунок зменшення боргу минулих років по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
З розрахунку №7103/17-16-25-10 від 23.04.2014 вбачається, що у ТОВ «Рівненський молодіжний жилий комплекс» наявна податкова заборгованість по деклараціях з податку на додану вартість № 9063685870 від 17.10.2012 та № 9073101642 від 20.11.2012, яка розстрочена рішенням № 9 від 30.09.2013.
В той же час постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.02.2013 у справі за № 817/55/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду 25.04.2013, податковому органу відмовлено у задоволенні адміністративного позову щодо стягнення заборгованості за вказаними податковими деклараціями з підстав відсутності податкового боргу та невірного ведення податкового обліку сплачених платником податків платежів в попередніх періодах.
Відтак, подальше спрямування поточних платежів платника податків на погашення податкового боргу, розстроченого рішенням № 9 від 30.09.2013, в який включено декларації з ПДВ № 9063685870 від 17.10.2012 та № 9073101642 від 20.11.2012, є неправомірним.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про недостовірність суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та, відповідно, про необгрунтованість нарахованої пені на суму податкового боргу з цього податку.
Також судами встановлено, що 20.02.2014 ТОВ «Рівненський молодіжний жилий комплекс» подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, в якій задекларовано до сплати: за лютий 2014 року у розмірі 23854,24 грн., за березень 2014 року у розмірі 23854,24 грн., за квітень 2014 року у розмірі 23854,24 грн., за травень 2014 року у розмірі 23854,24 грн.
24.04.2014 р. відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, в якій задекларовано до сплати: за січень 2014 року у розмірі 23997,96 грн., за лютий 2014 року у розмірі 23859,69 грн., за березень 2014 року у розмірі 23708,25 грн., за квітень 2014 року у розмірі 23708,25 грн., за травень 2014 року у розмірі 23708,25 грн.
Податкові зобов'язання з орендної плати за землю сплачувалися позивачем, що підтверджено платіжними дорученнями: за лютий 2014р. - № 417 від 31.03.2014 на суму 225,85 грн., № 483 від 23.04.2014 на суму 225,85 грн., № 511 від 30.04.2014 на суму 1647,16 грн. (сплачено частково, податковий борг 21760,83 грн.); за березень 2014р. - № 484 від 23.04.2014 на суму 225,85 грн., № 512 від 30.04.2014 на суму 1647,16 грн., № 514 від 30.04.2014 на суму 11981,23 грн. (сплачено частково, податковий борг 9854,01 грн.); за квітень 2014р. - № 1171 від 30.05.2014 на суму 225,85 грн., № 1172 від 30.05.2014 на суму 5981,23 грн. (сплачено частково, податковий борг 17501,17 грн.); за травень 2014р. - № 1269 від 27.06.2014 на суму 1647,16 грн., № 1270 від 27.06.2014 на суму 225,85 грн., № 1271 від 27.06.2014 на суму 8981,23 грн. (сплачено частково, податковий борг 12824,01 грн.).
Судами встановлено, що податковий борг ТОВ «Рівненський молодіжний жилий комплекс» виник з 2009 року.
Разом з тим невірне визначення податковим органом суми недоїмки ТОВ «Рівненський молодіжний жилий комплекс» на початок 2011 року внаслідок порушення позивачем приписів податкового законодавства та неправомірної зміни призначення платежів без згоди платника податків у 2009-2010 роках встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, за участю тих самих сторін в адміністративних справах: №2а/1770/5490/2011 від 10.04.2012, №817/56/13-а від 13.02.2013, №817/228/13-а від 30.04.2013, №817/424/13-а від 15.03.2013, №817/425/13-а від 20.03.2013, №817/1060/13-а від 08.05.2013, № 817/2983/13-а від 26.09.2013.
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того, з облікової картки ТОВ «Рівненський молодіжний жилий комплекс» по орендній платі з юридичних осіб встановлено, що податковий орган скеровував сплачені поточні платежі в рахунок зменшення боргу минулих років по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
З розрахунку №7104/17-16-25-10 від 23.04.2014 вбачається, що у ТОВ «Рівненський молодіжний жилий комплекс» наявна податкова заборгованість по декларації за № 1430 від 30.01.2012, яка розстрочена рішенням № 10 від 30.09.2013 р.
В той же час постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 у справі за № 817/56/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду 07.05.2013, податковому органу відмовлено у задоволенні адміністративного позову щодо стягнення заборгованості за вказаною декларацією з підстав відсутності податкового боргу та невірного ведення податкового обліку сплачених платником податків платежів в попередніх періодах.
Відтак, подальше спрямування поточних платежів платника податків на погашення податкового боргу, розстроченого рішенням № 10 від 30.09.2013, в який включено декларацію № 1430 від 30.01.2012, є неправомірним.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про недостовірність суми податкового боргу відповідача та, відповідно, про необгрунтованість нарахованої пені на суму податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційних скарг порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційні скарги позивача та відповідача підлягають відхиленню, а постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 р. та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс» відхилити.
2.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області відхилити.
3.Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 р. залишити без змін.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
О.В. Муравйов