ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
10 березня 2015 року № 826/1398/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Мазур А.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доСлужби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Служби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації з позовом, у якому просив: винести постанову, якою визнати протиправною бездіяльність Служби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, що проявилась у відсутності проведення перевірки за зверненням від 25.12.2014 та відсутності рішення по результату даного звернення; зобов'язати Службу у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації провести перевірку звернення від 25.12.2014; визнати неправомірною відмову Служби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації у проведенні перевірки із посиланням на розгляд даного звернення раніше у зв'язку із відсутністю рішення по порушеним у ньому питанням.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 11.04.2008 шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано, після чого неповнолітній ОСОБА_3 залишився проживати разом з матір'ю. 26.07.2012 ОСОБА_4 вийшла заміж за громадянина Німеччини ОСОБА_5. Позивач зазначає, що методи виховання дитини ОСОБА_2 є жорстокими, що остання чинить на неповнолітнього ОСОБА_3 моральний та психічний тиск, неналежно відноситься до батьківських обов'язків, що проявились у залишенні неповнолітнього сина позивача на території ФРН за відсутності належної правової підстави без супроводу матері, уповноваженої на такий супровід, разом з тим, вказує на відсутність документального підтвердження лікування сина. З огляду на зазначене подавав до уповноважених органів, зокрема, до Служби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, звернення від 19.11.2013 № П-767, від 07.07.2014 № П-3924, від 16.07.2014 № П-3924/1, від 22.10.2014 № П-1327, № П1324/1 та від 29.10.2014 № П-1327/2, на які отримував відповіді. Однак, 25.12.2014 ОСОБА_1 знову подав до Служби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації заяву про проведення перевірки та винесення рішення в частині жорстокого поводження в сім'ї, що проявляється в моральному та психічному тиску на ОСОБА_3, 1999 року народження, перевірку просив провести із залученням спеціаліста з психології для дачі відповідних висновків по даному факту; проведення перевірки неналежного відношення до батьківських обов'язків зі сторони ОСОБА_2, шлюб позивача з якою розірвано згідно з актовим записом за № 138 від 24.02.2009, що проявились у залишенні неповнолітнього сина ОСОБА_3 на території ФРН без належної правової підстави без супроводу матері уповноваженої на такий супровід; проведення перевірки належного виконання батьківських обов'язків зі сторони ОСОБА_2 в частині забезпечення лікування ОСОБА_3 на території України та/або іншої держави із наданням документів відповідного зразка. Листом від 29.12.2014 № 108/24/П-1199-493 відповідач повідомив позивача про те, що на аналогічні звернення ОСОБА_1 від 19.11.2013 № П-767, від 07.07.2014 № П-3924, від 16.07.2014 № П-3924/1, від 22.10.2014 № П-1327, № П1324/1 та від 29.10.2014 № П-1327/2 Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією надавались вичерпні та обґрунтовані відповіді у встановленому законом порядку від 16.12.2013 № 108-16081/01, від 28.07.2014 № 108-П-3924-1346 та від 14.11.2014 № 108/108/П-1327-2335 та зазначив, що зважаючи на вказане, та відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» повторні звернення розгляду не підлягають. Позивач стверджує, що у відповідях відповідача жодне питання по суті не було вирішено, чим було допущено порушення його прав, що і зумовило звернення з даним позовом до суду.
У судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 КАС України, суд ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та його представника, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 11.04.2008 шлюб між ОСОБА_2 та позивачем розірвано. Після розірвання шлюбу неповнолітній ОСОБА_3 залишився проживати разом з матір'ю.
26.07.2012 ОСОБА_4 вийшла заміж за громадянина Німеччини ОСОБА_5 та змінила прізвище на «ОСОБА_4».
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 свого обов'язку щодо участі в матеріальному утриманні сина, рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 10.07.2008 з нього було стягнуто аліменти на користь матері дитини в розмірі 1000 грн щомісяця.
29.02.2013 позивач звернувся до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Лутковської В.В. із заявою про жорстке поводження з дитиною у якій просив: прийняти та розглянути вказану заяву та надати належну правову оцінку викладеним у ній фактам; на підставі п. 1 ч. 3 ст. 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» відкрити провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина; внести подання Уповноваженого щодо необхідності винести на слухання Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнародних відносин звернення ОСОБА_1 з вказаних питань та поставити справу на контроль Комітету.
Служба у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації у листі ОСОБА_1 від 18.10.2013 № 1/І зазначила, що відповідь на заяву останнього від 14.10.2013 № 1/І стосовно надання інформації про результати розгляду звернення щодо жорстокого ставлення до дитини, а саме - до неповнолітнього ОСОБА_3, 1999 року народження, яка була направлена Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, надіслана Представнику Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - начальнику Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності ОСОБА_7 09.10.2013.
У вказаній вище відповіді надано належну оцінку викладених у заяві питань та зазначено, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 03.10.2013 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3, 1999 року народження, задоволено.
Листом від 28.07.2014 № 108-П-3924-1346 Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила позивача, що нею за дорученням заступника голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_8 від 08.07.2014 № П-3924 та від 16.07.2014 № П-3924/1 розглянуто його скарги щодо бездіяльності працівників органу опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації в частині повного ігнорування своїх службових обов'язків при розгляді вищезазначеної заяви про жорстоке ставлення матері дитини, ОСОБА_2, до неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Крім того, даним листом повідомлено, що на аналогічне звернення ОСОБА_1 від 29.08.2013 до Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією 09.10.2013 була надана повна та обгрунтована відповідь про відсутність встановлення факту насилля над неповнолітнім ОСОБА_3
Разом з тим, у зазначеному листі вказано, що звинувачення позивача до представника органу опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_9, яка приймала участь у судових засіданнях, щодо підтримки позовної заяви матері дитини та упередженого ставлення до нього, є недоречними. Повідомлено, що представник виконувала свої службові обов'язки шодо залучення до матеріалів справи у суді висновку органу опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та захищала позицію органу опіки та піклування.
Таким чином, із листа Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.07.2014 № 108-П-3924-1346 убачається, що відповідач вважає скарги позивача на дії органу опіку та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації безпідставними, порушень чинного законодавства з боку працівників органу опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві держави адміністрації не вбачає.
Також, в листі Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.11.2014 № 108-108/П-1327-2355 зазначено, що останньою згідно з листами прокуратури Солом'янського району міста Києва від 22.08.2014 № (10-59)11430 вих-14, від 08.09.2014 № (10-59)11431 вих-14, від 17.10.2014 № 38-р (10-59)11712 вих-14 розглянуто заяви позивача від 22.10.2014 № П-1327, № П1324/1 та від 29.10.2014 № П-1327/2 щодо бездіяльності працівників органу опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, ігнорування ними своїх службових обов'язків при перевірці фактів звернення ОСОБА_1 від 03.07.2014.
Крім того, повідомлено,що на аналогічні скарги, що були отримані від позивача 07.07.2014 № П-3924 та 16.07.2014 № П-3924/1, відповідачем надавалась вичерпна та обґрунтована відповідь у встановленому законом порядку від 28.07.2014 № 108-П-3924-1346.
Разом з тим, наголошено відповідачем на тому, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» повторні звернення позивача розгляду не підлягають.
12.11.2013 ОСОБА_1 було подано до органу опіки та піклування Солом'янської в місті Києві державної адміністрації заяву про залишення неповнолітньої особи за кордоном без супроводу, на яку ОСОБА_2 06.12.2013 надала пояснення, за результатами чого встановлено, що в діях ОСОБА_2 не вбачається неналежного виконання батьківських обов'язків по догляду за сином.
ОСОБА_1 25.12.2014 подав до Служби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації заяву про проведення перевірки та винесення рішення в частині жорстокого поводження в сім'ї, що проявляється в моральному та психічному тиску на ОСОБА_3, 1999 року народження, перевірку просив провести із залученням спеціаліста з психології для дачі відповідних висновків по даному факту; проведення перевірки неналежного відношення до батьківських обов'язків зі сторони ОСОБА_2, що проявились у залишенні неповнолітнього сина ОСОБА_3 на території ФРН без належної правової підстави без супроводу матері уповноваженої на такий супровід; проведення перевірки належного виконання батьківських обов'язків зі сторони ОСОБА_2 в частині забезпечення лікування ОСОБА_3 на території України та/або іншої держави із наданням документів відповідного зразка.
Листом від 29.12.2014 № 108/24/П-1199-493 відповідач повідомив позивача про те, що на аналогічні звернення ОСОБА_1 від 19.11.2013 № П-767, від 07.07.2014 № П-3924, від 16.07.2014 № П-3924/1, від 22.10.2014 № П-1327, № П1324/1 та від 29.10.2014 № П-1327/2 Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією надавались вичерпні та обґрунтовані відповіді у встановленому законом порядку від 16.12.2013 № 108-16081/01, від 28.07.2014 № 108-П-3924-1346 та від 14.11.2014 № 108/108/П-1327-2335.
Одночасно відповідач звернув увагу позивача на вимоги ч. 2 ст. 8 Закону України "Про звернення громадян", відповідно до яких не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
Вважаючи таку відповідь необґрунтованою, позивач у позовній заяві посилається на те, що в порушення вимог ст. 40 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" відповідач зобов'язаний провести перевірку його скарг і розглянути їх по суті.
Позивач не погоджується із наданою йому відповіддю Службою у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та стверджує, що в порушення вимог чинного законодавства його звернення не було розглянуто по суті, що являє собою неправомірні дії уповноваженого органу.
Досліджуючи надані документи, аналізуючи наведені міркування, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї в межах наданих їм повноважень покладається на:
1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань попередження насильства в сім'ї;
11) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань попередження насильства в сім'ї;
2) відповідні підрозділи органів внутрішніх справ;
3) органи опіки і піклування;
4) спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства:
кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза його вчинення (далі - кризові центри);
центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, об'єднання громадян, а також окремі громадяни можуть сприяти у здійсненні заходів з попередження насильства в сім'ї.
Відповідно до Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї, затвердженої спільним наказом Мінсім'ядітимолоді та МВС України від 07.09.2009 № 3131/386 , управління (відділи) Служби у справах дітей:
ведуть облік дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, у тому числі стосовно яких вчинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза його вчинення;
у разі виникнення безпосередньої загрози життю чи здоров'ю дитини вживають заходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 N 866 ( 866-2008-п ) "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини";
здійснюють прийом інформації про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення, а також про випадки жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення та в межах своїх повноважень вживають заходів щодо захисту прав дитини;
порушують питання перед відповідними органами про притягнення до відповідальності фізичних та юридичних осіб, які допустили
порушення прав, свобод і законних інтересів дітей;
представляють інтереси дітей у судах;
протягом трьох днів з дня отримання інформації про випадки вчинення насильства в сім'ї стосовно дитини або реальної загрози його вчинення повідомляють відповідний структурний підрозділ, відповідальний за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї та органи внутрішніх справ для вжиття відповідних заходів;
щокварталу, в межах своїх повноважень, надають відповідним структурним підрозділам, відповідальним за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї інформацію про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення згідно з додатком 1.
Згідно з п. 2.3 Інструкції, структурні підрозділи, відповідальні за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї районних (міських) державних адміністрацій приймають та розглядають заяви та повідомлення про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення (далі - заяви та повідомлення) відповідно до Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 N 616 ( 616-2003-п ).
Заяви та повідомлення реєструються у журналі обліку заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення згідно з додатком 2.
Заяви та повідомлення після їх реєстрації направляються до територіального органу внутрішніх справ.
Копії заяв та повідомлень залишаються в управлінні (відділі) у справах сім'ї, молоді та спорту для відстеження результатів подальшої роботи та вжитих заходів.
Усна заява та повідомлення записується посадовою особою структурного підрозділу, відповідального за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, про що складається відповідний акт отримання усної заяви та повідомлення про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення згідно з додатком 3.
Акт реєструється у журналі обліку заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї та направляється до відповідного органу внутрішніх справ.
Копія акта залишається в управлінні (відділі) у справах сім'ї, молоді та спорту.
Під час розгляду заяв та повідомлень відвідання постраждалого від насильства в сім'ї або особи, стосовно якої існує реальна загроза його вчинення, здійснюється за місцем проживання відповідно до пункту 10 Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 N 616 ( 616-2003-п ), про що складається акт з'ясування обставин вчинення насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення згідно з додатком 4.
Оригінал акта зберігається в управлінні (відділі) у справах сім'ї, молоді та спорту. Копії акта надаються (надсилаються) представникам органів виконавчої влади, які брали участь у відвіданні.
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» регулюються питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі ст. 3 вищезазначеного Закону, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Суд звертає увагу, що відповідно до норм ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
Приймаючи до уваги викладене, зокрема, надання Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією вичерпних та обґрунтованих відповідей у встановленому законом порядку від 16.12.2013 № 108-16081/01, від 28.07.2014 № 108-П-3924-1346 та від 14.11.2014 № 108/108/П-1327-2335 на аналогічні до заяви від 25.12.2014 звернення ОСОБА_1 від 19.11.2013 № П-767, від 07.07.2014 № П-3924, від 16.07.2014 № П-3924/1, від 22.10.2014 № П-1327, № П1324/1 та від 29.10.2014 № П-1327/2, а також те, що позивачем не заперечується факт їх подання до відповідача з тих самих питань, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача стосовно розгляду звернень позивача та про необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 86, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур