03 березня 2015 р. Справа № 876/5990/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гулида Р. М., Костіва М. В.
за участю секретаря Дутки І. С.
позивача ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
представника відповідача Васько М. І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Зарічанської сільської ради на постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2014 року по справі № 301/803/14а за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 до голови Зарічанської сільської ради Васько Марини Іванівни, за участю третіх осіб: Відділу державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції, Іршавського районного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивачі звернулися з адміністративним позовом до голови Зарічанської сільської ради Васько Марини Іванівни, яким просив визнати дії сільського голови с. Заріччя Іршавського району протиправними, зупинити захоронення в с. Заріччя Іршавського району на земельній ділянці площею 0.42 га, яка відведена для другої черги захоронення, зобов'язати відповідача не чинити перешкод у встановленні огорожі навколо кладовища.
Позов мотивує тим, що рішенням 9-ої сесії 22-ого скликання Зарічанської сільської ради Іршавського району від 31 січня 1997 року в с. Заріччя до наявних 0,62 га земель першої черги захоронення було виділено в урочищі «Фальча» додаткові 0,42 га землі для другої черги захоронення. Відповідно до вказаного рішення сільради всі поховання повинні проводитися тільки на площі 0,62 га - на землі для першої черги захоронення. Контроль за виконанням рішення покладався на сільського голову с. Заріччя Іршавського району. Однак до даного часу вимоги рішення сільради від 31 січня 1997 року порушуються, захоронення проводиться на території, яка належить до другої черги захоронення, в той час як на території першої черги захоронення поховання не проводяться. Захоронення на земельній ділянці площею 0,42 га проводиться з порушенням санітарних норм на відстані, що є меншою ніж 100 метрів від житлової забудови при необхідній нормі - не менше 300 метрів. Рішенням Іршавського райсуду від 8 квітня 1998 року Зарічанську сільську раду зобов'язано в місячний термін встановити огорожу по периметру охоронної зони кладовища. У зв'язку з невиконанням сільрадою рішення суду щодо встановлення огорожі, ухвалою Іршавського райсуду від 21 червня 2006 року змінено спосіб виконання рішення: стягнено з Зарічанської сільради в користь відділу ДВС кошти в сумі 11763,98 грн. для виконання рішення суду щодо встановлення огорожі по периметру охоронної зони кладовища. Не зважаючи на наявність судових рішень, приписів компетентних органів та відкритого виконавчого провадження, відповідач чинить перешкоди для встановлення огорожі, дає дозвіл для проведення захоронення з порушенням санітарних норм.
Постановою Іршавського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії голови Зарічанської сільської ради Васько М. І. щодо проведення захоронення померлих в с. Заріччя, Іршавського району, в урочищі «Фальча» на земельній ділянці, що в установленому порядку не була відведена під кладовище, без виготовлення відповідної проектно-технічної документації та її погодження з відповідними органами державної влади, без введення кладовища в експлуатацію, без упорядкування території кладовища згідно з генеральним планом забудови села та відповідно до обов'язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.
Заборонено проведення поховання померлих в с. Заріччя, Іршавського району, в урочищі «Фальча» в межах санітарно-захисної зони, передбаченої Державними санітарними правилами та нормами "Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України" ДСанПіН 2.2.2.028-99.
З таким рішенням суду не погодився відповідач. Подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що відповідач не проводить захоронення померлих та не дає згоди на їх захоронення в тому чи іншому місці, а відтак є неналежним відповідачем. Вказує, що сільська рада вчинила всі можливі дії для унеможливлення проведення захоронень в неналежних місцях. Вказує, що рішенням Іршавського районного суду від 8 квітня 1998 року встановлено, що земельна ділянка, захоронення на якій є предметом спору, є кладовищем, а відтак не потрібно цей факт встановлювати ще раз.
Позивачі в судовому засіданні надали пояснення, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до листа Закарпатської обласної санітарно-епідеміологічної станції №540 від 4 червня 1996 року ділянка в урочищі «Фальча» не відповідає вимогам «Санітарних правил улаштування та утримання кладовищ» у зв'язку з відсутністю необхідної 300 метрової санітарно-захисної зони. Організація кладовища здійснювалася без оформлення належної документації, фактично самовільним зайняттям земельної ділянки.
Голові Зарічанської сільради направлено санітарний припис Закарпатської обласної санітарно-епідеміологічної станції №541/06 від 4 червня 1996 року про усунення порушень, в якому запропоновано протягом червня 1996 року вирішити питання про припинення використання кладовища в урочищі «Фальча» с. Заріччя, а в разі потреби, вирішити питання про відведення ділянки під кладовища з дотриманням вимог діючих нормативів.
Відповідно до листа Закарпатської облради від 21 жовтня 1996 року Зарічанській сільраді дозволено розширити існуюче кладовище за рахунок прилеглої території урочища «Фальча» та зменшити санітарний розрив до 100 метрів, для чого до 1 грудня 1996 року необхідно розробити проектну документацію і погодити її з відповідними службами, провести роботи по повній ліквідації дренажу та відкритого каналу існуючої меліораційної системи, встановити охоронну зону з огорожею по периметру та заборонити поховання за межами відведеної території кладовища.
З аналізу розпорядження голови Іршавської РДА №435 від 23 грудня 1996 року зрозуміло, що після виділення Зарічанською сільрадою землі під кладовище, не були оформлені та погоджені з відповідними органами передбачені законом дозвільні документи, наслідком чого стало проведення стихійних захоронень в с. Заріччя і порушення санітарних норм. У зв'язку з наведеним, голові Зарічанської сільради оголошено догану, а виконком сільради зобов'язано забезпечити повне виконання рекомендації комісії облдержадміністрації від 1 жовтня 1996 року.
Рішенням Зарічанської сільської ради від 31 січня 1997 року для другої черги захоронення було виділено 0,42 га землі в урочищі «Фальча». Всі поховання померлих повинні були проводитись тільки на попередньо виділеній ділянці площею в 0,62 га в цьому ж урочищі як першої черги поховань.
У 1997 році мешканці с. Заріччя, серед яких були і позивачі по даній справі, звернулися в суд з позовом до Зарічанської сільради про зобов'язання виконати вимоги припису щодо облаштування кладовища.
Рішенням Іршавського райсуду від 8 квітня 1998 року позов задоволено. Зарічанську сільраду зобов'язано в місячний термін встановити огорожу по периметру охоронної зони кладовища с. Заріччя.
У зв'язку з невиконанням Зарічанською сільрадою судового рішення, ухвалою Іршавського райсуду від 21 червня 2006 року змінено спосіб виконання рішення суду від 8 квітня 1998 року та стягнено з Зарічанської сільради на рахунок ДВС Іршавського району кошти в сумі 11763,98 грн на виконання рішення суду та встановлення огорожі по периметру охоронної зони кладовища с. Заріччя Іршавського райсуду.
Вказану суму стягнено з Зарічанської сільради та перераховано на рахунок ДВС в Іршавському районі 24 вересня 2007 року.
Однак, судове рішення по встановленню огорожі по периметру охоронної зони кладовища по даний час не виконано та кладовище огорожею не облаштовано.
Відповідно до пункту 11 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить забезпечення утримання в належному стані кладовищ, інших місць поховання та їх охорони.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про поховання та похоронну справу» організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.
Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції:
1) вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання;
2) забезпечують будівництво, утримання в належному стані та охорону місць поховання;
3) створюють ритуальні служби;
4) вирішують питання про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв'язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; про надання допомоги на поховання померлих громадян в інших випадках, передбачених цим Законом;
5) здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб'єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності;
6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
Відповідно до статті 12 цього Закону особа, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 цього Закону до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб'єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг.
Зважаючи на викладені законодавчі норми саме на орган місцевого самоврядування та відповідача, як його представника, покладено обов'язок забезпечення дотримання законодавчих норм при виділенні земельних ділянок для організації місць поховання та забезпечення нормальної діяльності таких місць.
Відтак беззмістовною є спроба відповідача перекласти свої обов'язки на інші органи, зокрема на виконавчу службу.
Цими ж законодавчими нормами спростовується твердження апелянта, що він є неналежним відповідачем, оскільки сам не здійснює поховання.
Щодо твердження апелянта, що рішенням Іршавського райсуду від 8 квітня 1998 року вже встановлено факт, що земельна ділянка, на якій проводяться захоронення є кладовищем, то таке є помилковим.
З аналізу рішення Іршавського райсуду від 8 квітня 1998 року зрозуміло, що судом не досліджувалась законність виділення земельної ділянки на вказані потреби чи відповідність такої ділянки усім нормам, а лише встановлено факт необхідності встановлення огорожі перед початком захоронень.
Враховуючи встановлені судом факти та законодавчі норми суд апеляційної інстанції приходить до висновку про підставність вимог позивача в частині, задоволеній судом першої інстанції. Зокрема вважає необхідним визнати протиправними дії голови Зарічанської сільської ради Іршавського району Васько М.І. щодо проведення захоронення померлих в с. Заріччя, Іршавського району, в урочищі «Фальча» на земельній ділянці, що в установленому порядку не була відведена під кладовище, без виготовлення відповідної проектно-технічної документації та її погодження з відповідними органами державної влади, без введення кладовища в експлуатацію, без упорядкування території кладовища згідно з генеральним планом забудови села та відповідно до обов'язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог, а також заборонити проведення поховання померлих в с. Заріччя, Іршавського району, в урочищі «Фальча» в межах санітарно-захисної зони, передбаченої Державними санітарними правилами та нормами "Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України" ДСанПіН 2.2.2.028-99.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Зарічанської сільської ради залишити без задоволення, а постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2014 року по справі № 301/803/14а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.
Головуючий Кузьмич С. М.
Судді Гулид Р. М.
Костів М. В.
Повний текст ухвали складено 6 березня 2015 року