ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
10 березня 2015 року № 826/933/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2
до Черкаської обласної державної адміністрації
Головного управління Держземагенства у Черкаській області
про визнання дій протиправними, скасування рішення щодо відмови у наданні
дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної
ділянки оформленого протоколом № 6 від 06.11.2014 та зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Черкаської обласної державної адміністрації, Головного управління Держземагенства у Черкаській області про визнання дій протиправними, скасування рішення щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що вимоги Черкаської державної обласної адміністрації, які викладені в листі Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 22.09.2014р. №13-23-051-4194/2-14 та в листі від 14.11.2014 року №13-23-051-5182/2-14, зокрема, щодо необхідності реєстрації позивачів в якості суб'єктів підприємницької діяльності, - є необґрунтованими та незаконним, оскільки не ґрунтуються на жодному положенні Земельного кодексу України та порушують конституційне право громадян на землю, тим більш, що позивачі є власниками нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, яку вони просять відвести їм в користування, таким чином Черкаська обласна державна адміністрація та Головне управління Держземагенства в Черкаській області нехтуючи приписами ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України неправомірно відмовили у задоволенні клопотання позивачів.
В судовому засіданні представник позивачів підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомленні про розгляд справи.
На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва 04.03.2015 від Головного управління Держземагенства в Черкаській області надійшли заперечення на позовну заяву, в обґрунтування заперечень відповідач 2 зазначає, що позивачі при поданні клопотань не зазначили цільового використання землі та не додали до клопотань необхідних матеріалів, як це визначено статтею 123 Земельного кодексу України.
Відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
З матеріалів справи вбачається, що 30.04.2014 між Приватним підприємством «Компанія «Надежда» (Продавець), з однієї сторони, ОСОБА_1 (Покупець, Позивач 1), з іншого боку, було укладено Договір купівлі продажу нежитлових будівель, відповідно до умов якого ПП «Компанія Надежда» продало, а позивач 1 придбав нежитлову будівлю, а саме, 1/2 частки КПП, що знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 209,10 кв.м, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 71251551000100006036, що раніше перебувало у користуванні ПП «Компанія «Надежда», на підставі договору оренди землі від 13.10.2009 року, укладеного між Чорнобаївською районною державною адміністрацією та ПП «Компанія «Надежда», площею 0, 3448 га.
30.04.2014 між Приватним підприємством «Компанія «Надежда» (Продавець), з однієї сторони, ОСОБА_2 (Покупець, Позивач 2), з іншого боку, було укладено Договір купівлі продажу нежитлових будівель, відповідно до умов якого ПП «Компанія Надежда» продало, а позивач 2 придбав нежитлову будівлю, а саме, 1/2 частки заправочної станції, що знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 45,10 кв.м., розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 71251551000100006036, що раніше перебувало у користуванні ПП «Компанія «Надежда», на підставі договору оренди землі від 13.10.2009 року, укладеного між Чорнобаївською районною державною адміністрацією та ПП «Компанія «Надежда», площею 0, 3448 га (надалі за текстом - земельна ділянка).
Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.04.2014 за №21184816 та № 21184323, вищезазначене майно зареєстровано за позивачами у відповідності до договорів купівлі-продажу.
16.07.2014 позивачі звернулися з клопотанням до Черкаської обласної адміністрації про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3448 га, з кадастровим номером 71251551000100006036, для експлуатації та обслуговування будівель КПП та заправочної станції в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради Чорнобаївського району Черкаської області, за межами населеного пункту та передачі в довгострокову оренду.
22.09.2014 листом №13-23-0.51-4194/2-14 Головне управління Держземагенства у Черкаській області повідомило позивачів про відмову у задоволенні заявленого клопотання, в обґрунтування якого зазначило про відсутність належним чином оформленого клопотання та необхідних матеріалів на земельну ділянку та зважаючи на п.2 ст. 50 Цивільного кодексу України, п. 2, ст. 55 Господарського кодексу України рекомендувало звернутися до обласної державної адміністрації повторно, але як суб'єкти підприємницької діяльності, з належними документами, відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України.
14.10.2014 позивачі повторно звернулися з клопотанням до Черкаської обласної адміністрації про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду та передачу вищезазначеної земельної ділянки в оренду.
14.11.2014 листом за №13-23-0.51-5182/2-14 Головне управління Держземагенства у Черкаській області повідомило позивачів повторно про відмову у задоволенні заявленого клопотання, оскільки земельна ділянка планується для використання під господарську діяльність, то потрібно звернутися до облдержадміністрації як суб'єкти господарювання, з належними документами у відповідності до ст. 123 Земельного кодексу України, ст. 50 Цивільного кодексу України, ст. 55 Господарського кодексу України.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважаючи, що висновки, які викладені в листах Головного управління Держземагенства у Черкаській області є незаконними та необґрунтованими та підлягають скасуванню, звернулися з відповідним позовом до суду.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Відповідно до Указу Президента України N 445/2011 від 08.04.2011 р., яким затверджено Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності є Державне агентство земельних ресурсів України.
Підпункті 61 пункту 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 р. N 445, Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.
Згідно із статтею 15 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить: внесення пропозицій про формування державної політики у галузі земельних відносин і забезпечення її реалізації; координація робіт з проведення земельної реформи; участь у розробленні та реалізації загальнодержавних, регіональних програм використання та охорони земель; ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок; здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель; здійснення державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань цих програм і проектів; розроблення економічного і правового механізму регулювання земельних відносин; участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель; здійснення міжнародного співробітництва в галузі земельних відносин; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина 1 статті 79 Земельного кодексу України).
У відповідності до частин четвертої, п'ятої статті 122 Земельного кодексу України, Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Згідно частин другої та третьої статті 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту "в" частини першої статті 20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форм власності в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
Статтею 25 Закону України "Про землеустрій" визначені види документації із землеустрою, серед яких, зокрема, визначено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Врахування державних інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні полягає у виконанні заходів, передбачених загальнодержавними програмами щодо використання та охорони земель, схемами землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель, проведення державної експертизи і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (ст. 58 Закону України "Про землеустрій").
Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 23.07.2010 № 548, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306
З аналізу зазначених норм права та матеріалів справи суд приходить до висновку, що при поданні заяви (клопотання) позивачі повинні були зазначити цільове призначення земельної ділянки, яку мали намір отримати в оренду, проте, як вбачається з клопотань, які позивачі подавали до Черкаської обласної державної адміністрації, не зазначено цільового використання земельних ділянок.
Судом встановлено, що Черкаською державною адміністрацією 06.11.2014 було розглянуто клопотання позивачів щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3 га (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), що знаходиться в адміністративних межах Чорнобаїської селищної ради Чорнобаївського району Черкаської області, за межами населеного пункту, з подальшим наданням її в оренду для експлуатації та обслуговування будівель КПП та заправочної станції.
Протоколом від 06.11.2014 Черкаською державною адміністрацією доручено Головному управлінню Держземагентства у Черкаській області направити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідь на клопотання про те, що оскільки земельна ділянка планується для використання під господарську діяльність, вони вправі звернутися до облдержадміністрації, як суб'єкти господарювання, з належними документами у відповідності до ст.. 123 Земельного кодексу України, ст. 50 Цивільного кодексу України та ст. 55 Господарського кодексу України.
14.11.2014 Листом за №13-23-0.51-5182/2-14 Головне управління Держземагенства у Черкаській області повідомило позивачів повторно про відмову у задоволенні заявленого клопотання, оскільки земельна ділянка планується для використання під господарську діяльність, то потрібно звернутися до облдержадміністрації як суб'єкти господарювання, з належними документами у відповідності до ст. 123 Земельного кодексу України, ст. 50 Цивільного кодексу України, ст. 55 Господарського кодексу України.
Під час розгляду позивачі не надали суду доказів, якими діями Головне управління Держземагенства у Черкаській області порушено їх права, оскільки, як вже встановлено судом відповідь позивачам надана за дорученням Черкаської державної адміністрації та роз'яснено, що позивачами при поданні клопотання не було надано в повному обсязі документів, які передбачені законодавством.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині щодо визнання протиправними дій Головного управління Держземагенства у Черкаській області щодо виконання протокольного рішення Черкаської обласної державної адміністрації щодо відмови у наданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладеного у п. 26 Протоколу №6 від 06.11.2014 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати протокольне рішення Черкаської обласної державної адміністрації щодо відмови у наданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладене у п. 26 Протоколу №6 від 06.11.2014 року, суд зазначає наступне.
Як вже встановлено судом, Протоколом від 06.11.2014 Черкаською державною адміністрацією доручено Головному управлінню Держземагентства у Черкаській області направити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідь на клопотання та роз'яснити про те, що при поданні клопотання позивачами не було надано в повному обсязі повного пакету документів.
З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку Протоколом від 06.11.2014 Черкаською державною адміністрацією не розглянуто по суті та не відмовлено в погодженні проектної документації, а саме, запропоновано позивачам доопрацювати подані документи, що в свою чергу свідчить, що позивачі не позбавлені права повторно звернутися з клопотанням до Черкаської державної адміністрації після усунення недоліків, а саме, зазначити цільове використання землі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів в частині щодо визнання протиправним та скасувати протокольне рішення Черкаської обласної державної адміністрації щодо відмови у наданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладене у п. 26 Протоколу №6 від 06.11.2014 року, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог щодо зобов'язати Черкаську обласну державну адміністрацію надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в довгострокову оренду, суд зазначає наступне.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд також звертає увагу на положення Постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 № П-278/10, якою встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що зобов'язати Черкаську обласну державну адміністрацію надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в довгострокову оренду буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача 1, а тому судом проводитись не може, отже і в даній частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов