Ухвала від 24.03.2015 по справі 761/5174/15-к

Справа № 761/5174/15-к

Провадження № 1-кп/761/454/2015

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

малолітньої особи, яка не досягла

віку кримінальної відповідальності ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

законного представника,

директора КОЦСПРД «Сезенків» ОСОБА_4

представника служби у справах дітей

Шевченківської РДА в м.Києві ОСОБА_5

представника служби у справах дітей

Яготинської РДА в Київській обл. ОСОБА_6

прокурора ОСОБА_7

при секретарі ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого прокурора прокуратури Шевченківського району м.Києва ОСОБА_7 про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12014100100012098 від 02.11.2014 року відносно малолітньої особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яготин, Київської обл., мадяра, громадянина України, без освіти, без постійного місця реєстрації та проживання, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 263 КК України, ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2014 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, малолітня особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, ОСОБА_2 , перебуваючи в підземному переході, що на площі Майдан Незалежності в м. Києві, у наглядно знайомого хлопця на ім'я ОСОБА_9 , безоплатно придбав предмет ззовні схожий на кастет, та таким чином малолітня особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності ОСОБА_2 залишив його собі та в подальшому почав його зберігати та переносити при собі. Цього ж дня, в період часу з 03 години 00 хвилин по 03 годину 20 хвилин, на перехресті вулиць Хрещатик та Прорізна в м. Києві в малолітньої особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності ОСОБА_2 було вилучено предмет схожий на кастет.

Згідно висновку експерта №1520 від 20 листопада 2014 року:

1. Предмет, вилучений 02 листопада 2014 року, під час проведення огляду місця події на перехресті вулиць Хрещатик та Прорізна в м. Києві, відноситься до холодної зброї.

2. Предмет, належить до кастету, який відноситься до ударно-дробильної холодної зброї.

Крім того, 02 листопада 2014 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, малолітня особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, ОСОБА_2 , перебуваючи в підземному переході, що на площі Майдан Незалежності в м. Києві, звернув свою увагу на ОСОБА_10 , який сидів на підлозі. В цей час, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , підійшов на близьку відстань до ОСОБА_10 та попросив в останнього сигарету. ОСОБА_10 на прохання ОСОБА_2 відмовив, внаслідок чого останній одразу дістав із кишені кастет, застосував насильство, яке не є безпечним для життя чи здоров'я, а саме наніс три удари правою рукою в область голови, перший - в підборіддя, другий - в нижню губу, третій - у затилок. В подальшому ОСОБА_2 висунув вимогу ОСОБА_10 , щоб він віддав йому гроші. Після чого, ОСОБА_10 , знаходячись під психологічним тиском, дістав зі своєї кишені гроші в сумі 26 гривень, купюрами номіналом 1 гривня, в кількості 2 штук, купюрами номіналом 2 гривні, в кількості 2 штук, купюрами номіналом 5 гривень, в кількості 2 штук, купюрою номіналом 10 гривень, в кількості 1 штука. Після цього ОСОБА_2 , продовжуючи свій злочинний умисел, рукою з правої кишені джинсів, в які був одягнутий ОСОБА_10 , відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Самсунг Дуос», вартістю 700 гривень, з сім-карткою мобільного оператора «Лайф», вартістю 15 гривень, на рахунку якої грошові кошти відсутні та купюрою номіналом 50 гривень, в кількості 1 штука. В подальшому ОСОБА_2 рукою з правої кишені реглану ОСОБА_10 забрав цигарки марки «Вінстон», вартістю 15 гривень.

А всього, малолітня особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, ОСОБА_2 , із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито викрав приватне майно ОСОБА_10 на загальну суму 806 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

У судовому засіданні було опитано малолтінього ОСОБА_2 з приводу обставин вчинення інкримінованих йому правопорушень, який суду пояснив, що дійсно на початку листопада 2014 року вночі перебував на Майдані Незалежності у м.Києві та здійснив напад на потерпілого, наніс йому удари кастетом, після чого відібапрв у нього мобільний телефон та невелику суму грошей.

Доведеність причетності до вчинення малолітньою особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, ОСОБА_2 , у вчиненні суспільно небезпечного діяння також підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме :

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.11.14 р., згідно якого ОСОБА_10 повідомив про вчинення відносно нього кримінального правопорушення в м.Києві по пл.Майдан Незалежності;

- витягом з кримінального провадження №12014100100012098, згідно якого до ЄРДР було внесено відломості про кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 186 КК України за заявою ОСОБА_10 ;

- протоколом огляду місця події від 02.11.2014 р., який проведено у період з 03:00 до 03:20 год., згідно якого в м.Києві по вул.Прорізна-вул.Хрещатик у особи, яка представилась ОСОБА_2 під час поверхневого огляду було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Самсунг Дуос», металевий предмет, ззовні схожий на кастет та грошові кошти у сумі 76 гривень, який пояснив, що речі йому не належать та він ними заволодів в підземному переході по пл.Майдан Незалежності у раніше невідомого йому громадянина;

- протоколом огляду предметів від 04.11.2014 р., який проведено у період з 10:00 до 10:35 год. у службовому кабінеті № 305 4-го ВМ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві, під час якого було оглянуто мобільний телефон марки «Самсунг Дуос», пачку цигарок марки «Вінстон», купюри номіналом 1 гривня у кількості 2х штук, купюри номіналом 2 ривні у кількості 2х штук, купюри номінанлом 5 гривень у кількості 2х штук, купюру номіналом 10 гривень у кількості 1 штука, купюру номіналом 50 гривень у кількості 1 штука;

- постановою про приєднання до справи речових доказів від 04.11.2014 року, відповідно до якої до матеріалів кримінального провадження було приєднано та визнано речовим доказом мобільний телефон марки «Самсунг Дуос», купюри номіналом 1, 2, 5, 10, 50 гривень, пачку цигарок марки «Вінстон»;

- висновком експерта від 20.11.2014 року № 1520, відповідно до якого встановлено, що предмет, вилучений 02.11.2014 року під час проведення ОМП на перехресті вул.Хрещатик та вул.Прорізна в м.Києві, відноситься до холодної зброї, предмет належить до кастету, який відноситься до ударно-дробильної холодної зброї;

- витягом з кримінального провадження № 12014100114055 від 16.12.2014 року відповідно до якого до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 263 КК України;

- постановою про визнання речовими доказами та передачу на відповідальне зберігання від 24.12.2014 року, відповідно до якої кастет приєднано та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12014100100012098 від 02.11.2014 р.

За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність причетності малолітньої особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, ОСОБА_2 , до вчинення суспільно небезпечних діянь та наявність у його діях ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, які виразились у носінні кастету, а також наявність у його діях ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

При цьому також судом достовірно з'ясовано, що станом на час вчинення суспільно небезпечних діянь, які інкриміновно, а саме на 2 листопада 2014 року, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність за вчинені ним суспільно небезпечні діяння.

Під час судового провадження від директора Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків» ОСОБА_4 , яка є законним представником надійшло клопотання про передачу малолітнього ОСОБА_2 під нагляд педагогічного колективу Центру.

Зазначене клопотання також підтримали представник служби у справах дітей Шевченківської РДА в м.Києві ОСОБА_5 та представник служби у справах дітей Яготинської РДА в Київській області ОСОБА_6 .

Під час судового провадження захисник ОСОБА_3 просив не застосовувати відносно ОСОБА_2 примусовий захід виховного характеру у виді направлення до спеціальної навчально-виховної установи для дітей та підлітків, оскільки ця категорія примусових заходів виховного характеру є найтяжчою для малолтіньої особи, проти передачі малолітнього ОСОБА_2 під нагляд педагогічного колективу Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків» не заперечував

Прокурор вважав за можливе застосувати до малолітнього ОСОБА_2 примусовий захід виховного характеру у виді передачі малолітнього ОСОБА_2 під нагляд педагогічного колективу Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків».

Так, згідно ч.2 ст. 97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., яку ратифіковано постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 р., держави-учасниці визнають право кожної дитини, яка, як вважається, порушила кримінальне законодавство, звинувачується або визнається винною в його порушенні, на таке поводження, що сприяє розвиткові у дитини почуття гідності і значущості, зміцнює в ній повагу до прав людини й основних свобод інших та при якому враховуються вік дитини і бажаність сприяння її реінтеграції та виконання нею корисної ролі в суспільстві.

При цьому, згідно п. 9 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 2, до спеціальних навчально-виховних установ відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 105 КК України, направляють неповнолітніх, котрі вийшли з-під контролю батьків чи осіб, які їх заміняють, не піддаються виховному впливу та не можуть бути виправлені шляхом застосування інших примусових заходів виховного характеру.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, висновок представника служби у справах дітей та думку прокурора, вивчивши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні було встановлено, що малолітнім ОСОБА_2 вчинено суспільно небезпечне діяння до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння та до останнього мають бути застосовані примусові заходи виховного характеру.

Разом з тим суд не вбачає підстав для застосуванні до малолітньої особи, яка не досягла віку кримінальної віповідальності, примусового заходу виховного характеру у виді направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, оскільки прокурором у судовому засіданні суду не доведено, що малолітній ОСОБА_2 вибув з-під контролю осіб, які замінюють батьків, не піддається виховному впливу та не може бути виправлений шляхом застосування інших примусових заходів виховного характеру.

При цьому, відмовляючи у застосуванні до малолітнього примусового заходу виховного характеру у виді направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, суд виходить з того, що хоча малолітній ОСОБА_2 на час розгляду провадження не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність за суспільно небезпечне діяння, що доведено суду, однак при цьому малолітній є особою, позбавленою батьківського піклування відповідно до рішення Яготинського районного суду м.Києва від 20.12.2012 року, мати дитини відбуває покарання у місцях позбавлення волі, батько дитини не встановлений.

При цьому малолітній усвідомив протиправний характер своїх дій та невідворотність покарання за вчинене, на даний час має інше місце проживання та коло осіб, з якими спілкується, а саме з 15 січня 2015 року перебуває у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків» під постійним наглядом педагогів Центру, мотивацію до навчання має слабосформовану у зв'язку із педагогічною занедбаністю, при спілкуванні з педагогами Центру проявляє ввічливість та дотимується субординації, має близьких друзів у групі, охоче допомагає у господарських справах, виступає на заходах та концертах Центру, тобто з моменту вчинення суспільно небезпечного діяння у поведінці малолтінього присутні певні позитивні зміни, стабілізація психоемоційного стану дитини тощо, що може свідчити про можливість виправлення малолітньої особи без поміщення до спеціальної навчально-виховної установи.

У зв'язку із чим суд вважає за потрібне клопотання задовольнити частково та застосувати відносно малолітнього ОСОБА_2 примусовий захід виховного характеру у виді передачі під нагляд педагогічного колективу Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків».

Крім того суд вважає за необхідне, у відповідності зо ч.4 ст. 105 КК України, призначити вихователем малолітнього ОСОБА_2 , із урахуванням позитивних даних про особу та її здатності благотворно впливати на поведінку малолітнього - директора Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків» ОСОБА_4 .

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Судові витрати у провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 499, 500 КПК України, на підставі ст.ст.97, 105 КК України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 р., суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12014100100012098 від 02.11.2014 року відносно малолітньої особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Застосувати до малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусовий захід виховного характеру у виді передачі під нагляд педагогічного колективу Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків».

Призначити вихователем малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків» ОСОБА_4 .

Встановити строк дії примусового заходу виховного характеру у виді передачі малолітнього під нагляд педагогічного колективу Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків» строком на 6 місяців.

Речові докази у кримінальному провадженні, мобільний телефон марки «Самсунг Дуос», купюри номіналом 1, 2, 5, 10, 50 гривень, пачку цигарок марки «Вінстон», приєднані до матеріалів провадження відповідно до постанови про приєднання до справи речових доказів від 04.11.2014 року, залишити у володінні потерпілого ОСОБА_10 .

Речовий доказ у кримінальному провадженні - кастет, приєднаний до матеріалів провадження відповідно до постанови про визнання речовими доказами та передачу на відповідальне зберігання від 24.12.2014 року, який зберігається у камері схову УМЗ ГУМВС України в м.Києві - знищити.

Запобіжні заходи у провадженні не застосовувались, судові витрати відсутні.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 30 днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
43251622
Наступний документ
43251624
Інформація про рішення:
№ рішення: 43251623
№ справи: 761/5174/15-к
Дата рішення: 24.03.2015
Дата публікації: 17.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж