83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
12.08.09 р. Справа № 44/251
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів Джарти В.В. та Курило Г.Є., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Ремшахтастрой» (представник Любач В.В., довіреність від 16.01.09 року) до відкритого акціонерного товариства «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» (представники Пархоменко А.Ю., довіреність від 05.01.09 року, Гурєєв М.К., довіреність від 06.11.08 року) про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних та пені у загальному розмірі 49'722'549,58 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремшахтастрой» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом про стягнення суми боргу за виконані підрядні роботи 28'429'338,02 грн., інфляційних 861'905,07 грн., трьох процентів річних 218'448,16 грн. та пені 1'179'681,23 грн. до відкритого акціонерного товариства «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» (далі - Підприємство). Позовні вимоги Товариства ґрунтуються на неналежному виконанні Підприємством умов договору на виконання будівельно-монтажних та гірничопрохідних робіт, ремонт гірничих виработок № 77 від 21.03.07 року (далі - Договір) та контракту на виконання будівельно-монтажних та гірничопрохідних робіт по об'єкту блока № 10 ВАТ „ВК „Шахта «Красноармійська-Західна № 1» № 96 від 28.12.07 року (далі - Контракт) в частині прострочення відповідачем грошового зобов'язання, яке виникло з виконання будівельних та ремонтних підрядних робіт.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав додаткові документи та в порядку статті 22 ГПК України неодноразово збільшував розмір позовних вимог, остаточно вимагаючи стягнення суми боргу за виконані підрядні роботи за Договором 18'279'226,70 грн., боргу за Контрактом 20'845'613,78 грн., інфляційних 3'395'970,76 грн., трьох процентів річних 766'638,81 грн. та пені 6'435'099,53 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, заявивши про непідтвердження бухгалтерією Підприємства суми заявленого боргу, а також про неправильне поєднання позивачем позовних вимог за Контрактом та Договором. Відповідач заявив про порушення позивачем при нарахуванні штрафних санкцій приписів статті 232 ГК України щодо припинення нарахування неустойки після закінчення шести місяців з моменту виникнення права вимоги.
Відповідач також заявив про необхідність проведення бухгалтерської експертизи
Судове засідання неодноразово відкладалося через висунення сторонами клопотань про надання часу для укладення мирової угоди у справі № 44/251, наразі остаточний варіант мирової угоди для затвердження судом сторонами не поданий.
В судовому засіданні оголошувалась перерва 12.08.09 року з 1415 години до 1530 години.
Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Товариства підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Дослідивши Договір та Контракт, з яких виникли цивільні права та обов'язки Підприємства і Товариства, суд дійшов висновку, що укладені між сторонами правочини за своїм змістом та своєю правовою природою є саме договорами будівельного підряду, які підпадають під правове регулювання норм статей 837-864 ЦК України та статей 317-323 ГК України.
Таким чином, в силу статті 837 ЦК України та розділів 1-5 Договору та Контракту, Товариство зобов'язалося виконати на свій ризик роботу з будівельно-монтажних гірничопрохідних робіт та ремонту гірничих виработок блоків № 6 та 10 відповідача, а Підприємство зобов'язалося прийняти й оплатити виконану роботу на підставі актів про приймання-передачу виконаних робіт, які мають погоджуватися сторонами наприкінці кожного звітного місяця, зокрема, за пунктом 5.3 Договору роботи оплачуються у розмірі 45% до 15-го числа та 55% до 25-го числа місяця, наступного за звітним, наразі за пунктом 5.2 Контракту Підприємство оплачує будівельні роботи у розмірі 40% до 15-го числа та 60% до 25-го числа місяця, наступного за звітним, відповідно.
Згідно наданих позивачем та залучених до справи довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), актів взаємного звірення, податкових накладних, а також витягів з двосторонніх актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), позивач здійснив виконання підрядних робіт за Договором на суму 94'744'108,80 грн., а за Контрактом - на 70'025'275,20 грн.
Відповідачем не надано доказів незгоди з належністю виконання позивачем зобов'язань за Договором та Контрактом щодо строків, якості та порядку проведення будівництва та ремонту, а також жодним чином не спростовано загальної вартості проведених робіт.
Остаточне право грошової вимоги за кожним щомісячним актом приймання-передачі виконаних робіт виникало при цьому у Товариства в порядку частини 1 статті 530 ЦК України та пунктів 5.3 Договору і 5.2 Контракту 26-го числа кожного відповідного місяця.
За змістом позовної заяви, наданих копій платіжних доручень та пояснень сторін, Підприємство частково виконало грошове зобов'язання за Договором на суму 77'351'254,12 грн. та за Контрактом на суму 49'179'661,42 грн.
Наразі, 11.08.09 року грошове зобов'язання Підприємства за Договором в сумі 18'279'226,70 грн. зменшилося на 2'662'095,10 грн., оскільки право вимоги на вказану суму було відступлене Товариством іншому суб'єкту господарювання закритому акціонерному товариству „Донецький металургійний завод” на підставі договору відступлення права вимоги (заміни кредитора у зобов'язанні № 19276дс від 11.08.09 року, за пунктом 4 якого з моменту його укладення Товариство втрачає право вимоги до Підприємства за Договором у сумі 2'662'095,10 грн. З огляду на вказане, у стягненні зазначеної суми за Договором Товариству слід відмовити.
Водночас, грошове зобов'язання Підприємства за Договором (15'617'131,60 грн.) та за Контрактом (20'845'613,78 грн.) - на момент розгляду спору судом повністю виконане не було, що є порушенням статей 525-526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Відповідачем не наведено обґрунтованих контррозрахунків суми боргу, тому у задоволенні клопотання щодо призначення бухгалтерської експертизи суд відмовляє.
Заперечення відповідача щодо неправильного поєднання позовних вимог - судом до уваги не беруться, оскільки характер правовідносин за Договором та Контрактом є цілком подібним, відрізняються лише об'єкти, на яких провадились ремонтні та будівельні роботи.
Нормами пункту 10.3 Договору та 15.2 Контракту за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання Підприємством передбачені штрафні санкції у вигляді пені у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ. Позивач заявив вимогу на стягнення пені у розмірі 6'435'099,53 грн. за період не більше 182 днів з моменту виникнення права вимоги за кожним з актів приймання-передачі робіт до 15.07.09 року. Суд вважає, що подібний спосіб визначення та нарахування пені повністю відповідає статті 232 ГК України, змісту статей 549-550 ЦК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” тому заявлена позивачем сума неустойки підлягає задоволенню. Твердження відповідача про те, що позивачем порушено шестимісячний строк нарахування пені, причому означену пеню можна нараховувати лише з 13.01.09 року до 13.07.09 року - є безпідставним, оскільки право вимоги за актами приймання-передачі робіт виникли не 13.01.09 року, а у інші періоди, до того ж, згідно розрахунків позивача, періоди нарахування пені за кожною із сум заборгованості не перевищують шести місяців.
Прострочення Підприємством грошового зобов'язання тягне також за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми за весь час прострочення, на підставі статті 625 ЦК України. За арифметичним розрахунком позивача, який перевірено судом, сума індексу інфляції та трьох процентів річних з моменту виникнення права вимоги до 15.07.09 року становить 3'395'970,76 грн. та 766'638,81 грн. відповідно.
Посилання відповідача на порушення Товариством при нарахуванні трьох процентів річних та інфляційних обмежувальних приписів частини 6 статті 232 ГК України - є безпідставним, оскільки норми статті 232 ГК України регулюють тільки правовідносини неустойки. За нормами ЦК України неустойка має дві форми: пеню та штраф. Отже неустойка з одного боку та річні з інфляційними з іншого боку є самостійними способами захисту цивільних прав та забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Таким чином, причиною виникнення спору є протиправне порушення відповідачем умов Договору, а також порушення норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів підряду. Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі ст.ст.525, 526, 530, 549-550, 601, 625, 837-864 ЦК України, ст.ст.232, 317-323 ГК України, керуючись ст.ст.22, 24, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Частково задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ремшахтастрой» до відкритого акціонерного товариства «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних та пені у загальному розмірі 47'070'454,48 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ремшахтастрой» суму боргу 36'912'745,38 грн., інфляційних 3'395'970,76 грн., трьох процентів річних 766'638,81 грн. та пені 6'435'099,53 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 111,67 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 24'135,03 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Суддя В.В.Джарти
Суддя Г.Є.Курило
Надруковано у 3 примірниках:
1 -позивачу
2 -відповідачу
3 -господарському суду Донецької області