Справа № 761/35111/14-к
Провадження №1-кп/761/202/2015
іменем України
25 березня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисника ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 120 141 001 0000 8097 відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуги Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, який не одружений, не працює, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , раніше судимий: 19 липня 2001 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; 01 червня 2004 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, звільнений з місць позбавлення волі 01 липня 2009 року по відбуттю строку покарання,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Згурівка Яготинського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, який одружений, не працює, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_3 , не має судимості,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України,
01 серпня 2014 року, приблизно о 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_8 , переслідуючи корисливий мотив, діючи за попередньою змовою разом зі своїм батьком ОСОБА_9 , групою осіб, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_4 , під приводом неофіційного працевлаштування викрали ОСОБА_7 з метою отримати від останнього чи його родичів грошові кошти.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 на автомобілі «Peugeot Partner» державний номер НОМЕР_1 вивезли ОСОБА_7 в с. Комарівка Макарівського району Київської області, де застосовуючи фізичне насильство, позбавили ОСОБА_7 волі, обмежили в свободі пересування, та починаючи приблизно з 10 години 01 серпня 2014 року, стали незаконно утримувати його в погребі приватного будинку АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_9 .
В подальшому, приблизно о 02 годині 00 хвилин, 02 серпня 2014 року ОСОБА_7 зміг самостійно вибратись з вказаного вище погребу та повідомити про своє місцезнаходження, а ОСОБА_8 і ОСОБА_9 були затримані працівниками міліції.
Таким чином, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 незаконно викрали та позбавили волі людину з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 146 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, суду надав показання, що він не вчиняв жодних протиправних дій по відношенню до ОСОБА_7 , не викрадав його та не позбавляв волі. 01 серпня 2014 року він зранку разом із батьком ОСОБА_9 приїхав до будинку ОСОБА_7 по вул. Ризькій, з метою з'ясувати у ОСОБА_7 коли він поверне гроші, які був йому винен. ОСОБА_7 повідомив, що грошей у нього не має. Тоді він запропонував ОСОБА_7 відпрацювати цей борг на лісопилці. Він погодився та вони всі разом поїхали до Макарівського району, де проживає його батько. При цьому ОСОБА_7 поїхав добровільно, ніхто його не викрадав та не зв'язував. В подальшому ОСОБА_7 сам запропонував йому, що повернути борг зможе його брат. Він дав ОСОБА_7 телефон і він зателефонував брату. Брат погодився та вони домовилися зустрітися на трасі. Він разом із батьком ОСОБА_9 поїхали на зустріч із братом ОСОБА_7 , а ОСОБА_7 залишився у будинку, оскільки погано себе почував. При цьому його ніхто не утримував. Коли він приїхав на зустріч із братом ОСОБА_7 , його затримали працівники міліції. Стверджував, що фізичне насильство до ОСОБА_7 він не застосовував.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення не визнав суду надав показання, що 01 серпня 2014 року він зранку разом із сином ОСОБА_8 приїхав до будинку по АДРЕСА_3 , щоб зустрітися із чоловіком. Як йому повідомив син, людина йому була винна кошти, як потім він дізнався це ОСОБА_7 . Син зустрівся із ОСОБА_7 , розмовляв з ним, після чого вони всі разом поїхали до Макарівського району, де він проживає. При цьому ОСОБА_7 поїхав добровільно, ніхто його не викрадав та не зв'язував. Коли вони приїхали до його будинку в Макарівському районі, син разом з ОСОБА_7 пішов до будинку, а він залишився у дворі та займався господарством. Потім син повідомив йому, що потрібно поїхати та забрати кошти. Вони поїхали із сином на зустріч та були затримані працівниками міліції.
Не зважаючи на те, що обвинувачені не визнали своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, в якому вони обвинувачуються, їх винуватість повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що 01 серпня 2014 року під його будинком по вул. Ризькій він зустрів ОСОБА_8 , який запропонував йому поїхати заробити гроші на лісопилці. Він погодився та сів в автомобіль. В автомобілі перебував, як він згодом дізнався, батько ОСОБА_8 - ОСОБА_9 . Вони поїхали разом. Коли вони перебували за містом, автомобіль зупинився, вони вийшли та ОСОБА_8 зв'язав йому руки та посадив його в автомобіль позаду. В подальшому його привезли до будинку, де помістили його в підвальне приміщення. При цьому ОСОБА_8 повідомив, що він винен йому кошти у розмірі 2 000 доларів, хоча насправді такого боргу не було, та змусив його написати розписку, що він винен ці кошти. Він повідомив ОСОБА_8 , що у нього не має таких коштів та попросив надати можливість зателефонувати брату. ОСОБА_8 надав йому телефон, він зателефонував брату, повідомив про те, що потрібні кошти. В подальшому у них з ОСОБА_8 виникла сварка, під час якої ОСОБА_8 наніс йому декілька ударів в обличчя та тулуб. Після цього ОСОБА_8 поїхав на зустріч із його братом, залишивши його в підвальному приміщенні. Однак йому вдалося вибратися звідти та втекти.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав показання, що в серпні 2014 року він йшов разом із братом ОСОБА_7 додому. Біля будинку вони зустріли ОСОБА_8 , якого він знав наглядно. Брат сказав, щоб він йшов, а він наздожене його. Через хвилин десять брат зайшов додому, переодягнувся та повідомив, що ОСОБА_8 запропонував йому роботу та він їде з ним. Пізніше йому зателефонував брат та повідомив, що його викрали та якщо він не знайде кошти в розмірі 2 000 доларів США, йому буде погано і його більше не буде. Оскільки у нього таких коштів не було, він звернувся до правоохоронних органів. В подальшому його брат ще декілька разів телефонував та передавав телефон ОСОБА_8 , який йому призначив зустріч для передачі коштів. На зустріч він поїхав разом з працівниками міліції, які затримали ОСОБА_8 та його батька, який перебував в автомобілі. Після цього йому зателефонував брат та повідомив, що він втік. Коли він побачив брата, він був у крові. В подальшому йому брат розповів, що коли він поїхав з ОСОБА_8 на заробіток, по дорозі його скрутили та привезли у будинок, де ОСОБА_8 повідомив йому про борг, хоча насправді ніякого боргу не існувало.
Крім наведених вище доказів, винуватість обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтверджується дослідженими у судовому засіданні документами, а саме:
- даними, що містяться у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01 серпня 2014 року, відповідно до яких ОСОБА_7 повідомив про те, що його брат ОСОБА_7 01 серпня 2014 року пішов із дому та його місце знаходження не відоме;
- даними, що містяться в довідці оперативної частини ВМ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві від 02 серпня 2014 року, відповідно до яких 01 серпня 2014 року о 10 годині двоє чоловіків, один з них наглядно відомий, завезли потерпілого ОСОБА_7 в Макарівський район в підвал, де побили останнього та вимагали гроші в сумі 2 000 доларів США;
- даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 02 серпня 2014 року та фототаблиці до нього, відповідно до яких оглянуто автомобіль марки «Peugeot Partner» державний номер НОМЕР_1 та вилучено розписку ОСОБА_7 ;
- даними, що містяться в протоколі пред'явлення особи для впізнання,відповідно до яких потерпілий ОСОБА_7 впізнав обвинуваченого ОСОБА_9 як особу, яка разом із своїм сином, шляхом обману та проти волі потерпілого, утримували його в підвалі та нанесли тілесні ушкодження;
- даними, що містяться в протоколі обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 від 04 вересня 2014 року;
- даними, що містяться у висновку експерта № 1754/Е, відповідно до яких при зверненні за медичною допомогою 02 серпня 2014 року у ОСОБА_7 мали місце такі ушкодження: “-15 синців на спинці носу з переходом на скати його, на повіки лівого ока, на передній поверхні черевної стінки по білій лінії та на 8,5 см та 7,5 см вище пупка, в проекції 6-го ребра між лівими передньо- та задньо-пахвовою лініями, в проекції 5-го міжребір'я та 6-го ребра між лівими середньо-лопатковою та задньо-пахвовою лініями, в проекції 7-го міжребір'я та 8-го ребра між лівими середньо-лопатковою та задньо-пахвовою лініями, на зовнішній поверхні лівого плеча у середній третині, на тильно-ліктьовій поверхні лівого передпліччя у нижній третині, в проекції верхньо-зовнішнього та нижнього кута правої лопатки, в проекції 1-го поперекового хребця між лінією вістюгових відростків та правою середньо-лопатковою лінією, в проекції 7-го - 8-го ребер між лівою та правою прихребетними лініями;
- садно на задній поверхні правого плечового суглоба.
Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони тупим предметом(ми), могли утворитись в термін вказаний у постанові, тобто 01.08.2014…
Відновлення анатомічної цілісності та функції травмованих ділянок по місцю утворення синців та саден, у звичайному перебігу, спостерігається у строк до 6 діб, тобто, саме на цей строк буде порушена як функція травмованих ділянок так і у цей строк буде відновлена її анатомічна цілісність. Цей строк визначає тривалість розладу здоров'я. Саме тому, кожне з вказаних тілесних ушкоджень, відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, відповідно п.п. 2.3.5 та 4.6 «Правил»”.
Невизнання вини обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд розцінює, як спосіб захисту, що спрямований відповідно на уникнення від кримінальної відповідальності, а їх доводи про те, що вони жодних протиправних дій по відношенню до ОСОБА_7 не вчиняли, не викрадали його та не позбавляли волі, спростовуються наведеними вище доказами.
Крім того, за клопотання сторони захисту в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_11 , яка охарактеризувала ОСОБА_8 , який приходиться їй пасинком, з позитивної сторони. Пояснила, що коли у ОСОБА_8 помер у травні 2014 року його рідний брат, залишилось його двоє неповнолітніх дітей. ОСОБА_8 допомагав з дітьми, водив їх до дитсадка.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, тобто у незаконному викраденні та позбавлення волі людини, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.
Обираючи обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, яке є злочином середньої тяжкості, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію злочину, дані про їх особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання.
Зокрема, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про його схильність до протиправної поведінки, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, суспільно-корисною працею не займається.
Обвинувачений ОСОБА_9 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, суспільно-корисною працею не займається.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_8 , його вік, ставлення до вчиненого, його ініціативну роль та ступінь участі у скоєному, думку потерпілого, який не має жодних претензій до нього, не наполягав на суворому покаранні, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі санкції закону, за яким визнав його винуватим, яке у даному випадку є необхідним і достатнім покаранням для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_9 , його вік, ставлення до вчиненого, його роль та ступінь участі у скоєному, думку потерпілого, який не має жодних претензій до нього, не наполягав на суворому покаранні, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі санкції закону, за яким визнав його винуватим, зі звільненням його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, яке є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження вчинення нових злочинів.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 02 серпня 2014 року.
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, поклавши на нього обов'язки у відповідності до п. 2,3,4 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речовий доказ - письмову розписку ОСОБА_7 , вилучену протоколом огляду місця події від 02 серпня 2014 року, - зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою,- в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Суддя: