Справа №635/5266/15
Провадження № 2/635/93/2015
11 березня 2015 року Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Сітбаталової Н.І.
за участі секретаря - Руденко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею,
Позивачі звернулися до суду з позовом, який в подальшому уточнили та просять суд ухвалити рішення , згідно якому зобов'язати відповідача не перешкоджати їм брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою та онукою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; визначити батьку дитини, ОСОБА_1, наступні способи участі у спілкуванні та вихованні дитини:
· Систематичні побачення з донькою у другу та четверту суботу та неділю місяця з 10:00год. суботи до 20:00год. неділі за місцем проживання батька дитини;
· Побачення в день народження доньки з 10:00год. до 20:00год.
· Побачення у святкові дні згідно законодавства (Новий Рік, Різдво, Пасха тощо) та дня народження дідуся - ОСОБА_2 та брата ( рідного дядька малолітньої);
· Щорічно, під час відпустки ОСОБА_1 або канікул доньки (коли вона навчатиметься у школі), брати доньку для оздоровлення та відпочинку на термін не менше 21 доби у сумі за 1 календарний рік
Визначити дідусеві, ОСОБА_2, наступні способи участі у вихованні та спілкуванні дитини:
· Систематичні побачення з онукою у другу та четверту середу місяця з 10:00год. до 19:00год.;
Зобов'язати відповідача за два дні до зустрічі батька та діда з дитиною, надавати точну інформацію щодо фактичного місця перебування дитини.
Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 200,00грн; витрати на пальне у розмірі 620,75грн та судовий збір у розмірі 243,60грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 вказав, що 06.09.2008 року був укладений шлюб між ним та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_4. 12.07.2013 року шлюб між ними було розірвано. Після розірвання шлюбу дитина проживає разом з відповідачем. З моменту розлучення, між ним та відповідачем почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні доньки, її відвідуванні. Його намагання врегулювати спір мирним шляхом призводить лише до конфліктів. Відповідач перешкоджає йому повноцінно спілкуватись з донькою, приймати участь у її вихованні.
Позивач ОСОБА_2, позов підтримав та вказав, що він є дідусем ОСОБА_4 та має також право спілкуватися зі своєю онукою, брати участь у її вихованні, але відповідач перешкоджає йому в цьому .
Відповідач позов не визнала та зазначила, що даний позов штучно створений з метою зашкодити їй та інтересам дитини, на ґрунті помсти через те, що вона вдруге вийшла заміж. ОСОБА_1 став тільки з липня 2013 року проявляти ініціативу зустрічатися з дитиною на протязі 10-15 хвилин один раз на тиждень. При цьому він не рахувався з тим, що донька малолітня, має свій режим сну, харчування та прогулянок. ОСОБА_2 ніколи не бачив свою онуку, не відчуває потреби в спілкуванні з нею, не знає її, а донька не знає його. Дідусь дитини зловживає спиртними напитками та має неадекватну поведінку і неврівноважений характер, що створює ризик негативного впливу на доньку. Крім того, 24.05.2014 року ОСОБА_1 вчинив відносно неї та її доньки злочинні дії, у зв'язку з чим інформація 07.07.2014 року внесена до ЄРДР за фактом вчинення хуліганських дій за ч. 1 ст. 296 КК України.
Представник відповідача ОСОБА_7, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги, позов не визнала та зазначила, що позивачі не надали доказів, того що відповідач перешкоджає їм спілкуватися з дитиною, що вони зверталися до органу опіки та піклування про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, що визначений спосіб відповідач порушує. Висновок служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області стосується тільки позивача ОСОБА_1, батька дитини.
Представник служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації у судовому засіданні в інтересах малолітньої дитини вважав за доцільне надати можливість ОСОБА_1 кожної першої та четвертої неділі місяця з 10:00годин до 12:00годин та /або з 17:00год. до 19:00год. бачитись з дитиною в присутності матері ОСОБА_3 до досягнення дитиною трирічного віку з правом змінювати порядок побачень з малолітньою дитиною за їх взаємною згодою.
Вислухавши позивачів, відповідача, представника відповідача, представника служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 06.09.2008 року зареєстрували шлюб.
(а.с. 11)
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження від 04.05.2012 року, серія НОМЕР_1.
(а.с. 10)
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12.07.2013 року шлюб між ними було розірвано.
(а.с. 11)
Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з матір'ю.
Позивач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 та дідусем ОСОБА_4.
В судовому засіданні позивачі стверджують, що між ними та відповідачем не досягнута згода щодо визначення способу їх участі у вихованні малолітньої дитини, з якою відповідач перешкоджає спілкуватися.
Відповідно до ст.ст. 153, 155 Сімейного кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою. Таке спілкування має ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюваися всупереч інтересам дитини.
Статтею 157 Сімейного кодексу України передбачено , що питання виховання дитини повинні вирішуватися батьками дитини спільно. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
Відповідно до ст. 257 Сімейного кодексу України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми онуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.
Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участі у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір , доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, не визначення або оспорювання. (ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 3 ЦПК України).
Позовні вимоги в частині усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого не виконується.
Позивачі не надали доказів, що вони зверталися до органу опіки та піклування про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Відповідно до ст. 158 Сімейного Кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язком для виконання.
Згідно ч. 1 ст. 159 Сімейного Кодексу України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо , у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Позивачі не надали доказів, що відповідач не виконує рішення органу опіки та піклування про визначення способу їх участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Також позивачі у своєму позові просять побачення у святкові дні та дні народження дідуся ОСОБА_2 та рідного дядька дитини, але не вказують дати святкових днів та часи побачення, а також не вказують день народження ОСОБА_2 та не вказують прізвище ім'я по-батькові та день народження рідного дядька дитини, а також години побачення.
Також просять щорічно під час відпустки батька або канікул доньки (коли вона буде навчатися у школі) , брати доньку для оздоровлення та відпочинку на термін не менше 21 доби у сумі за 1 календарний рік. Однак на даний час ОСОБА_1 не працює , а донька до школи не ходить. Вказана частина позовних вимог задоволенню не підлягає.
Крім того, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь, зокрема, судового збору, витрати на правову допомогу у розмірі 200,00грн. та витрати на пальне у розмірі 620,75грн.
ОСОБА_1 не надає доказів, підтверджуючих витрати на пальне та витрати, пов'язані з правовою допомогою, тому в цій частині позовних вимог суд відмовляє.
Суд не бере до уваги висновок служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації від 18.08.2014 року за № 01-15/2797 щодо визначення участі батька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки він не містить відомостей, одержаних службою у справах дітей в результаті проведення бесіди з батьками дитини, дитиною, родичами, які беруть участь у її вихованні, обстеження умов проживання дитини, обох батьків, а також вік, стать дитини та прихильність її до батька.
Крім того, вказаний висновок не стосується обох позивачів, а тальки ОСОБА_1 , батька дитини.
(а.с. 64-66)
На підставі викладеного, суд відмовляє позивачам повністю в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати віднести за рахунок позивачів.
Керуючись, 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
ОСОБА_1, ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог повністю відмовити.
Судові витрати, понесені ОСОБА_1, ОСОБА_2 віднести за їх рахунок.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особам, без участі яких постановлено рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляцію не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.І. Сітбаталова