Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/10528/14-ц
Провадження № 2/279/271/15
19.03.2015 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої - судді Куліченко М.В.
при секретарі Маліцькій Н.М.
розглянувши в приміщенні суду м.Коростень
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, суд,-
Позивач звернулась до суду з цим позовом і зазначає, що відповідач є батьком її сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 і за рішенням Коростенського райсуду від 03.11.2006 року повинен сплачувати аліменти на його утримання в розмірі ? частини заробітку щомісячно. Проте, відповідач умисно не виконує рішення суду по сплаті аліментів, чим ставить дитину в тяжке матеріальне становище. Станом на листопад 2014 року сума заборгованості по сплаті аліментів становить 24130.26 грн. В зв"язку з умисним ухиленням від сплати аліментів відповідач має нести відповідальність, передбачену ст.196 Сімейного кодексу України у виді додаткової сплати на її користь неустойки (пені) в розмірі 1% від суми несплачених платежів за кожний день прострочення. В зв"язку з цим нею нараховано суму неустойки, яку вона просить стягнути з відповідача за прострочення сплати аліментів за період з 01.12.2013 року по 01.11.2014 року в сумі 66961.32 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала і просила задовольнити. Вказала, що відповідач не платив їй аліменти протягом тривалого часу. Вона неодноразово намагалась домовитись з відповідачем хоча б про часткову сплату аліментів, проте останній не хотів її почути, навмисно не повідомляв місце роботи.
Відповідач своїм правом на участь в розгляді справи не скористався, про розгляд справи належно повідомлений (л.с.16,18-20), судом проведено розгляд справи за правилами ст.224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.
Між сторонами виникли правовідносини, пов"язані з сплатою аліментів на утримання дитини,які врегульовано ст. 196 СК України. Встановлено, що згідно рішення Коростенського суду від 03.11.2006 року відповідач повинен сплачувати аліменти на користь позивача на утримання сина в розмірі 1/3 частини доходу. Згідно наявних в справі довідок - розрахунків державного виконавця за відповідачем рахується заборгованість по аліментам по виконавчому листу № 2-4346/2006 від 03.11.2006 року, за період з 01.11.2011 року по 01.11.2014 року в розмірі 24130,26 грн.
Згідно ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", передбачена ст.196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки ( пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв"язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення.
Суд вважає, що у виникненні заборгованості є вина відповідача, оскільки він є працездатним за віком та станом здоров"я, про наявність необхідності сплати аліментів на користь інших осіб чи інших боргових зобов"язань за виконавчими листами - суд не повідомив .
З урахуванням поданих доказів та наявних в матеріалах справи довідок-розрахунків з врахуванням вимог п.1, ч.2 , ст.258 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 01.12.2013 року по 01.11.2014 року, виходячи з проведеного наступним чином розрахунку:
з 01.12.2013 року по 01.01.2014 року = 31 дн. х 7,11 грн.( 1% суми заборгованості аліментів 711.39) ) = 220.41грн.
з 01.01.2014 року по 01.11.2014 року = 334 дн. х 6,80грн. ( 1% суми заборгованості аліментів 680.50 грн) ) = 2271.20 грн . Всього сума неустойки складе : 220.41грн.+ 2271.20 грн.=2491,61 грн.
Даних про сімейний чи матеріальний стан відповідача, які б могли бути підставою для зменшення вказаного розміру неустойки (пені) відповідач суду не надав.
З врахуванням вищезазначеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 15, 60, 209, 212- 218, 224 ЦПК України, ст.196 Сімейного кодексу України,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 2491.61 грн.
В решті вимог позову - відмовити.
Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок.
Копію рішення невідкладно направити відповідачу для можливої подачі заяви про перегляд заочного рішення, що подається протягом 10 днів, з дня її отримання.
Апеляційну скаргу на зазначене рішення може бути подано до Житомирського апеляційного суду, протягом 10 днів, після його проголошення.
Суддя: