19 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2080/13-а
Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Вербицької Н.В.,
суддів - Яковлева Ю.В.,
- Коваля М.П.,
за участю секретаря судового засідання - Худик С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Березнегуватського районного центру зайнятості на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року по справі за позовом Березнегуватського районного центру зайнятості до ОСОБА_2, 3-тя особа Березнегуватська районна державна адміністрація, про стягнення заборгованості,-
07.05.2013р. Березнегуватський районний центр зайнятості (далі - позивач, Березнегуватський РЦЗ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому з урахуванням уточнень просив стягнути заборгованість у сумі 4 448,93грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час знаходження на обліку в центрі зайнятості відповідач свідомо не повідомив про обставини, які б могли вплинути на виплату йому допомоги по безробіттю та надання соціальних послуг, та своїми діями порушив вимоги чинного законодавства. Загальна сума незаконно отриманої допомоги складає 5 752,93грн. Враховуючи, що відповідачем добровільно сплачена заборгованість у сумі 1304 грн., позивач просив стягнути 4 448,93 грн.
Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на відсутність в нього умислу та факту зловживання ним обов'язками безробітного. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013р. у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи наступне.
22.05.2008 року ОСОБА_2 звернувся до Березнегуватського РЦЗ за сприянням у працевлаштуванні (а.с.10).
26.05.2008р. ОСОБА_2 подав заяву директору районного будинку культури смт Березнегувате Беззуб Т.Д. про звільнення його з посади охоронця топкової котельні за власним бажанням (а.с.65).
29.05.2008р. відповідач звернувся до Березнегуватського РЦЗ із заявою про надання статусу безробітного (а.с.9). Наказом № НТ 080529 від 29.05.2008р. ОСОБА_2 наданий статус безробітного (а.с.13).
01.12.2009р. у відділі культури та туризму Березнегуватської РДА позивачем проведено перевірку, за результатами якої складено акт № 28, яким підтверджено, що ОСОБА_2 у періоді з 01.01.2008 року по 31.05.2008 року працював на підставі трудової угоди № 3 від 01.01.2008р. (а.с.14).
На підставі отриманих даних, рішенням робочої групи щодо розслідування страхових випадків, яка створена згідно наказу директора Березнегуватського РЦЗ № 13 від 01.04.2009 року, було вирішено зобов'язати ОСОБА_2 повернути незаконно нараховану допомогу по безробіттю за період з 29.05.2008 року по 23.05.2009 року у розмірі 5 752,93 грн.
28.12.2009 року директором Березнегуватського РЦЗ було видано наказ № 15 про повернення допомоги по безробіттю незаконно виплаченої ОСОБА_2 у сумі 5 752,93 грн.(а.с. 17).
За період з 03.03.2010 року по 08.01.2013 року ОСОБА_2 добровільно сплатив 1 304,00 грн.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено законних підстав для повернення ОСОБА_2 допомоги по безробіттю.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Стаття 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991, № 803-XII (далі Закон № 803-XII) передбачає, що безробітними є працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Особи, які визнані у встановленому законом порядку безробітними, згідно ч.2 ст.11 Закону № 803-XII , мають право на одержання допомоги по безробіттю.
Аналогічні положення викладені у п.11 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабміну України № 219 від 14.02.2007р., який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.
Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що безробітними вважаються ті громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку. Тобто для визнання особи безробітною обов'язковим є наявність двох умов, відсутність роботи та заробітку.
Апелянт посилається на те, що відповідач неправомірно отримав статус безробітного, так як на момент звернення до центру зайнятості для отримання статусу безробітного, тобто станом на 29.05.2008р., надавав послуги згідно цивільно-правового договору районному будинку культури, що підтверджується актом № 28 від 01.12.2009р. який був складений в ході перевірки. Цим актом встановлено, що датою звільнення ОСОБА_2 вказано 01 червня 2008 року.
В матеріалах справи наявний лист відділу культури, молоді і спорту Березнегуватської районної державної адміністрації, яким пояснено що дата звільнення ОСОБА_2 з посади охоронця топкової котельні Березнегуватського районного центру культури з 01.06.2008р була вказана директором районного будинку культури помилково, так як цей день є вихідним (неділя).
Судова колегія також враховує, що відповідач подав заяву директору Березнегуватського районного будинку культури про звільнення з посади охоронця топкової котельні за власним бажанням 26.05.2008р., тобто до часу звернення до центру зайнятості про надання статусу безробітного (а.с.65).
Матеріали справи не містять доказів ознайомлення ОСОБА_2 з наказом про звільнення. Дані про укладання та припинення трудової угоди не вносяться до трудової книжки.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про необізнаність ОСОБА_2 щодо часу припинення дії трудової угоди, в зв'язку з чим не вбачає в діях відповідача умислу на заволодіння коштів обманним шляхом та зловживанням правами та обов'язками безробітного.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ (далі Закон № 1533-ІІІ) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 36 цього Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136; у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - Порядок № 307), встановлено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.
Обставинами, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю позивач вважає неприпинення дії трудової угоди Березнегуватським РБК станом на 29.05.2008р., що відповідно до п.20 Порядку № 219 та п.5.5 Порядку № 307 є підставою для зняття особи з обліку в центрі зайнятості.
Проте, судова колегія не вважає відповідача зайнятою особою під час отримання допомоги по безробіттю, оскільки в цей період він не працевлаштовувався, не укладав цивільні-правові договори, предметом якого є діяльність спрямована на виконання власними силами робіт (надання послуг), не був зареєстрованим як фізична особа - підприємець.
Той факт, що трудова угода між відповідачем та Березнегуватським РБК була припинена через два дні після взяття на облік ОСОБА_2 як безробітного, є підставою для перерахунку виплати допомоги шляхом виключення з неї періоду за травень місяць 2008р. Згідно довідки Березнегуватського РЦЗ від 03.04.2013р. № 379 виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за травень 2008р. склала 46,66 грн. (а.с.16).
Враховуючи, що відповідачем добровільно погашена сума в розмірі 1 304 грн., що є значно більшою, ніж розмір допомоги по безробіттю за травень 2008р., судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для проведення стягнень з відповідача.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Березнегуватського районного центру зайнятості - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: Ю.В.Яковлев
Суддя: М.П.Коваль