гСправа № 358/305/15-к Провадження № 1-кп/358/34/15
25 березня 2015 року Богуславський районний суд Київської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі кримінальне провадження № 12015110090000070 по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, м. Богуслав, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимість погашена в поряду ст.89 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.1 ст. 296 КК України,
02 лютого 2015 року, близько 22.00 години, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спільно зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 , повертаючись до дому за місцем її проживання в АДРЕСА_2 , проходячи неподалік будинку, ОСОБА_4 підсковзнулась та впала на землю. Оскільки остання будучи в стані алкогольного сп'яніння не могла самостійно підвестись із землі, обвинувачений ОСОБА_6 розлютився та наніс їй декілька ударів руками по голові та близько двох ударів ногою по корпусу тіла, чим самим спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді перелому 10-11 ребер з права, які згідно судово-медичної експертизи № 10 від 09.02.2015 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які потягли за собою довготривалий розлад здоров'я понад 21 день (термін зрощення переломів).
06 лютого 2015 року близько 03.00 години, ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_4 , вчинив з останньою безпричинну сварку в ході якої дістав зі схованки резинову палицю та наніс потерпілій декілька ударів по верхніх та нижніх кінцівках. Після чого, продовжуючи виявлення п'яного буйства, з мотивів явної неповаги до жіночої статі та загальноприйнятних норм моральності, скориставшись явною фізичною та психологічною перевагою над потерпілою, штовхнув останню на ліжко та проявляючи особливу зухвалість декілька раз засунув кінець резинової палиці в статевий отвір потерпілої ОСОБА_4 . Потім цинічно насміхаючись над потерпілою, змусив її самостійно продовжити фрикційні дії палицею в статевому отворі.
Внаслідок отриманих ударів та насильницьких протиправних дій ОСОБА_6 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 10 від 09.02.2015 року, у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді множинних крововиливів на тілі та ушкодження на слизовій оболонці піхви.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч. 1 ст. 296 КК України визнав повністю та показав, що на протязі останніх 12 років перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_4
02 лютого 2015 року він прийшов до ОСОБА_4 принісши пляшку горілки та запропонував її розпити. ОСОБА_4 та її мати ОСОБА_7 разом з ним розпили цю пляшку горілки. Після чого, останні почали між собою сваритись. Тоді він разом з ОСОБА_4 пішли з будинку в гості до знайомого ОСОБА_8 . Однак останнього дома не було і тому вони пішли в магазин, де він придбав пляшку горілки, яку спільно випили по дорозі під деревом. Після цього повертаючись до дому, ОСОБА_4 будучи п'яною, підсковзнулась та впала на землю. Він почав її піднімати, але вона не піднімалась. Вважаючи, що вона прикидається і не бажає піднятись, він розлютився і два рази ударив кулаком по обличчю. Вона знову не піднімалась, тоді він вдарив її два рази ногою по тулубу. Після цього він її підняв із землі та повів до неї додому. Прийшовши додому, будинок був зачинений. Оскільки у них не було ключів від будинку, вирішили відпочивати на горищі повітки. Коли ОСОБА_4 йшла до повітки, будучи п'яною вона знову впала на землю і розбила собі губу. Для того, щоб допомогти їй вмитись та зупинити кровотечу він зірвав замок з дверей будинку. Зайшовши в будинок він знайшов рушники, якими ОСОБА_4 зупинила кровотечу. Потім він взяв ковдру і вони залізли на горище відпочивати.
06 лютого 2015 року після відпочинку у барі с. Побережки, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, він близько 3 години ночі прийшов у гості до ОСОБА_4 . Перебуваючи в будинку між ними виникла сварка із-за того, що вона має відносини ще з іншими чоловіками. Будучи розсердженим на ОСОБА_4 він взяв резинову палицю та вдарив останню два рази по тулубу та плече. Від ударів вона впала на ліжко, тоді він наказав їй підняти ноги. Коли вона підняла ноги він резинову палку засунув їй у піхву при цьому сказав:-« якщо тобі мене мало, то на тобі велику палку». Штрикнувши палкою у її статевому отворі приблизно два рази, він наказав останній взяти палку своїми руками та продовжувати ці дії. Вона почала це робити, а він насміхався та ображав її вказуючи на її принизливе становище. Після цього він пішов на двір по нужді. Коли повернувся в будинок, то ОСОБА_4 мабуть заховала палку. Вони, ще трохи посварились і він пішов відпочивати. У скоєному щиро розкаюється, просив пробачення у потерпілої, обіцяв, що більше такого не буде вчиняти, просив суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні в своїх поясненнях повністю підтвердила про фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень та її покази є аналогічними показам обвинуваченого ОСОБА_6 . Щодо міри покарання обвинуваченому, просила суд не позбавляти останнього волі, оскільки вона його пробачила.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не заперечували проти не дослідження доказів щодо тих обставин, що ніким не оспорюються, та судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати зазначені обставини у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, суд у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи покази обвинуваченого та потерпілої, які були надані під час судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що його вина у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті доведена повністю і тому дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень; пом'якшуючи обставини, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, обтяжуючи обставини, а саме: вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп'яніння; особу винного, який має постійне місце проживання за яким він характеризується позитивно (а.с.91), є працездатною особою, але не працює, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра (а.с.94, 95) та зваживши на всі обставини вчинення кримінальних правопорушень у їх сукупності, суд приходить до переконання, що з метою його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів буде достатнім призначити покарання в межах санкцій ч.1 ст.122, ч.1 ст.296 КК України у виді обмеження волі, остаточно визначивши покарання за сукупністю злочинів згідно правил ст.70 КК України за принципом часткового складання призначених покарань та вважає за необхідно прийняти рішення про звільнення його від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, якщо він протягом строку випробування не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4, ч.1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених .1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України, призначивши покарання:
- за ч. 1 ст. 121 КК України у виді обмеження волі строком на два роки;
- за ч.1 ст. 296 КК України у виді обмеження волі строком на три роки.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складення призначених покарань визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на чотири роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися до вищевказаної інспекції для реєстрації.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Речовий доказ: резинову палицю, яка зберігається в кімнаті для зберігання речових доказів Богуславського РВГУ МВС України в Київській області, знищити.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано або не змінено, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після його проголошення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1