ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 березня 2015 року № 826/2168/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання незаконними дій Київської міської митниці ДФС щодо незадоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» за вих. №12-12/2/14 від 12 грудня 2014 р. щодо підготування висновку про повернення надміру сплачених коштів та повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом; зобов'язання Київської міської митниці ДФС підготувати та направити разом з іншими передбаченими законодавством документами висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» надмірно сплачених митних платежів у сумі 10 617,86 грн., з яких податку на додану вартість у розмірі 8 861,98 грн. та мита у розмірі 1 755,88 грн.; зобов'язання Київської міської митниці ДФС в порядку ч. 1 ст. 267 КАС України подати звіт про виконання судового рішення упродовж семи днів з дня набрання ним законної сили.
Позивач мотивує свої позовні вимоги протиправністю відмови у поверненні надмірно сплаченого податку на додану вартість, оскільки в судовому порядку встановлено неправомірність рішень митного органу, які зумовили помилкову та надмірну сплату сум митних платежів.
В судовому засіданні, представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача-1- Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до заперечень на адміністративний позов, проти позову заперечуває, посилаючись на відсутність обов'язку в податкового органу щодо повернення коштів, оскільки сплачені позивачем є передоплатою, а отже не відносяться ані до надміру сплачених грошових коштів, ані помилково сплачених грошових зобов'язань.
Представник відповідача-2 - Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між компанією "NINGBO JIANGBEI ELEX IMP.& EXP.CO.,LTD" та ТОВ "Софіт-Люкс" укладено зовнішньоекономічний контракт №SEL 11 від 17.03.2011р., згідно з яким продавець продає а покупець купляє товар на умовах FOB.
В межах зовнішньоекономічного контракту від 17.03.2011р. №SEL11, укладеного з юридичною особою Компанією "NINGBO JIANGBEI ELEX IMP.&EXP.CO.,LTD", позивачем на митну територію України ввезений вантаж - світлотехнічна продукція.
Для здійснення митного оформлення товару на М/п "Західний" Київської регіональної митниці позивачем подано до митного оформлення електрону митну декларацію та товаросупровідні документи на товар, який заявлений в режимі імпорт - 40 товар: "світильники для зовнішнього освітлення", "лампи газорозрядні", торговельна марка DELUX, виробник NINGBO JIANGBEI ELEX IMP.& EXP.CO.,LTD, країна виробництва Китай".
Митна вартість заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Позивачем подано до митного оформлення електрону митну декларацію №100250001/2014/006099 та товаросупровідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів які зазначені в графі 44 даної декларації.
Митним органом надіслано позивачу електронне повідомлення від 20.01.1014р. №b77f638c-b5ba-4098-88b5-cf3d9eb9129e, в якому зазначено, що надані митному органу документи містять розбіжності, а саме: вантаж відправлено згідно з коносаментом від 11.12.2013р. № ZENNLAQB349306, а наданий до митного оформлення договір про транспортно-експедиційне обслуговування № 08/01/2014 датовано 08.01.2014р., тобто пізніше дати відправлення вантажу) та зазначено про необхідність подання додаткових документів.
В той же час, Київською міжрегіональною митницею 20.01.2014р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2014/000014/2
Згідно рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2014/000014/2 митна вартість товару № 1 складає 4,5600 USD, за одиницю, а товару № 2 - 0,4365 USD.
В зв'язку з прийняттям відповідачем 1 рішення про коригування митної вартості товару № 100250001/2014/000014/2 позивач подав заяву про відпуск товарів у вільний обіг, та додатково сплатив до Державного бюджету України обов'язкові платежі у розмірі 10 617,86 грн.
Не погоджується з прийнятим рішення м про коригування митної вартості товарів, позивачем оскаржено його в судовому порядку .
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2014 року по справі №826/5389/14, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року, визнано дії Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України при винесені рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2014/000014/2 від 20.01.2014р. противоправними. Скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості товару №100250001/2014/000014/2 від 20.01.2014р.
Позивач звернувся з заявою від 12.12.14р. №12-12/2/14 до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України щодо повернення надмірно сплачених до державно бюджету України коштів, в якому просив: підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів ТОВ «Софіт-Люкс» та направлення його разом з іншими передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби у м. Києві; повернути надмірно сплачені до державного бюджету України кошти на суму 10617,86грн., з яких податку на додану вартість - 8861,98грн., державного мита - 1755,88грн.
За результатами розгляду заяви позивача, Київська міська митниця ДФС листом від 19.01.2915р. №220/10/26-70-25-04 повідомила про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України, посилаючись на судові рішення по справі №826/5389/14.
Відповідно до частини першої статті 24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у МК немає. Але воно міститься в податковому законодавстві.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 4 Митного кодексу України поняттям «митні платежі», з-поміж іншого, охоплюється ПДВ із ввезених на митну територію України товарів (продукції). Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів.
Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.
Так, згідно із частинами першою-четвертою статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - БК) та Податкового кодексу України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Відповідно до пунктів 43.1- 43.5 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2014 року по справі №826/5389/14 встановлено факт правомірності дій позивача щодо визначення митної вартості товару за основним методом та протиправності дій митного органу щодо визначення митної вартості товару за іншим методом.
Разом з тим, за даними Аркушу коригування митної декларації від 20.01.14р. №100250001/2014/006181, який складено для відображення нових відомостей про товари, що стали відомі після закінчення їх митного оформлення, позивачем було доплачено 22.04.14р. 1755,88грн. ввізного мита на підставі платіжного доручення №1815 від 22.04.14р. та податку на додану вартість в сумі 8861,98грн., на підставі платіжного доручення №1824 від 22.04.14р.
До заяви позивачем додано необхідний перелік документів. Крім того, митним органом не оспорюється відповідність поданих документів вимогам Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, а також перевищення сплачених коштів сумі, яку просить стягнути позивач, та перерахування зазначених коштів до Державного бюджету України.
Разом з тим, в листі від 19.01.2915р. №220/10/26-70-25-04, митним органом зазначено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Державної казначейської служби України у відповідності до п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.11р.№845.
Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення у порядку, передбаченому законодавством.
Саме Порядок повернення коштів визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 Митного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2014 №21-29а14.
Відповідно до пункту 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 під № 1097/14364; далі - Порядок повернення коштів) цей Порядок на виконання вимог статті 43 ПК визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.
Згідно з абзацами першим, другим, дванадцятим пункту 1, пунктами 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення коштів для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
В п.4 р розділу ІІ Порядку визначено, що для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України №611/147 від 20.07.2007р., керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
В п.6 розділу ІІІ Порядку передбачено, що керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України. Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.
Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку визначено, що висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.
В той же час, в п.11 розділу ІІІ Порядку передбачено, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.
Як встановлено, судом листом від 19.01.2915р. №220/10/26-70-25-04 Київською міською митницею ДФС позивача повідомлено про відсутність правових підстав для повернення коштів.
Виходячи з норм чинного законодавства, у відповідності до яких Київська міська митниця ДФС наділена повноваженнями щодо відмови у повернені з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними дій Київської міської митниці ДФС щодо незадоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» за вих. № 12-12/2/14 від 12 грудня 2014 р. щодо підготування висновку про повернення надміру сплачених коштів та повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом.
Виходячи з системного аналізу правових норм, вбачається, що законодавчо встановленою умовою повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів. При цьому, з метою підтвердження обґрунтованості заявлених до повернення сум, відповідний відділ (митного органу) перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.
Питання формування митним органом Висновку щодо повернення позивачу вказаних коштів направлення його до Управління Держказначейства є процедурним питанням взаємодії вказаних органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, у зв'язку з чим, не впливає безпосередньо на відновлення порушеного права, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Київської міської митниці ДФС підготувати та направити разом з іншими передбаченими законодавством документами висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» надмірно сплачених митних платежів у сумі 10 617,86 грн., з яких податку на додану вартість у розмірі 8 861,98 грн. та мита у розмірі 1 755,88 грн.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, факт сплати позивачем надмірних митних платежів встановлений рішенням суду, яким, зокрема, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів. Вказане рішення суду набрало законної сили.
Позивач у передбаченому чинним законодавством порядку звернувся до митного органу із відповідними заявами про повернення надмірно сплачених митних платежів шляхом їх зарахування як передоплата.
У той же час, лист від 19.01.2915р. №220/10/26-70-25-04 не містить в собі викладення фактичних обставин відмови в поверненні коштів, а носить суто формальний характер, у зв'язку з чим, суд дійшов до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо відсутності законних підстав для повернення коштів.
З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд приходить до переконання, що вирішуючи питання про повернення з Держбюджету сплачених митних платежів, митницею було допущено порушення вимоги статей 265, 266, 301 Митного кодексу України, Порядку N 618.
Крім того, дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 03.06.2014 у справі № 21-161а14.
Відповідно до ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, належним способом захисту, порушених прав позивача суд вважає за доцільне визнати протиправною та скасувати відмову Київської міської митниці Державної фіскальної служби України щодо підготування висновку про повернення надміру сплачених коштів та повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів, оформлену листом від 19.01.2915р. №220/10/26-70-25-04 та як наслідок повторно розглянути заяву Товариству з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» від 12.12.2014р. №12-12/2/14.
Відносно позовник вимог щодо зобов'язання Київської міської митниці ДФС в порядку ч. 1 ст. 267 КАС України подати звіт про виконання судового рішення упродовж семи днів з дня набрання ним законної сили, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Цій нормі кореспондують положення пункту 4 частини першої статті 163, пункту 4 частини першої статті 207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі.
Із зазначеної норми вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке здійснюється за ініціативою суду у визначених Кодексом адміністративного судочинства України випадках.
Отже, ч. 1 ст. 267 КАС України містить диспозитивну норму та закріплює право суду щодо ініціювання такої форми контролю, як зобов'язання подати звіт, а не обов'язок, а тому може бути ініційована виключно з ініціативи суду. Суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт, оскільки, не вбачає підстав дляв встановлення судового контролю виконання судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.11, 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» - частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Київської міської митниці Державної фіскальної служби України щодо підготування висновку про повернення надміру сплачених коштів ТОВ "Софіт-Люкс"та повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів, оформлену листом від 19.01.2915р. №220/10/26-70-25-04.
Зобов'язати Київську міську митницю Державної фіскальної служби України повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» від 12.12.2014р. №12-12/2/14.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Є.В. Аблов