номер провадження справи 12/22/15
17.03.2015 Справа № 908/619/15-г
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/619/15-г
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", м. Запоріжжя
до відповідача: Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Трансформаторщик-23", м. Запоріжжя
про стягнення 62 800,00 грн.
за участю представників:
від позивача - Кріпак Д.В., довіреність від 01.01.15 р.
від відповідача - Мартиненко А.В., довіреність від 09.01.15р.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "Трансформаторник-23" про стягнення основного боргу в сумі 62 800,00 грн. За контрактом купівлі-продажу №928 від 26.03.98 р.
Безпосередньо в судовому за засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. Разом з тим, представник позивача надав суду заяву, в порядку ст. 22 ПК України, відповідно до якої просить замінити найменування відповідача по справі з «Житлово-будівельний кооператив трансформаторник-23» на Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив "Трансформаторщик-23". Так в підтвердження назви відповідача надав суду Витяг з ЄДРПОУ станом на 16.03.215 року.
Відтак, суд дійшов висновку про необхідність зміни назви відповідача без застосування приписів ст. 25 ГПК України, оскільки не відбувалося дій щодо реорганізації підприємства в розумінні вказаної статті та ст. 59 ГК України.
Відповідач у справі - Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив "Трансформаторщик-23", а порідку ст. 59 ГПК України, надав суду відзив, відповідно до якого проти позову заперечив з огляду на те, що позивач не довів суду виконання свого обов'язку, передбаченому п. п. 3.1., 3.2. укладеного контракту щодо передачі товару у власність відповідачаё а відтак і обов'язок останнього щодо оплати товару.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 26.03.1998р. між ВАТ "Запоріжтрансформатор" (продавець, позивач у справі) та ЖБК "Трансформаторник-23" (покупець, відповідач) було укладено контракт купівлі-продажу № 928, відповідно до умов якого позивач продав, а відповідач купив товари та матеріали на суму 316000 грн. за цінами з урахуванням ПДВ з відстрочкою платежу на 15 років після завершення будівництва і затвердження міськвиконкомом акту Держкомісії приймання будинку в експлуатацію згідно з графіком, додаток № 1 (п. 1.1.).
Відповідно до п. 2.1. контракту ціни на товари і матеріалі, які продані за даним контрактом, вказані в додатку № 1 до контракту специфікацій матеріалів. Розрахунки за товари які поставляються за даним контрактом здійснюються в порядку встановленому в п. 1.
Відповідно до п. 3.1. контракту позивач зобов'язався поставити відповідачу товар та матеріали, продані за контрактом, починаючи з другого кварталу 1998 року, вказані в специфікаціях матеріалів.
Згідно з п. 3.2. контракту позивачу надається, за узгодженням з відповідачем, право дострокової поставки товару та матеріалів, при цьому відповідач зобов'язався прийняти товар та матеріали, а також своєчасно сплатити їх вартість на умовах контракту.
Графіком погашення заборгованості до контракту встановлено, що відповідач погашає свою заборгованість за контрактом у сумі 316000,00 грн., здійснюючи рівновеликі платежі у розмірі 21100,00грн. щорічно починаючи з 2000р. та закінчуючи 2014р.
Позивач в позові зазначаєё що ПАТ "Запоріжтрансформатор" виконало свій обов'язок та передало у власність відповідача товарів та матеріалів, що зазначені у специфікації № 1 до контракту на загальну суму 316000,00 грн.
Розпорядженням від 10.06.2004р. за № 727р Запорізький міський голова затвердив акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію житлового будинку № 16 в мікрорайоні № 6 району вул. Бородінської (поштова адреса -вул. Маршала Чуйкова, 28) житлово-будівельного кооперативу "Трансформаторник- 23" Ленінського району загальною площею 4182,16м.кв., житловою площею 2398,6м.кв. (копія якого знаходиться в матеріалах справи).
Однак, відповідачем не здійснено платежів на погашення заборгованості за 2012р., 2013р, та 2014р. за затвердженим графіком, а тому позивач намагається стягнути з останнього грошові кошти у загальній сумі 62800, 000 грн. за вказаний період у примусовому порядку.
Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, з'ясувавши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах, суд вважає доводи позивача не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Отже, основною ознакою договору купівлі-продажу є перехід майна у власність покупця. Таким чином, у продавця виникає право вимагати сплати за товар, лише після виконання свого обов'язку щодо передачі товару (за виключенням включення до Договору умов щодо здійснення попередньої оплати).
Як вбачається з умов контракту, позивач зобов'язався поставити відповідачу товар та матеріали, продані за контрактом, починаючи з другого кварталу 1998 року, вказані в специфікаціях матеріалів, а відповідач, в свою чергу, прийняти товар та матеріали та своєчасно сплатити їх вартість на умовах контракту.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вітм, в матеріалах справи відсутні докази передачі відповідачу з боку позивача товарів та матеріалів, що зазначені у специфікації № 1 до контракту на загальну суму 316000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.02.2015 року зобов'язано сторін надати суду додаток № 1 до договору, докази отримання відповідачем товарів та матеріалів за договором, докази їх часткових оплат з боку відповідача. Однак, вказаних документів сторонами не надано.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем не доведено суду порушення умов контракту з боку відповідача, в т.ч. не доведено факт виконання своїх зобов'язань за договором щодо передачі товару у власність відповідача, а відтак і не доведено настання у останнього обов'язку оплати товару. Відповідач довів суду відсутність підстав для задоволення позову.
За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" щодо стягнення з Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Трансформаторщик-23" грошових коштів в сумі 62 800,00 грн. не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 1827, 00 грн. покладаються на позивача у справі - Публічне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор", відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 17.03.2015 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" до Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Трансформаторщик-23" - відмовити.
Повне рішення складено - 23.03.2015 року
Суддя О.Г.Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.