17 березня 2015 року Справа № 9809/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області на постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської областівід14.10.2014 року у справі № 349/1482/14-а за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області про зобов'язанняздійснити перерахунок та виплату пенсії, -
02.10.2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області про визнання незаконною відмову відповідача в перерахунку пенсії, зобов'язання провести перерахунок пенсії з врахуванням сумм виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових потреб та індексації заробітної плати з 27 квітня 2012 року. Також просить зобов'язати відповідача виплатити перераховану пенсію.
Позовні вимоги мотивує тим, що 27 квітня 2012 року йому призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу". Він звернувсядо управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області із заявою про перерахунок пенсії як державному службовцю відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу". Надав всі необхідні документи, в тому числі довідки про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу". Однак, відповідачем при перерахунку пенсії не включено до складу його заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на соціально-побутові потреби, індексації заробітної плати, внаслідок чого пенсія виплачена в меншому розмірі, ніж повинна бути. Вважає, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога на соціально-побутові потреби, індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, з них фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, та необхідність врахування матеріальної допомоги при обчисленні пенсії державним службовцям узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України. Тому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати в суму заробітку, з якого обчислювалась пенсія.
Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 14.10.2014 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за період з 27 квітня2012 року по 14 травня 2012 року з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сум нарахованої індексації; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 27 квітня 2012 року по 14 травня 2012 року, з врахуванням до заробітку для обчислення пенсії сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, допомогина вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати та виплатити недоплачену пенсію.
Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.
Просить скасувати постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 14.10.2014 року та відмовити у задоволенні позову.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач до виходу на пенсію працював в Управлінні Пенсійного Фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області.
ОСОБА_1 27 квітня2012 року було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі 80 відсотків від заробітної плати, якувін отримував до 14 травня 2012 року.
Згідно заяви ОСОБА_1 від 15 травня 2012 року про перевід пенсії з виду на вид ( з пенсії згідно Закону України "Про державну службу" на пенсію по інвалідності) йому призначено пенсію по інвалідності, яку він отримує по даний час.
У вересні 2014 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області із заявою про перерахунок пенсії згідно Закону України "Про державну службу" з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.
Листом № 181/Б-08 від 26 вересня 2014 року УПФ України в Рогатинському районі ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу", оскільки індексація та матеріальна допомога не є надбавками та не можуть бути враховані для розрахунку пенсії.
Задовольняючи у позовних вимогах у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95, законодавцем встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 даного Закону визначена структура заробітної плати. Так, заробітна плата включає: основну заробітну плату, яка є винагородою за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадовіобов'язки). Вона встановлюється у виглядітарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткову заробітну плату, яка є винагородою за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чиним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій; інші за охочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понадвстановлені зазначеними актами норми.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першоїінстанції з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Однак, відповідачем при розрахунку пенсії не включено до складу її заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення та на матеріально-побутові потреби, внаслідок чого пенсія виплачується в меншому розмірі, ніж повинна бути.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Згідно ч. 6 ст. 33 Закону України «Про державну службу», Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про державну службу» передбачено виплату державним службовцям допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні що річної відпустки.
У ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про оплату праці», встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану роботу. Ст. 2 даного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить - основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових потреб входила до системи оплати праці державного службовця.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплат праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховуєть сязбір на обов'якове державне пенсійне страхування. Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчисленняпенсії, незалежновід того чи входять вони до структури заробітної плати.
Закон України «Про оплату праці» та Закон України «Про державну службу» ж загальними по відношенні до даних правовідносин, в той час як перевагу мають спеціальні норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічна правова позиція булла висловлена Верховним Судом України у постановах № 21-430а11 від 20.02.2012 року та № 21-125а13 від 14.05.2013 року, які з врахуванням вимог ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку про безпідставність неврахування відповідачем під час призначення позивачу пенсії до складу заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, так як на них також нараховуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чипроцесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області- залишити без задоволення.
Постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 14.10.2014 року у справі № 349/1482/14-а-залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Р.П. Сеник
Судді : Я.С. Попко
Р.Б. Хобор