Справа № 346/1066/15-а
19 березня 2015 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Обідняк В.Д.
за участі секретаря Вербіщук О.Д.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Мельничука І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу ДАЇ УМВС в Івано-Франківській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
позивач звернувся до суду з даним позовом, який підтримав в судовому засіданні та пояснив, що 20 лютого 2015 року він отримав листом повідомлення про те, що йому необхідно сплатити штраф на рахунок районного віддділу ДВС Коломийського МРУЮ. Оскільки з постановою він не був ознайомлений, за його зверненням у Відділ ДВС йому було надано копію.
Згідно постанови, 18.12.2013 року о 12:10 год. ОСОБА_1 в м. Коломия по вул. Грушевського в м.Коломия, керуючи автомобілем не надав перевагу в русі пішоходам, які рухались по нерегульованому пішоходу та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП. На підставі протоколу його притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень.
Вважає постанову не законною виходячи з наступного: в копії постанови зазначено, що позивач отримав її, однак це не відповідає дійсності, оскільки він не ознайомлювався та не отримував копію протоколу чи постанови, фактично протокол та постанова складались у його відсутності, що позбавило його права давати пояснення. Також в постанові не вказано яким автомобілем він рухався та коли порушив правила дорожнього руху, не зазначено чи зафіксоване порушення на фото чи відео зйомку, не вказано свідків, які б могли підтвердити чи заперечити його провину.
Просить скасувати постанову, а провадження у справі закрити.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б доводили вину позивача в скоєнні правопорушення.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо позову заперечив та пояснив, що постанова законна та відповідає фактичним обставинам справи, а позивач дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП, про що свідчить його підпис в протоколі та підпис про отримання постанови про накладення на нього адміністративного стягнення. Просить в задоволенні позову відмовити.
Суд вважає, що позов безпідставний і не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав:
Згідно ст. 287 ч.1 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, свідків, висновком експерта, речовими доказами.
Судом встановлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 942480 від 18.12.2013 року ОСОБА_1 підставно притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАп та винесено постанову №942480 від 18.12. 2013 року і накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. за те, що ОСОБА_1 18.12.2013 року о 12 год 10 хв, керуючи автомобілем марки "OPEL VECTRA" д.н.з. 368-24 TI в м.Коломия, по вул. Грушевського, не надав перевагу в русі пішоходам, які рухались на пішоходному переході. Підставою для накладення адміністративного стягнення послужив складений протокол про адміністративне правопорушення №419641 від 18.12.2013 року в якому особисто розписався ОСОБА_1 та зазначив у поясненнях правопорушника, що не побачив пішохода.
Суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова в справі про адміністративне правопорушення, складені на ОСОБА_1 18.12.2013 року є законними та не підлягає скасуванню, оскільки як вбачаться із вищезазначених дркументів ОСОБА_1 порушив п. 18.1 ПДР України за, що його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у межах санкції ст.122 ч.1 КУпАП.
Посилання позивача на те, що він не пам'ятає про те, щоб він підписував протокол та не отримував його суперечать перевіреним в суді фактичним обставинам справи, та даються ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності та ухилення від сплати штрафу.
Встановлене судом підтверджується копією постанови у справі про адміністративне правопорушення від 18.12.2013 року серії АА2 № 942480, копією протоколу про адміністративне правопорушення від 18.12.2013 року серії АБ2 № 419641, показаннями свідка ОСОБА_4, який підтвердив, що протокол підписувався самим правопорушником, тобто, ОСОБА_1
На підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 287,288-293 КУпАП та керуючись ст.ст.104, 161-163, 167, 171-2 Кодексу Адміністративного Судочинства України,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 942480 від 18.12.2013 року відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_1 121 грн 80 коп. судового збору в дохід держави.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Обідняк В. Д.