24 березня 2015 р. Справа № 76774/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.,
участю секретаря Щерби С.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області до Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський ліспромкомбінат" про стягнення податкового боргу в сумі 239278,89 грн., -
Державна податкова інспекція в Яворівському районі Львівської області 17.10.2011року звернулась до суду із адміністративним позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський ліспромкомбінат" про стягнення податкового боргу в сумі 239278,89 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до задекларованих Старицьким військовим лісгоспом, який є структурним підрозділом відповідача, останнім не сплачено до бюджету узгоджені податкові зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, а сума податкового боргу відповідача за вказаним платежем становить 239278,89 грн.
Оскаржуваною постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року в задоволенні позову Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області до Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський ліспромкомбінат" про стягнення податкового боргу в сумі 239278,89 грн. - відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що у відповідності до задекларованих Старицьким військовим лісгоспом, який є структурним підрозділом відповідача, останнім не сплачено до бюджету узгоджені податкові зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, а сума податкового боргу відповідача за вказаним платежем становить 239278,89 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та пояснив суду, що відповідачем вчасно не сплачено узгоджені податкові зобов'язання, в зв'язку з чим заборгованість в розмірі 239278,89 грн. підлягає стягненню. Просив позов задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що У відповідності до п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі, коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Такий же строк встановлений п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, який регулює вказані правовідносини на даний час. Судом враховується, що відповідачем подавались до податкового органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку форми №1-ДФ, ці дані перевірялися податковим органом, що знайшло відображення в акті перевірки
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Старицький військовий лісгосп діє без статусу юридичної особи, є структурним підрозділом Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський лісопромисловий комбінат". Відповідач є юридичною особою, та відповідно до ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є платником податків і зборів (обов'язкових платежів).
Державною податковою інспекцією в Яворівському районі проведено виїзну позапланову перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів, та інших самохідних машин і механізмів, держмита Старицьким військовим лісгоспом, та встановлені порушення своєчасності сплати ним до бюджету податків та зборів (обов'язкових платежів), в зв'язку з чим податковий борг відповідача за платежем податок з доходів фізичних осіб станом на 01.01.2008 року становив 295 883,16 грн. Перевіркою також встановлено нарахування відповідачем податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року в розмірі 652131,70 грн. та сплату податку за вказаним платежем у цьому ж періоді в розмірі 688476,00грн., які зараховувались в рахунок сплати поточних зобов'язань. Таким чином, податковим органом встановлено наявність заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб станом на 31.12.2010 року в сумі 259538,90 грн. За результатами перевірки складено довідку від 18.03.2011 р. №15/17-2/24977923, яким вказані обставини зафіксовано та встановлено, що за період з 2008 року по 2010 рік відповідачем було нараховано податкових зобов'язань зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 652131,70 грн. та здійснена сплата до бюджету за вказаним платежем в сумі 688476,00 грн.. При цьому, заборгованість, яка виникла до 01.01.2008 року залишилась частково непогашеною в розмірі 239278,89 грн.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України "Про систему оподаткування" визначені види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 вказаного Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановленому законом терміни.
В той же час судом встановлено, що позивачем, заявлено до стягнення з відповідача заборгованість, яка виникла в зв'язку з несплатою ним податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб, які виникли за період, що передував 01.01.2008 року.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків віднесено податок на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п. "а" ч.2 ст.19 Декрету КМ України від 26.12.1992р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (надалі Декрет) підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, що підлягають оподаткуванню у джерела виплати та своєчасно подавати податковим органам відомості за встановленою центральним податковим органом формою про нараховані та виплачені громадянам суми доходів та суми утриманих з них податків, що підлягають обліку і оподаткуванню.
Аналогічна норма визначена п.4 п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-ІУ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою передбачено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи.
При цьому, податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону ( п.1.15 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб").
Відповідно до абз.2 ст.9 Декрету визначено порядок обчислення та подання відомостей податковим органам щодо даного податку, передбачено, що підприємства протягом 15 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу надсилають до податкових органів за місцем державної реєстрації відомості про нараховані та виплачені суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом. Обчислення податку і перерахунок провадиться підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності до 1 березня року, наступного за звітним, а у строки, визначені законом, такі відомості за установленою формою надаються ними до податкової інспекції за місцем проживання платника. Аналогічний порядок визначено і п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
В абзаці першому преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) від 21 грудня 2000 року за N 2181-111 зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Пунктом 1.2. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 1.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податковим боргом є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Враховуючи вищевказані приписи та ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" на стягнення податку з доходів фізичних осіб розповсюджувався порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетом визначений нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Положеннями п.18.2 ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено списання безнадійного податкового боргу, у тому числі пені, нарахованої на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном "безнадійний" крім іншого, розуміється податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності.
У відповідності до п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі, коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Такий же строк встановлений п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, який регулює вказані правовідносини на даний час.
Судом враховується, що відповідачем подавались до податкового органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку форми №1-ДФ, ці дані перевірялися податковим органом, що знайшло відображення в акті перевірки .
Так , як податковим органом не надано доказів , які б підтверджували вчинення заходів щодо стягнення даної заборгованості із позивача в строки, що були передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг, заявлений до стягнення, виник понад 1095 днів, що підтверджується матеріалами справи, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області - залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року у справі № 2а-3342/11/0970 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
Д.М. Старунський