18 березня 2015 року Справа № 876/468/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
з участю секретаря Волошин М.М.,
представника позивача Бардина Р.І.,
представника відповідача Шпака В.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська вагонна компанія» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
ТзОВ «Українська вагонна компанія» звернулася в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області за № 0000962210 від 17.04.2014 р., № 0001982210 від 18.07.2014 р. та № 0002032210 від 11.07.2014 р.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки в ході проведеної перевірки, за наслідками якої складено акт № 166/2201/38809964 від 03.04.2014 р. року, встановлено порушення ТзОВ «Українська вагонна компанія» вимог податкового законодавства, а саме, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 158673 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту січня 2014 року на суму 136445 грн. та заниження податку на додану вартість на суму ПДВ 22228 грн. Розбіжність по завищенню від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 158673 грн., виникла за за рахунок операцій у липні - серпні 2012 року із Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» по виконанню ремонтних робіт на вантажних вагонів, право власності на які перейшло до ТзОВ «Інтернешенл транспорт компані» (Молдова). Окрім того, завищення податкового кредиту липня 2012 року встановлено по операціях поставки зазначених вагонів від ТзОВ «Козарі» до ТзОВ «Українська вагонна компанія». При цьому, ТзОВ «Українська вагонна компанія» не представлено документів про останнього власника вагонів (ТзОВ «Козарі»), також у нього відсутня інформація щодо зняття вантажних вагонів з обліку у АБД ПВ з ТзОВ «Козарі» та наступне взяття їх на облік на ТзОВ «Українська вагонна компанія», а також відсутні документи про приписку вантажних вагонів до залізничної станції.
Представник Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Представник ТзОВ «Українська вагонна компанія» в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року залишити без змін.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що у період з 12.03.2014 року по 18.03.2014 року, ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань законності декларування ТОВ «Українська вагонна компанія» (код ЄДРПОУ 34809964) від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2014 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 166/2201/34809964 від 03.04.2014 р. (надалі - Акт перевірки).
Відповідно до висновків Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ТзОВ «Українська вагонна компанія» вимог п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 158673 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту січня 2014 року на суму 136445 грн. та заниження податку на додану вартість на суму ПДВ 22228 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення за № 0000972210 від 17.04.2014 р. та № 0000962210 від 17.04.2014 р., якими позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 136445 грн. та донараховано податок на додану вартість в розмірі 22228 грн., а також застосовано штрафну санкцію в розмірі 11114 грн.
Рішенням про результати розгляду скарги Головного управління Міндоходів у Львівській області за № 16839/10/13-01-10-08-05/1008 від 11.07.2014 р. податкове повідомлення-рішення № 0000962210 від 17.04.2014 р. залишено без змін та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000972210 від 17.04.2014 р. в частині 13976 грн. зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2014 року. Також вказаним рішенням збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2014 року на 13976 грн. за основним платежем та 6988 грн. штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість.
У зв'язку з цим ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкові повідомлення-рішення № 0001982210 від 18.07.2014 р. та № 0002032210 від 11.07.2014 р.
Зі змісту акту перевірки вбачається, що у періоді, який перевірявся, Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» (підрядник) на підставі укладеного договору на ремонт вантажних вагонів № Л/В-12214п/НЮ від 23.12.2011 р. виконувало для ТзОВ «Українська вагонна компанія» (замовник) ремонтні роботи.
Також з акту перевірки вбачається, що вказані вантажні вагони ТзОВ «Українська вагонна компанія» (покупець) придбало у ТзОВ «Козарі» (продавець) на підставі договору поставки № 0304/12 від 03.04.2012 року.
У зв'язку з цим, між вказаними сторонами виникли господарські зобов'язання, зміст яких полягав в обов'язку підрядника виконати роботи/передати товар, та обов'язку замовника прийняти їх та оплатити вартість на умовах договору.
Зобов'язання з виконання робіт та поставки товару зазначеними сторонами було виконано, що підтверджується підписаними актами виконаних робіт та актами приймання-передачі товару. У свою чергу, відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних доручень, ТзОВ «Українська вагонна компанія» було оплачено виконані роботи/поставлений товар.
Крім того, акти виконаних робіт та акти приймання-передачі містять усі реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: назву документа, дату і місце складання, назви підприємств, від імені яких складено документ, зміст та обсяги господарських операцій, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Також в матеріалах справи наявні докази використання отриманих послуг у власній господарській діяльності позивача. Зокрема, подальший продаж до ТзОВ «Інтернешенл транспорт компані» (покупець, Молдова) відремонтованих вантажних вагонів, що були придбані у ТзОВ «Козарі». Вказане, підтверджується договором на реалізацію вантажних вагонів за № 1204 від 12.04.2012 року, додатковою угодою № 1 до договору, актами приймання-передачі.
При цьому з додаткової угоди № 1 до Договору від 04.05.2012 р., листів № 26/04/12 від 26.04.2012 року та № 0405 від 04.05.2012 року вбачається, що у зв'язку із завантаженням Вагонного Депо «Дрогобич» ДТГО «Львівська залізниця» та неможливістю своєчасного виконання ремонтних робіт, сторони погодили підписання актів приймання-передачі вагонів без проведення відповідного ремонту. Після чого ТзОВ «Українська вагонна компанія» зобов'язується провести виконання зазначених робіт, та поставити відремонтовані вагони протягом 40 днів з дня виконання планованого ремонту.
Факт виконання зобов'язань, передбачених додатковою угодою підтверджується актами приймання-передачі відремонтованих вагонів та вантажно-митними деклараціями.
Згідно із п. 5 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається тільки після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства.
Відповідно до п. 1.3, 1.5 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, не допускається випуск на колії загального користування власних вагонів, не зареєстрованих в АБД ПВ. Власні вантажні вагони повинні бути приписані до залізничної станції.
Згідно із п. 2.2, 3.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, для реєстрації власних вантажних вагонів власник подає до реєструвального підрозділу заявку згідно з додатком 2 до цих Правил. ГІОЦ Укрзалізниці на підставі заявки власника присвоює власним вантажним вагонам восьмизначні номери відповідно до системи нумерації і реєструє вагони в АБД ПВ.
Відповідно до п. 4.1 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, виключення власних вантажних вагонів з числа зареєстрованих може здійснюватися з причин: незадовільного технічного стану або закінчення терміну служби; використання для технологічних потреб (без виходу на колії загального користування); безоплатного передання власних вантажних вагонів до інвентарного парку залізниці; продажу власних вантажних вагонів до інвентарного парку; непред'явлення на перереєстрацію.
Як вбачається з листа продавця - ТзОВ «Козарі», останній здійснював використання вантажних вагонів та цистерн, що були поставлені ТзОВ «Українська вагонна компанія» на підставі договору № 1204 від 12.04.2012 року, у власних технологічних потребах, без виходу на колії загального користування, у зв'язку з чим, відповідно до Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, їх реєстрація в автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ) не здійснювалась. Відтак, відсутні правові підстави як для здійснення реєстрації вантажних вагонів на ТзОВ «Козарі», так і для подальшої перереєстрації їх на ТзОВ «Українська вагонна компанія», а також для приписки вантажних вагонів до залізничної станції.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, реальність господарських правовідносин позивача із ДТГО «Львівська залізниця» (Вагонне Депо «Дрогобич») та ТзОВ «Козарі», а також використання отриманих робіт у господарській діяльності позивача, повністю підтверджується вищезазначеними первинними документами.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.
Зважаючи на викладене вище, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області за № 0000962210 від 17.04.2014 р., № 0001982210 від 18.07.2014 р. та № 0002032210 від 11.07.2014 р. не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі № 813/7162/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула
Повний текст ухвали виготовлено 20 березня 2015 року.