Справа № 166/221/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Свистун О.М.
Провадження № 22-ц/773/549/15 Категорія: 81 Доповідач: Антонюк К. І.
24 березня 2015 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді - Антонюк К.І.,
суддів - Лівандовської-Кочури Т.В., Веремчук Л.М.,
при секретарі - Черняк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за поданням державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ратнівського районного управління юстиції у Волинській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1, за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 18 лютого 2015 року,
Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 18 лютого 2015 року подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1 задоволено.
В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_1, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні подання відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні Відділу ДВС Ратнівського РУЮ перебуває постанова Державної митної служби України від 18.09.2013 року про накладення штрафу в сумі 8 500 грн. на громадянина ОСОБА_1 у справі про порушення митних правил (а.с. 4-6).
29 липня 2014 року начальником Відділу ДВС Ратнівського РУЮ Пожар В.П. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню постанови ДМС.
Задовольняючи подання суд першої інстанції виходив з того, що боржник ухиляється від виконання зобов'язання щодо сплати штрафу, а тому є законні підстави у обмеженні боржника у праві виїзду за межі України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
За правилом п.5 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) зобов'язань - до виконання цих зобов'язань.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням слід розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
За правилом ч.6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Частиною 5 статті 12 цього Закону покладено обов'язок на сторін виконавчого провадження письмово повідомити державного виконавця про зміну свого місця проживання або перебування.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 14.11.2014 року ОСОБА_1 була повторно направлена вимога рекомендованою кореспонденцією, у якій державний виконавець зобов'язував боржника з'явитись у виконавчу службу, надати відомості щодо його доходів. Однак, вказана вимога державного виконавця не була виконана.
Боржник, покладених на нього обов'язків Законом України "Про виконавче провадження" не виконав, до державного виконавця на його виклики не з'явився, відомостей про свої доходи не надав, будь-яких дій щодо сплати штрафу не вчинив, незважаючи, що з моменту накладення штрафу пройшов тривалий час. ОСОБА_1 є працездатною особою, постійно перетинав кордон.
Зазначені обставини свідчать, що своїми діями боржник ускладнює виконання судового рішення та не був позбавлений фінансової можливості з вересня 2013 року сплатити штраф, накладений постановою суду, а тому ці обставини підтверджують, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього обов'язків судовим рішенням.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку. що підстав для зміни чи скасування ухвали суду від 18.02.2015 року немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 18 лютого 2015 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: