04 березня 2015 р.Справа № 820/19686/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
представника позивача Камишанової М.С.
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2015р. по справі № 820/19686/14
за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості
до ОСОБА_2
про стягнення суми,
Фонд загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:
- стягнути з відповідача на користь Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, кошти витрачені на професійне навчання у сумі 2035,20 грн. та кошти відшкодовані як дотація на створення додаткового робочого місця в сумі 30790,23 грн., всього 32825,43 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2015 року адміністративний позов Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості кошти, витрачені на професійне навчання у сумі 2035,20 грн. грн. (дві тисячі тридцять п'ять гривень 20 коп.)
У задоволенні адміністративного позову в іншій частини позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в частині відмови в задоволенні позову, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2015 року в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення відповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Харківського міського центру зайнятості з письмовою заявою, в якій просив до вирішення питання про працевлаштування надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Наказом від 08.08.2011 року ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та " Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
09.08.2011 року між Харківським міським центром зайнятості-робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та ТОВ "Українська ливарна компанія" було укладено договір №2039/355-ІН/11 про направлення відповідача до ТОВ "Українська ливарна компанія" за навчальною програмою "стропальник", зі строком навчання з 09.08.2011 року по 12.09.2011 року, з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.
19.09.2011 року відповідач був знятий з обліку, у зв'язку з працевлаштуванням до ТОВ "Українська ливарна компанія", за договором №203911091600342 від 16.09.2011 року з наданням дотації на створення додаткового робочого місця.
У зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до державних законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців за заявницьким принципом" за №12-58-7 від 13.05.2014 року, в базу EIAC.NET в закладці "Довідник ПОУЄДРУ" 05.08.2014 року внесені зміни, а саме відомості, що ОСОБА_2 зареєстрований як Фізична особа - підприємець з 19.02.2003 року.
Для підтвердження даного факту Харківським міським центром зайнятості було направлено запит до Державної реєстраційної служби та 01.10.2014 року отримано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено період державної реєстрації Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 19.02.2003 року по 02.08.2014 року.
Згідно акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №2553-ФОП від 06.10.2014 року перевіряючими було виявлено факт, що ОСОБА_2 з 19.02.2003 року по 02.08.2014 року був зареєстрований як приватний підприємець.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 був зареєстрований 19.02.2003 року у якості фізичної особи-підприємця.
02.08.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були внесені дані про припинення фізичної особи-підприємця за власним рішенням.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості кошти відшкодовані як дотація на створення додаткового робочого у сумі 30790,23 грн., суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог в цій частині.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) фондом може надаватися дотація роботодавцям для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце, у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) в розрахунку на рік.
Дотація надається работодавцю за умови працевлаштування на строк понад два роки безробітних, які перебували на обліку в державній службі зайнятості як безробітні не менше місяця. Дотація надається щомісячно протягом року в розмірі фактичних витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб, але не вище за середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за місяці, який нараховано заробітну плату, або обчисленої з неї відповідної суми у разі, якщо особа працювала неповний місяць.
Абзацом 1 пункту 3 Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого наказом Мінпраці від 10.01.2001 року, встановлено, що дотація - це кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, надані роботодавцю, що створює додаткові робочі місця для працевлаштування безробітних за направленням державної служби зайнятості, на покриття витрат на заробітну плату прийнятих на них осіб.
Пунктом 7 цього Порядку передбачено, що дотація надається щомісячно протягом року в розмірі фактичних витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб, але не вище за середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за місяць, за який нараховано заробітну плату, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, якщо особа працювала неповний місяць.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Українська ливарна компанія" та Харківським міським центром зайнятості-робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття було укладено договір №203911091600342 від 16.09.2011 року.
Згідно умов договору роботодавець працевлаштовує на постійну роботу за направленням Центру зайнятості безробітного ОСОБА_2, а Центр зайнятості надає дотацію роботодавцю на створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітного у розмірі витрат на заробітну плату прийнятої за направленням державної служби зайнятості особи відповідно до статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних. (а.с. 31)
Так, у матеріалах справи наявні копії наказу від 19.09.2011 року про прийом на роботу ОСОБА_2, наказу про припинення трудового договору від 12.10.2012 року, копії платіжних доручень (а.с. 31-42).
Загальна сума дотації на створення додаткових робочих місць, яка була виплачена ТОВ "Українська ливарна компанія" фондом складає 30790,23 грн.
З договору №203911091600342 від 16.09.2011 року вбачається, що вказаний договір укладено між ТОВ "Українська ливарна компанія" та Харківським міським центром зайнятості-робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Так, розділом 5 вказаного договору передбачено відповідальність сторін, а саме передбачено що відповідальність за порушення умов та порядку надання дотації несе керівник Центру зайнятості. Роботодавець у встановленому законодавством порядку несе відповідальність за забезпечення гарантій зайнятості особи, прийнятої на роботу з наданням дотації, достовірних відомостей, що є підставою для визначення розміру дотації, та використання дотацій.
ОСОБА_2 не є стороною даного договору та відповідно не може нести відповідальність за порушення умов договору стороною якого він не є.
В матеріалах даної адміністративної справи наявна копія Наказу (розпорядження) про прийом ОСОБА_2 на роботу, виданого керівником ТОВ "Українська ливарна компанія".
Зі змісту вказаного Наказу не вбачається, що відповідач був прийнятий на роботу саме на підставі договору №203911091600342 від 16.09.2011 року укладеного між ТОВ "Українська ливарна компанія" та Харківським міським центром зайнятості-робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
З наявних у матеріалах справи копій документів, а саме: копії трудової книжки ОСОБА_2, розрахункових аркушів за період роботи ОСОБА_2 у ТОВ "Українська ливарна компанія" також не встановлено факт того, що ОСОБА_2 працював на підприємстві саме на підставі договору №203911091600342 від 16.09.2011 року, а також отримував кошти за рахунок виплаченої фондом дотації.
Відповідно до ст.1 Закону України "про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган) виплачує працівникові за виконану роботу.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав за час роботи на дотаційному робочому місці в ТОВ "Українська ливарна компанія" заробітну плату в розмірі 30790,23 грн., яка була відшкодована центром зайнятості у вигляді дотації роботодавцю, а не працівникові.
Згідно п. 14 Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних відповідальність за порушення умов та порядку надання дотації несе керівник центру зайнятості.
Пунктом 15 Порядку передбачено, що роботодавець у встановленому законодавством порядку несе відповідальність за забезпечення гарантії зайнятості осіб, прийнятих на роботу з наданням роботодавцю дотації, достовірність відомостей, що є підставою для прийняття рішення щодо надання дотації для працевлаштування безробітних, визначення розміру дотації, та використання дотації.
Центр зайнятості зупиняє виплату дотації у разі, якщо роботодавець відмовляє або перешкоджає проведенню перевірки цих відомостей, у ході перевірки виявлено факти подання роботодавцем центру зайнятості недостовірних відомостей або порушення порядку використання коштів Фонду.
У разі порушення гарантій зайнятості осіб (розірвання трудового договору з працівником, працевлаштованим за направленням державної служби зайнятості, до закінчення двох років з дня працевлаштування у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату, за угодою сторін (пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України), через невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 Кодексу законів про працю України)) роботодавець повертає суму одержаної дотації в повному обсязі з урахуванням індексації на рівень інфляції (обчислюється шляхом множення суми отриманої дотації на добуток індексу зростання цін на споживчі товари від місяця початку отримання дотації до місяця, що передує місяцю її повернення, поділених на 100) (щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом).
З аналізу наведених приписів Порядку слідує, що у разі порушення гарантій зайнятості осіб суму одержаної дотації в повному обсязі повертає роботодавець, а не працівник.
Приписи вказаного Порядку не передбачають відповідальність працівника у вигляді повернення отриманої заробітної плати за невиконання обов"язку з повідомлення Центру зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення.
За таких обставин та відповідно до статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" зазначена дотація є соціальною послугою у грошовому виразі, яка надається роботодавцю за створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітного, а тому в даному випадку відсутні передбачені цим законом підстави для стягнення з відповідача одержаної ним заробітної плати в розмірі 30790,23 грн. за фактично виконану роботу.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості кошти відшкодовані як дотація на створення додаткового робочого місця у сумі 30790,23 грн.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2015р. по справі № 820/19686/14 в частині відмови в задоволенні позову Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 09.03.2015 р.