26 лютого 2015 року Справа № 69991/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Яворського І. О., Кухтея Р. В.;
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення дій, -
28 лютого 2012 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо надання відповіді з копіями документів на інформаційний запит від 03 січня 2012 року та зобов'язання надати письмову відповідь на інформаційний запит від 03 січня 2012 року із документами, а саме: належним чином засвідчені (підписом повноважної особи та печаткою підприємства) копії всіх без винятку документів, на підставі яких зареєстровано за кредитною спілкою «Інкомвклад» право власності на нерухоме майно - трьохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, номер у реєстрі прав на нерухоме майно 14550794.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що 04 січня 2012 року позивачем подано відповідачу інформаційний запит про надання інформації та належним чином засвідчених копій документів, які стосуються реєстрації права власності за кредитною спілкою «Інкомвклад» трьохкімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Листом № 173 від 10 січня 2012 року позивачу відмовлено в надані такої інформації, оскільки така є конфіденційною, та не підлягає вільному поширенню. Ненадання відповідачем відповіді із копіями документів порушує право позивача на інформацію, отриману та створену в процесі виконання комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», як суб'єктом владних повноважень, своїх обов'язків при розгляді заяви кредитної спілки «Інкомвклад».
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Зазначену постанову мотивовано тим, що оскільки позивачу надано відповідь на запит, то позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо надання відповіді з копіями документів на інформаційний запит від 03 січня 2012 року є безпідставною. Відповідно до Закону України «Про інформацію» інформація про майновий стан є конфіденційною та не підлягає вільному поширенню.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та винести постанову про задоволення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що позивачем висловлено прохання визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо надання відповіді на інформаційний запит саме із копіями документів перерахованих у такому запиті, а не відповіді на запит як такої, в якій відповідачем відмовлено у наданні документів. Судом першої інстанції застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права що не підлягають застосуванню.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Судом апеляційної інстанції заслухано суддю-доповідача, досліджено матеріали справи та проаналізовано доводи апеляційної скарги, внаслідок чого зроблено висновок про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
04 січня 2012 року позивачем подано інформаційний запит відповідачу про надання інформації та належним чином засвідчених копій документів, які стосуються реєстрації права власності за кредитною спілкою «Інкомвклад» трьохкімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки, як видно з витягу № 25131209 від 25 січня 2010 року, право власності на вказане нерухоме майно перейшло від позивача до кредитної спілки «Інкомвклад» на підставі дублікату договору № 5192 від 07 грудня 2009 року про задоволення вимог іпотекодержателя, виданого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н. А.
Відповідачем листом № 173 від 10 січня 2012 року відмовлено у задоволенні запиту. При цьому у даному листі вказано, що відповідно до Закону України «Про інформацію» інформація про майновий стан являється конфіденційною та не підлягає вільному поширенню.
Відповідно до рішення Конституційного суду України № 5-зп від 30 жовтня 1997 року у справі № 18/203-97 щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» частину ст. 23 Закону України «Про інформацію» слід розуміти так, що забороняється не лише збирання, а й зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав і свобод людини. До конфіденційної інформації, зокрема належать, свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дату і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).
Згідно з п. 7.1.2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 157/6445 від 18 лютого 2002 року, право на отримання інформації мають: суд, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи державної податкової служби, державні виконавці, нотаріуси, органи Служби безпеки та інші органи державної влади (посадові особи), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій та рішень відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції непогоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Згідно з частиною першою статті 1, пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Такі випадки встановлені частиною першою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Позивачу відмовлено в наданні публічної інформації щодо документів що стали підставою для здійснення реєстрації права власності за кредитною спілкою «Інкомвклад» на трьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з покликання на те, що дана інформація є конфіденційною відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», а відповідно до Рішення Конституційного суду України № 5-зп від 30 жовтня 1997 року у справі № 18/203-97 щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» частину ст. 23 Закону України «Про інформацію» слід розуміти так, що забороняється не лише збирання, а й зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав і свобод людини. До конфіденційної інформації, зокрема належать, свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дату і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).
Разом з тим, згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Розпорядником інформації, в даному випадку комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», недотримано положень частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо підстав відмови у наданні публічної інформації.
Таким чином відповідач, як розпорядник інформації, діяв не у спосіб, що передбачений законами України.
Безпідставним є також посилання відповідача у листі № 173 від 10 січня 2012 року на п. 7.1.2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 157/6445 від 18 лютого 2002 року, оскільки позивач в даному випадку звертався до відповідача в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», а не з вимогою про надання інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, яка надається у формі витягу або інформаційної довідки.
Надаючи оцінку змісту запитуваної позивачем інформації на предмет належності такої до конфіденційної суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», частини другої статті 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційна інформація - це інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про інформацію» інформацією про фізичну особу (персональні дані) є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що для віднесення інформації до конфіденційної в контексті положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до такої повинен бути обмежений такою особою.
При цьому, слід додатково зазначити, що таке обмеження здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
Крім цього, відповідно до частини 7 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що слід зобов'язати відповідача повторно розглянути інформаційний запит позивача від 03 січня 2012 року та з врахуванням вищенаведеного прийняти відповідне рішення про задоволення або відмову в задоволенні запиту позивача на публічну інформацію.
Задоволення позовних вимог в повному обсязі суд апеляційної інстанції вважає неможливим, оскільки матеріали справи не місять інформації запитуваної позивачем, що унеможливлює встановлення обставин пов'язаних з віднесенням такої до інформації з обмеженим доступом.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції констатує, що розгляд даного спору судом першої інстанції в порядку скороченого провадження не суперечить ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції), оскільки позовна вимога про зобов'язання відповідача вчинення певних дій щодо розгляду інформаційного запиту випливає із вимоги про визнання бездіяльності відповідача протиправною, а наявність останньої не змінює суті спірних відносин.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 158-163, 183-2, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року в справі № 2а-516/12/0370 - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення дій - задовольнити частково.
Зобов'язати комунальне підприємство «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 03 січня 2012 року про надання належним чином засвідчених копій документів, які стосуються реєстрації права власності за кредитною спілкою «Інкомвлад» на трьохкімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: І. О. Яворський
Р. В. Кухтей