Справа № 761/1191/15-ц
Провадження №2/761/2696/2015
іменем України
(заочне)
13 березня 2015 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Осаулов А.А.,
при секретарі Клим Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
В січні 2015р. позивач ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 8 440,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 21 вересня 2014 року між ним та відповідачем було укладено договір позики №827226454 (далі - договір позики), відповідно до умов якого відповідачці було надано грошові кошти у розмірі 2 000, 00 грн. зі сплатою процентів у розмірі 2% в день від суми позики, комісії у розмірі 40,0 грн., строком на 10 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача (банківська картка НОМЕР_2). Однак, відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконує, порушує графік розрахунків визначений у договорі, заборгованість не повертає. Станом на 12 січня 2015р. заборгованість відповідача за договором позики становить 8 440, 00 грн. та складається з: 2 000, 00 грн. - суми позики; 6 400, 00 грн. - процентів за користування позикою; 40,00 грн. - комісії за обслуговування договору позики, яку просили стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати.
До судового засідання сторона позивача подала на адресу суду клопотання, в якому просила суд проводити розгляд справи за відсутності свого представника, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач про час і місце судового розгляду оповіщався у встановленому законом порядку за останнім відомим місцем свої реєстрації, у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив та не просив розглядати справу у його відсутність, свого представника до суду не направив, заперечення проти позову не подавав.
Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із положеннями ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 21 вересня 2014р. між сторонами було укладено договір позики, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в позику в сумі 2 000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язувався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою у розмірі 2,0 % від суми позики за кожен день користування позикою (п. 1.1 договору позики).
Згідно п. 1.4 договору позики сторони погодили, що позикодавець (позивач) не пізніше 3 днів з дати підписання договору позики сторонами надає позику шляхом безготівкового перерахування суми позики на банківський рахунок позичальника (відповідача), вказаний позичальником (відповідачем) у розділі 9 цього договору.
Відповідно до п. 1.5 договору позики, строк дії договору 10 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання позичальником (відповідачем) своїх зобов'язань за цим договором. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов, яке мало місце під час дії цього договору та не припиняє нарахування позикодавцем (позивачем) процентів за користування позикою.
Згідно п.п. 1) п. 2.1.1 договору позики, позикодавець (позивач) має право вимагати від позичальника (відповідача) повернення суми позики, процентів за користування позикою, комісії за обслуговування договору позики в повному обсязі та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених цим договором.
Позичальник (відповідач) зобов'язувався вчасно повернути позику, сплатити проценти за користування позикою та комісію за обслуговування договору позики в порядку визначеному цим договором; у випадку прострочення сплати заборгованості за цим договором в повному обсязі або частково, сплатити нараховані проценти за користування позикою, виходячи з фактичного строку користування, включаючи день погашення (п.п. 1), 3) п.2.2.2 договору позики).
Згідно п. 8.2 договору позики невід'ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» (далі по тексту - Правила).
Відповідно до п. 5.6 Правил, за несвоєчасне повернення суми позики і сплати процентів за користування позикою позичальник (відповідач) зобов'язаний сплатити позикодавцю (позивачу) разовий штраф у розмірі 9% від суми позики, при цьому проценти за користування позикою нараховуються в розмірі 3% в день від суми несвоєчасно повернутої в строк позики та несвоєчасно сплачених процентів за користування позикою за кожен день прострочення, починаючи з четвертого дня після терміну платежу до дати повернення позики та сплати процентів за користування позикою в повному обсязі (включно).
При цьому, відповідач при заповненні електронної заявки на отримання кредиту підтвердив, що діє в своїх інтересах та повністю ознайомлений з умовами договору.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронний документ та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Відповідно ж до ст. 8 вказаного Закону зазначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором виконав в повному обсязі, факт надання грошових коштів відповідачу за договором позики підтверджується платіжним дорученням №355 від 21 вересня 2014р. (а.с.10). Натомість, відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконує, порушує графік розрахунків, визначений у договорі, заборгованість не повертає.
Згідно із розрахунком заборгованості за договором позики станом на 12 січня 2015р. заборгованість за договором позики становить 8 440, 00 грн. та складається з: 2 000, 00 грн. - суми позики; 6 400, 00 грн. - процентів за користування позикою; 40,00 грн. - комісії за обслуговування договору позики, яку просили стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати.
Відповідно до положень ст. ст. 10, 11 ЦПК України, роз'яснення наданих в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі», суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконує, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики у розмірі 8 440, 00 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243,6 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-228, 232, 294 ЦПК України; ст. ст. 525, 526, 610, 612, 624, 1046, 1049 ЦК України; ст.5, 8 Закону України «Про електронний документ та електронний документообіг»; п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі», суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість за договором позики №827226454 від 21.09.2014р. у розмірі 8 440 (вісім тисяч чотириста сорок) грн. 00 коп.; 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. - судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.