Запорізької області
15.07.09 Справа № 14/111/09-18/121/09
Суддя Носівець В.В.
за позовом відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26)
до відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15)
про стягнення 16 022 089,22 грн. заборгованості,
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Білич Н.С. (довіреність № 144 від 13.05.2009 р.);
від відповідача: 15.07.2009 р. -представник не з'явився; в інших судових засіданнях -Барінов О.М. (довіреність № 011.03-38 від 22.12.2008 р.);
Первісно заявлені позовні вимоги про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (далі -ВАТ “ЗАлК”) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (далі -ВАТ “Запоріжжяобленерго”) 16 022 089,22 грн. (15 600 863,32 грн. -основного боргу; 64 285,71 грн. -втрат від інфляції; 39 660,02 грн. -3 % річних; 317 280,17 грн. -пені), на підставі Договору № 29 на користування електричною енергією від 01.10.1999 р., Додаткових угод до Договору, ст.ст. 11, 15, 16, 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), ст. 230 Господарського кодексу України (далі -ГК України), ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, ст.ст. 1, 2, 4, 36, 82 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
18.03.2009 р. (суддею Хоролець Т.Г.) порушено провадження у справі № 14/111/09. Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області від 15.05.2009 р. № 407 справа № 14/111/09 була передана на розгляд судді Носівець В.В. Ухвалою суду від 20.05.2009 р. справа № 14/111/09 прийнята до провадження суддею Носівець В.В. із присвоєнням справі № 14/111/09-18/121/09. Цією ж ухвалою справу №14/111/09-18/121/09 призначено до розгляду на 18.06.2009 р. В судовому засіданні 18.06.2009 р. оголошувалась перерва до 15.07.2009 р.
Під час розгляду господарським судом Запорізької області справи № 14/111/09-18/121/09, позивач неодноразово надавав заяви, якими уточнював первісно заявлені позовні вимоги, збільшуючи розмір пені, 3% річних та втрат від інфляції, що підлягають стягненню з відповідача. Крім того, заявою від 13.04.2009 р. № 007-83/2389 ВАТ“Запоріжжяобленерго” просило суд, зокрема, припинити провадження у справі, в частині стягнення з відповідача 15 600 863,32 грн. основного боргу, у зв'язку зі сплатою ВАТ “ЗАлК” вказаної суми. Право позивача до прийняття рішення по справі змінювати підставу або предмет позову, збільшувати розмір позовних вимог, відмовлятись від позову або зменшувати розмір позовних вимог, передбачене приписами ст. 22 ГПК України. До того ж, такі дії позивача щодо уточнення розміру позовних вимог не суперечили законодавству, не порушували прав та охоронюваних законом інтересів відповідача, відповідні заяви були обґрунтованими та підтвердженими доказами, а тому приймались судом до розгляду.
06.07.2009 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшла чергова заява (вх. № 0906/14961 від 06.07.2009 р.), якою ВАТ “Запоріжжяобленерго” уточнило позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача суми втрат від інфляції (розмір яких, станом на 22.06.2009 р., склав 345 440,77 грн.), 3% річних (розмір яких, станом на 22.06.2009 р., склав 93 803,93 грн.), пені (розмір якої, станом на 22.06.2009 р., склав 745 317,50 грн.), і просило суд задовольнити уточнені позовні вимоги та стягнути з ВАТ “ЗАлК” вказані суми. На підтвердження правомірності збільшення розміру позовних вимог, до вказаної заяви також було надано: платіжну вимогу-доручення № 3986 від 02.06.2009 р., адресовану відповідачу на оплату спожитої ним у травні 2009 р. електричної енергії на суму 11666058,75 грн.; супровідний лист на ім'я відповідача; банківську виписку про сплату відповідачем вказаної суми 23.06.2009 р., а також відповідний розрахунок. Заява ВАТ “Запоріжжяобленерго” про уточнення позовних вимог відповідала приписам ст. 22 ГПК України, не суперечила чинному законодавству, не порушувала прав та охоронюваних законом інтересів відповідача, а тому була прийнята судом до розгляду.
Судом розглядаються уточнені (заявою від 06.07.2009 р.) позовні вимоги.
В судовому засіданні 15.07.2009 р. представник позивача підтримав уточнені заявою від 06.07.2009 р. позовні вимоги і просив суд задовольнити їх та стягнути з ВАТ “ЗАлК” 1 184 562,20 грн. (345440,77 грн. -втрат від інфляції; 93803,93 грн. -3% річних, 745317,50 грн. -пені). Зазначив, що 01.10.1999 р. ВАТ “Запоріжжяобленерго” та ВАТ“ЗАлК” уклали Договір на користування електричною енергією № 29 (з подальшими змінами та доповненнями), умовами якого передбачений обов'язок позивача продавати електроенергію відповідачу, а відповідача -у термін 5-ти операційних днів, після дати отримання рахунку, здійснювати оплату цих рахунків або платіжних вимог-доручень, що направляються йому постачальником електричної енергії. Однак, порушуючи умови Договору, відповідач, починаючи з лютого 2009 р., належним чином свої договірні зобов'язання не виконував, рахунки за спожиту ним електричну енергію сплачував несвоєчасно. Представник позивача також звернув увагу суду на той факт, що оптовим постачальником електричної енергії ВАТ “Запоріжжяобленерго” є ДП “Енергоринок”, за умовами укладеного договору із яким, у разі несвоєчасної оплати за куповану електричну енергію, позивач сплачує пеню та штраф. Таким чином, оскільки відповідач, який є одним з найбільш енергоємних підприємств в Запорізькій області, несвоєчасно розраховується за спожиту ним електричну енергію, позивач, зі своєї сторони, не в змозі вчасно розраховуватись з постачальником, та вимушений сплачувати штраф та пеню. У зв'язку із цим, в укладеній Додатковій угоді до Договору № 29 від 01.10.1999 р. ВАТ “Запоріжжяобленерго” та ВАТ “ЗАлК” домовились, що у випадку несплати рахунків або платіжних вимог-доручень в обумовлені терміни, споживач сплачує постачальникові електричної енергії за весь період часу, протягом якого зобов'язання по сплаті не виконується, пеню в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення по день фактичної оплати. Таким чином, оскільки відповідач, починаючи з 26.02.2009 р. по 22.06.2009 р. постійно порушував строки здійснення оплати за спожиту ним електричну енергію, позивачем, у відповідності до умов Додаткової угоди до Договору, була нарахована за вказаний період пеня у розмірі 745 317,50 грн., а також, у відповідності до ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати у розмірі 345 440,77 грн. та 3 % річних у розмірі 93 803,93 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні 18.06.2009 р. проти заявлених позовних вимог (з урахуванням усіх заяв про уточнення позовних вимог, в частині збільшення розміру суми інфляційних нарахувань, 3% річних та пені) заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 011.03-04юр./2009 від 18.06.2009 р., та просив суд залишити позов без задоволення. Зазначив, що з моменту укладання із позивачем Договору і до вересня 2008 р. відповідач добросовісно виконував взяті на себе зобов'язання, своєчасно та в повному обсязі здійснював всі розрахунки з позивачем за отриману від нього електроенергію, про що свідчить відсутність позовних заяв за вказаний період. Однак, у вересні 2008 р. виникли обставини, які змусили ВАТ “ЗАлК” порушити умови Договору і прострочити своєчасну оплату купленої електроенергії. Представник відповідача звертав увагу суду на те, що заявлена позивачем до стягнення, зокрема, сума пені -це неустойка, стягнення з боржника якої, згідно із ст. 614 ЦК України, здійснюється за умови наявності вини у його поведінці. Але відповідач вважає себе невинуватим, в частині порушення умов Договору, а саме своєчасної оплати купленої електроенергії. Представник відповідача пояснив, що саме такий, незалежний від фінансово-господарської діяльності підприємства, фактор, як світова фінансова криза, що відобразилась у падінні курсу гривні відносно долара США, зниженні попиту на алюмінієву продукцію, і одночасно з цим, рості тарифів на електроенергію та залізничні перевезення, призвів до такої негативної ситуації, що склалась у договірних відносинах між позивачем і відповідачем. Однак, 19.03.2009 р. та 25.03.2009 р. платіжними дорученнями № 1808, № 1915, № 1916 ВАТ “ЗАлК” повністю здійснив оплату за електроенергію на загальну суму 15 600 863,52 грн. і погасив тим самим основну суму боргу, вказану у первісно заявленому ВАТ “Запоріжжяобленерго” позові, а у період з 07.05.2009 р. по 11.06.2009 р. відповідачем були здійснені платежі за електроенергію на загальну суму 42 310 329,17 грн. Таким чином, повністю оплативши куплену електроенергію, хоча і з деякою затримкою, відповідач вважає, що застосував усі залежні від нього заходи для належного виконання своїх зобов'язань. З огляду на викладене, зважаючи на відсутність вини зі сторони ВАТ “ЗАлК”, представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог, у тому числі уточнених, ВАТ “Запоріжжяобленерго” відмовити.
В судове засідання 15.07.2009 р. представник відповідача не з'явився. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. 10.07.2009 р. надав до канцелярії господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю представника ВАТ “ЗАлК” Барінова А.Н. бути присутнім у ньому через приймання участі в розгляді іншої справи, слухання якої відбудеться у ВГСУ цієї ж дати. В якості додатків до вказаного клопотання було надано копію ухвали ВГСУ від 17.06.2009 р. у справі № 7/53 та наказ від 03.07.2009 р. про відрядження вказаного представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні 15.07.2009 р. заперечив проти задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи.
Господарським судом клопотання ВАТ “ЗАлК” було відхилено з огляду на таке.
Згідно із ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. На думку господарського суду, відповідач, заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи № 14/111/09-18/121/09, недобросовісно скористався наданим йому процесуальним правом. По-перше, щодо неможливості прибути у судове засідання саме в цей день, Барінов А.Н., який був присутній в судовому засіданні 18.06.2009 р., міг повідомити суд під час оголошення у розгляді справи перерви та призначення дати наступного судового засідання; по-друге, під час розгляду справи № 14/111/09-18/121/09 судом не вимагалось особистої присутності саме Барінова А.Н., і ВАТ “ЗАлК” не було позбавлене можливості забезпечити явку у судове засідання 15.07.2009 р. іншого компетентного представника; по-третє, відповідач не міг не усвідомлювати, що строк вирішення спору у даній справі, передбачений ст. 69 ГПК України, спливав 20.07.2009 р. і відкладення судом розгляду справи було процесуально неможливим. Вказане наштовхує суд на висновки про те, що подібні дії відповідача були спрямовані на штучне затягування судового процесу, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Крім того, у відповідності до Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями), зокрема, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Із наданих пояснень в судовому засіданні 15.07.2009 р. представника позивача, в судовому засіданні 18.06.2009 р. -представника відповідача, а також наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що неявка представника відповідача у судове засідання 15.07.2009 р. не перешкоджала вирішенню спору, а тому суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.
Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 15.07.2009 р. розгляд справи був закінчений та, за згодою представника позивача, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, а також з урахуванням наданих представником відповідача у судовому засіданні 18.06.2009 р. відзиву, банківських виписок і пояснень, суд -
01.10.1999 р. ВАТ “Запоріжжяобленерго” (електропостачальна організація і позивач у справі) та ВАТ “ЗАлК” (споживач і відповідач у справі) уклали Договір № 29 на користування електричною енергією (далі -Договір). За умовами розділу “Предмет договору” (викладеного у редакції п. 1 Додаткової угоди від 01.11.2006 р. про внесення змін до Договору), електропостачальна організація продає електричну енергію споживачу для забезпечення вимог електроустановок споживача, а споживач оплачує електропостачальній організації вартість використаної (купленої) електричної енергії і здійснює інші платежі згідно умов Договору.
Відповідно до п. 2.1.1. Договору електропостачальна організація зобов'язується надійно забезпечувати споживача електроенергією у відповідності до категорійності, гарантованої рівнем надійності схем електропостачання напругоприймачам…
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором та Додатковими угодами до Договору про внесення змін до Договору виконував належним чином, зокрема, протягом лютого 2009 р. -червня 2009 р. надійно забезпечував відповідача активною електричною енергією, вчасно складав акти спожитої ВАТ “ЗАлК” протягом розрахункового періоду активної електричної енергії, а також надсилав рахунки і платіжні вимоги-доручення на оплату щомісячно спожитої ВАТ “ЗАлК” активної електричної енергії.
Згідно із п. 2.2.1. Договору (викладеним у редакції п. 1 Додаткової угоди від 01.03.2005 р. про внесення змін до Договору) споживач зобов'язується оплачувати спожиту активну електричну енергію і послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, а також вносити інші платежі за розрахунковий період грошовими коштами у відповідності до встановленої системи обліку електроенергії, класом напруги, згідно із діючими у розрахунковому періоді тарифами та умовами Договору.
Розділом 4 Договору сторони передбачили порядок здійснення розрахунків за електроенергію.
Так, відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються за діючими тарифами у відповідності до тарифних груп споживачів.
Згідно із п. 4.3.2. Договору (викладеним у редакції п. 6 Додаткової угоди від 01.03.2005 р. про внесення змін до Договору) плата за споживання активної електричної енергії і плата за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії здійснюється споживачем за рахунками або платіжними вимогами-дорученнями, що направляються йому електропостачальною організацією.
За відсутності передплати, оплата спожитої протягом розрахункового періоду активної електроенергії здійснюється споживачем плановими платежами, зокрема, з листопада 2008 р., за плановий період з 1 по 26 число місяця на суму 50% від вартості об'єму договірної величини споживання електричної енергії, до 25 числа розрахункового періоду (п. 4.3.2.1. внесений до Договору пунктом 7 Додаткової угоди від 01.03.2005 р. про внесення змін до Договору та викладений в редакції пункту 1 Додаткової угоди від 01.06.2008 р. про внесення змін до Договору).
Відповідно до п. 4.3.2.2. (внесеного до Договору пунктом 8 Додаткової угоди від 01.03.2005 р. про внесення змін до Договору) за підсумками розрахункового періоду електропостачальна організація до 10 числа місяця наступного за звітним виписує рахунок або платіжну вимогу-доручення на здійснення остаточного розрахунку за спожиту активну електричну енергію і на оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.
Згідно із п. 4.4. (викладеним у редакції п. 9 Додаткової угоди від 01.03.2005 р. про внесення змін до Договору) споживач зобов'язаний протягом 5-ти операційних днів після дати отримання здійснити оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, направлених йому електропостачальною організацією (п. 4.3.2.1., п. 4.3.2.2.).
Датою отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення вважається:
- при направленні заказним листом -дата, вказана на фінансовому чеці поштового відділення, який підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документу (по місту -3 дні, по області -5 днів, по Україні -7 днів);
- при направленні нарочним -дата вручення споживачу.
Судом встановлено, що відповідач взяті на себе за Договором та Додатковими угодами до Договору про внесення змін до Договору, зобов'язання виконував неналежним чином, оплату за щомісячно виставленими ВАТ “Запоріжжяобленерго” протягом лютого 2009 р. -червня 2009 р. рахунками і платіжними вимогами-дорученнями за спожиту ВАТ “ЗАлК” активну електричну енергію, вносив з порушенням, встановлених Договором та Додатковими угодами, строків.
Так, часткова оплата відповідачем (12.03.2009 р. в сумі 18 925 058,58 грн.) спожитої, зокрема, у лютому 2009 р. активної електричної енергії, призвела до того, що згідно платіжної вимоги-доручення № 1068 від 02.03.2009 р. на суму 34 525 921,90 грн., у ВАТ “ЗАлК” утворилась заборгованість у розмірі 15 600 863,32 грн.
Крім того, розрахунки за всіма вимогами-дорученнями, які направлялись відповідачу протягом зазначеного періоду:
- № 124 від 18.02.2009 р. на суму 40 000,00 грн.;
- № 1068 від 02.03.2009 р. на суму 34 525 921,90 грн.;
- № 534 від 18.03.2009 р. на суму 40 000 000,00 грн.;
- № 624 від 14.04.2009 р. на суму 22 250 000,00 грн.;
- № 2981 від 05.05.2009 р. на суму 18 718 687,71 грн.;
- № 712 від 20.05.2009 р. на суму 11 000 000,00 грн.;
- № 3986 від 02.06.2009 р. на суму 11 666 058,75 грн.,
проводились відповідачем з порушенням встановлених строків.
Пунктом 4.5. Договору (викладеним у редакції п. 10 Додаткової угоди від 01.03.2005 р. про внесення змін до Договору) сторони передбачили, що у випадку несплати рахунків або платіжних вимог-доручень (п. 4.3.2.1., п. 4.3.2.2.) у строки, обумовлені у п. 4.4. Договору:
- споживач, зокрема, сплачує електропостачальній організації за весь період часу, протягом якого не виконані зобов'язання по сплаті, пеню у розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочки (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені) до дня фактичної сплати...
У зв'язку із викладеним, ВАТ “Запоріжжяобленерго” було нараховано ВАТ “ЗАлК” за період часу з 26.02.2009 р. по 22.06.2009 р. пеню у розмірі 745 317,50 грн.
Крім того, за порушення строків здійснення розрахунків за спожиту ВАТ “ЗАлК” активну електричну енергію, ВАТ “Запоріжжяобленерго” було нараховано відповідачу суму втрат від інфляції за період часу з 26.02.2009 р. по 31.05.2009 р. в розмірі 345440,77 грн., а також 3% річних за період часу з 26.02.2009 р. по 22.06.2009 р. в розмірі 93 803,93 грн.
У зв'язку із несплатою ВАТ “ЗАлК”, станом на 16.03.2009 р., 16 022 089,22 грн. (суми боргу за спожиту у лютому 2009 р. активну електричну енергію у розмірі 15 600 863,32 грн., пені, що утворилась за період часу з 26.02.2009 р. по 16.03.2009 р. в розмірі 317 280,17 грн., суми втрат від інфляції за період часу з 26.02.2009 р. по 11.03.2009 р. в розмірі 64 285,71 грн. та 3% річних за період часу з 26.02.2009 р. по 16.03.2009 р. в сумі 39 660,02 грн.), ВАТ “Запоріжжяобленерго” вимушене було 18.03.2009 р. (дата надходження позову до суду) звернутись до господарського суду Запорізької області із даною позовною заявою.
Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи № 14/111/09-18/121/09, на момент звернення позивача із позовною заявою до господарського суду Запорізької області відповідач мав перед позивачем заборгованість за спожиту у лютому 2009 р. активну електричну енергію, згідно платіжної вимоги-доручення № 1068 від 02.03.2009 р., у розмірі 15 600 863,32 грн., яка залишалась відповідачем несплаченою.
Однак, після звернення позивача до суду, відповідач сплатив на користь позивача 19.03.2009 р. суму в розмірі 5000000 грн. та 25.03.2009 р. суму в розмірі 10600863,32 грн. залишку заборгованості, згідно платіжної вимоги-доручення № 1068 від 02.03.2009 р., про що свідчать відповідні банківські виписки, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а також факт чого, був підтверджений позивачем в заяві про уточнення позовних вимог від 13.04.2009 р. № 007-83/2389. Таким чином, в цій частині позовних вимог, станом на 15.07.2009 р., відсутній предмет спору.
Згідно із п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Отже, провадження у справі, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15 600 863,32 грн. основного боргу, підлягає припиненню, на підставі п. 11 ст.80 ГПК України, у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Загальна ж сума втрат від інфляції (за період часу з 26.02.2009 р. по 31.05.2009 р.) в розмірі 345 440,77 грн., 3% річних (за період часу з 26.02.2009 р. по 22.06.2009 р.) в розмірі 93 803,93 грн. та пені (за період часу з 26.02.2009 р. по 22.06.2009 р.) в розмірі 745 317,50 грн., станом на 15.07.2009 р., залишається відповідачем несплаченою.
01.01.2004 р. набрав чинності Цивільний кодекс України.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Аналогічні приписи щодо застосування Господарського кодексу України встановлено п. 4 Прикінцевих положень ГК України.
Договір № 29 на користування електричною енергією був укладений між позивачем та відповідачем 01.10.1999 р. та діє до теперішнього часу, правовідносини врегульовані ним, змінюються і припиняються протягом його дії, спір, відносно правовідносин, врегульованих зазначеним договором, виник у 2009 році і вирішується господарським судом під час провадження у справі № 14/111/09-18/121/09. Отже, до спірних правовідносин сторін, суд застосовує відповідні норми ЦК України та ГК України, що набрали чинності з 01.01.2004 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно зі ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем саме у визначені зобов'язанням терміни вартості спожитої ним активної електричної енергії, що мало місце протягом лютого 2009 р. -червня 2009 р., підтверджений доказами, які містяться в матеріалах справи №14/111/09-18/121/09, а до того ж визнаний відповідачем.
Згідно із положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 551, п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України).
Сторони в п. 4.5. Договору (викладеному в редакції п. 10 Додаткової угоди від 01.03.2005 р. про внесення змін до Договору) передбачили, що у випадку несплати рахунків або платіжних вимог-доручень (п. 4.3.2.1., п. 4.3.2.2.) у строки, обумовлені у п. 4.4. Договору, споживач сплачує електропостачальній організації за весь період часу, протягом якого не виконані зобов'язання по сплаті, пеню у розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочки (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені) до дня фактичної сплати.
Відповідно до розрахунку позивача, доданому до заяви про уточнення позовних вимог від 06.07.2009 р., сума пені за період часу з 26.02.2009 р. по 22.06.2009 р. склала 745 317,50 грн.
Наданий позивачем розрахунок суми пені суд вважає вірним. Зважаючи на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 745 317,50 грн. пені за період часу з 26.02.2009 р. по 22.06.2009 р., підлягає задоволенню судом.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача суму втрат від інфляції за період часу з 26.02.2009 р. по 31.05.2009 р. в розмірі 345 440,77 грн. та 3% річних за період часу з 26.02.2009 р. по 22.06.2009 р. в сумі 93 803,93 грн.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, доданому до уточнень позовних вимог від 11.06.2009 р. № 007-83/3569, сума втрат від інфляції за період часу з 26.02.2009 р. по 31.05.2009 р. склала 345 440,77 грн. Відповідно до розрахунку позивача, доданому до заяви про уточнення позовних вимог від 06.07.2009 р., сума 3% річних за період часу з 26.02.2009 р. по 22.06.2009 р. склала 93 803,93 грн.
Надані позивачем розрахунки суми втрат від інфляції та 3% річних суд вважає також вірними. Зважаючи на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 345440,77 грн. втрат від інфляції за період часу з 26.02.2009 р. по 31.05.2009 р. та 93803,93 грн. 3% за період часу з 26.02.2009 р. по 22.06.2009 р., підлягають задоволенню судом.
Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, в якості заперечень щодо задоволення позову ВАТ “Запоріжжяобленерго”, в частині стягнення з ВАТ “ЗАлК” пені, втрат від інфляції та 3% річних, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву № 011.03.-04юр./2009 від 18.06.2009 р. посилається на відсутність вини відповідача, у розумінні ст. 614 ЦК України, в тому, що встановлені Договором та Додатковими угодами до Договору, строки здійснення розрахунків із позивачем за спожиту активну електричну енергію, були порушені. Порушення строків розрахунків із позивачем, в даному випадку, відбулось у результаті настання обставин, незалежних від відповідача (світова фінансова криза), а тому застосування відповідальності у вигляді штрафних санкцій, є незаконним.
Господарський суд не може погодитись із подібною позицією відповідача та вважає наведені фактори недостатньою підставою для звільнення відповідача від відповідальності щодо сплати штрафних санкцій.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Подіями, які звільняють від господарсько-правової відповідальності, є обставини непереборної сили -форс-мажорні обставини. Це обставини, що не залежать від волі учасників господарського зобов'язання, мають надзвичайний та невідворотний характер. Перелік можливих форс-мажорних обставин наведений у ряді законів України. Вони можуть бути поділені на дві групи:
1) природні стихійні явища (пожежа, землетрус, паводок, тощо);
2) окремі обставини суспільного життя (воєнні дії, блокада, страйк, аварії, епідемії, заборони в'їзду до країни, тощо).
При посиланні на подібні обставини, боржник повинен підтвердити наявність таких обставин відповідними засобами доказування (довідками державних органів, метеорологічних служб, медичних установ, тощо) та довести, що зазначені обставини спричинили невиконання зобов'язань. Перелічені обставини звільняють боржника від відповідальності за допущене ним порушення, тільки якщо вони мають ознаки надзвичайності і невідворотності та причинно обумовили невиконання зобов'язань.
Жодних із перелічених доказів відповідач суду не надав.
Не є непереборною силою несприятливі фактори господарського життя, а також інші виробничі труднощі і технічна складність прийнятих до виконання зобов'язань. Можливість існування таких обставин -звичайний підприємницький ризик, який несе боржник.
Отже, на переконання суду, позивач правомірно звернувся із позовом до господарського суду, адже і сам несе відповідальність за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань перед своїми контрагентами (надані відповідні судові рішення) в результаті порушення термінів розрахунків споживачів електричної енергії за її використання і споживання.
Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, п. 11 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Провадження у справі, в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15; код ЄДРПОУ 00194122) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26; код ЄДРПОУ 00130926) 15 600 863 (п'ятнадцяти мільйонів шестисот тисяч восьмисот шістдесяти трьох) грн. 32 коп. основного боргу, припинити, на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.
3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15; код ЄДРПОУ 00194122; п/р № 2600301751078 в ЗФ “Укрексімбанк” м. Запоріжжя, МФО 313979) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26; код ЄДРПОУ 00130926; п/р № 260081031709 в ВАТ “Дочірній банк Сбербанк Росії” м. Запоріжжя, МФВ 320627) 345 440 (триста сорок п'ять тисяч чотириста сорок) грн. 77 коп. втрат від інфляції; 93 803 (дев'яносто три тисячі вісімсот три) грн. 93 коп. 3% річних; 745 317 (сімсот сорок п'ять тисяч триста сімнадцять) грн. 50 коп. пені; 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано 27.07.2009 р.