Рішення від 24.03.2015 по справі 761/5352/15-ц

Справа № 761/5352/15-ц

Провадження №2/761/3676/2015

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

24 березня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Вітріщаку Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» про повернення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» на його користь грошові кошти з рахунку НОМЕР_1 у розмірі 500 000 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01 квітня 2010 року між ОСОБА_1 (далі - позивач) та Публічним акціонерним товариством «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (надалі - відповідач) було укладено Договір банківського мультивалютного рахунку № Физ - НОМЕР_1/Р. 16 лютого 2015 року позивач звернувся до Банку з письмовою заявою про видачу грошових коштів у розмірі 500 000 доларів США з особового рахунку, проте, позивачеві було відмовлено з посиланням на Постанову Правління НБУ «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України» від 01.02.2014 року № 758. За таких обставин позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Позивач у судове засідання не з'явився, на адресу суду направив заяву, у якій розгляд справи просив проводити без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином (а.с. 24).

Суд, керуючись вимогами ст. ст. 169, 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що 01 квітня 2010 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дочірній Банк Сбербанку Росії» було укладено Договір банківського мультивалютного рахунку № Физ - НОМЕР_1/Р.

Згідно п.1.1 Договору Банк відповідно до чинного законодавства України відкриває поточний рахунок НОМЕР_1, та здійснює розрахунково-касове обслуговування Клієнта - приймання і зарахування на Рахунок коштів, що надходять Клієнту, виконання розпоряджень Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з Рахунку та проведення інших операцій за Рахунком.

16 лютого 2015 року позивач звернувся до Банку з письмовою заявою з вимогою видати готівкою через касу грошові кошти у розмірі 500 000 доларів США, проте письмовою заявою Банк відмовив з посиланням на Постанову Правління НБУ «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України» від 01.02.2014 року № 758, яким передбачено, що уповноважені банки зобов'язано обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15 000 грн. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України.

Станом на 17 лютого 2015 року на рахунку позивача НОМЕР_1 залишок коштів становить 500 040,15 доларів США,

Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів, у відповідності до ст. 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність».

За змістом ч. 1 ст. 1068 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Сторонами договору банківського рахунку є банк або інша фінансова установа та клієнт.

У відповідності до ст. 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Національний банк виконує такі функції: встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі, що регламентовано ст. 7 ЗУ «Про Національний банк України».

Право Національного банку України, використовуючи адміністративний метод банківського регулювання, встановлювати заборону та обмеження щодо вчинення банківськими установами певних дій (операцій) закріплено у Законі України «Про банки та банківську діяльність».

Так, згідно ч. 1 ст. 66 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України шляхом встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (ч. 2 ст. 1068 ЦК України).

Як регламентовано ч. 3 ст. 1068 ЦК України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

За ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Таким чином, чинним законодавством прямо передбачено, що банк повинен забезпечити клієнту можливість безперешкодно розпоряджатись коштами на його рахунку.

Укладення договору банківського рахунку здійснюється відповідно до умов, погоджених сторонами, а також положень Цивільного кодексу України.

Варто зазначити, що відмова у видачі коштів порушує права позивача, регламентовані, у тому числі, ст. 41 Конституції України. Більше того, згідно вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» нормативно-правові акти НБУ, у тому числі постанови Правління Національного банку, не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) змістом права власності є права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як зазначено у ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, у судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що дії банку та є такими, що порушують право вільно розпоряджатися грошовими коштами позивачем.

Як роз'яснив Верховний суд України у постанові від 18 грудня 2009 року № 14 згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.

У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Станом на 24 березня 2015 року офіційний курс гривні до долару США становить: 1 дол. США = 23,15 грн.

Таким чином, 500 000 доларів США * 23,15 грн. = 11 575 000 грн.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 169, 212, 213, 215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» про повернення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» на користь ОСОБА_1 з рахунку НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 500 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 24 березня 2015 року становить 11 575 000 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» в дохід держави судовий збір у розмірі 3 654 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя:

Попередній документ
43251746
Наступний документ
43251748
Інформація про рішення:
№ рішення: 43251747
№ справи: 761/5352/15-ц
Дата рішення: 24.03.2015
Дата публікації: 27.03.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу