04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"03" березня 2015 р. Справа№ 910/15383/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Тарасенко К.В.
Іоннікової І.А.
при секретарі Філімонова І.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.14року. (повний текст якого складено 26.12.14р.)
у справі №910/15383/14 (суддя Ломака В.С.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйова Наталія Анатоліївна
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт"
про стягнення 36 182 190, 55 грн.
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариство "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйова Наталія Анатоліївна до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт" про стягнення 35 783 205, 25 грн., в тому числі 29 965 000, 00 грн. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 3 857 738, 95 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 1 960 466, 30 грн. пені за простроченим кредитом та процентами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання укладеного між сторонами Кредитного договору № 1-0013/13/11-KL від 20.03.2013 р. надав відповідачу кредитні кошти, натомість відповідач власні договірні зобов'язання вчасно не виконав. Оскільки відповідач порушив зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду. При цьому, позивач відзначає, що наразі триває процедура його ліквідації.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.12.2014 р. у справі № 910/15383/14 позовні вимоги задоволено повністю.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано не доведенням стороною відповідача фактичного виконання зобов'язань за кредитним договором шляхом погашення наявної у нього заборгованості його поручителем.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2014р. у справі № 910/15383/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.
На підставі апеляційної скарги ТОВ «Бетконсалт» на рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2014 року, згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 23.01.2015р. було відновлено апелянту строк для подачі апеляційної скарги та порушено по ній апеляційне провадження.
У судовому засіданні 10.02.2015 року було оголошено перерву у відповідності до положень ст. 77 ГПК України.
Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва 22.12.2014 року у справі № 910/15383/14 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва 22.12.2014 року у справі № 910/15383/14.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора представників відповідачів, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
Як було встановлено судом першої інстанції 20.03.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір № 1-0013/13/11-KL (далі - Кредитний договір), за умовами якого Позичальнику (відповідачу) надавалися в користування грошові кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом 20 000 000,00 грн., із остаточним строком поверненням кредиту 14.03.2014 р., та зі сплатою процентів за фіксованою процентною ставкою в розмірі 18 % річних.
До Кредитного договору укладався Додатковий договір № 3 від 27.05.2013 р., яким сторони збільшили кредитний ліміт до 30 000 000,00 грн.
Мета кредиту - на придбання нерухомості та/або поповнення оборотних коштів позичальника (п. 1.3. Кредитного договору).
За умовами Кредитного договору, кошти надавалися відповідачу на умовах їх забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності (п. 1.1.).
Порядок надання та погашення кредиту погоджено сторонами в розділі 2 Кредитного договору, розмір та порядок сплати процентів і комісій, а також умови розрахунків в розділах 3 і 4 Кредитного договору.
Так, підпунктом 2.3.1. п. 2.3. р. 2 Кредитного договору передбачено, що Кредит надається шляхом перерахування Банком коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Банку, в сумі, що буде зазначена в Заявці на отримання Вибірки.
Відповідно до п. 2.4. р. 2 Кредитного договору, днем (моментом) надання Вибірки вважається день перерахування Банком коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника № 26000300250206, в сумі відповідної Вибірки.
Положеннями пункту 3.1. ст. 3 Кредитного договору визначено, що за користування Кредитом Позичальник сплачує Банку проценти у валюті відповідної вибірки, що нараховуються на суму фактичної заборгованості за Кредитом з періодичністю, визначеною в п. 3.3. Кредитного договору. При розрахунку процентів враховується день надання Кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за Кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в п. 3.2. Кредитного договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році - 365 або 366 днів - для вибірок у гривні.
Згідно з п. 3.2. ст. 3 Кредитного договору, за користування Кредитом Позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії Кредитного договору в розмірі 18 % річних.
Сторони домовились, що з метою погашення вимог кредитора за цим договором позичальник доручає кредитору здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку № 26000300250206 в ПАТ «Банк Форум», а також з будь-яких інших рахунків (поточних, вкладних) позивальника, що будуть відкриті у кредитора. Такі доручення можуть бути реалізовані кредитором за умови настання терміну виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості за кредитом та/або сплати процентів та/або комісій з моменту настання такого терміну і в сумі, яка дорівнює сумі заборгованості позичальника перед кредитором, включаючи можливу неустойку (штраф, пеню), а у випадку недостатності коштів для повного виконання зобов'язань позичальника за цим договором - кошти в наявній (доступній) сумі. Договірне списання здійснюється на підставі цього договору з оформленням кредитором відповідного розрахункового документу (меморіальний ордер, тощо) без будь-яких додаткових погоджень позичальника. При договірному списанні за цим договором кредитор одночасно виступатиме і отримувачем коштів і банком отримувача (п.п. 4.1.1, 4.1.2. Кредитного договору).
Пунктом 4.1.5. Кредитного договору передбачено, що погашення вимог Банку за Кредитним договором, незалежно від призначення платежу, визначеного Позичальником у відповідному розрахунковому документі, здійснюється в наступній черговості: прострочені проценти, прострочені комісії, прострочена заборгованість за Кредитом, строкові проценти, строкові комісії, строкова заборгованість за Кредитом, неустойка (штраф, пеня), інші вимоги Банку (відшкодування завданих збитків тощо).
Відповідно до п. 8.2. Кредитного договору, за несвоєчасне погашення заборгованості за Кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за Договором, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до Договору.
Залученими до матеріалів справи виписками позивача про рух коштів між ним і відповідачем підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання відповідачу обумовлених кредитних коштів.
Зокрема, згідно заявки відповідача від 13.05.2013 р. йому було надано вибірку в розмірі 165 000, 00 грн., заявки від 17.05.2013 р. - вибірку в розмірі 14 400 000, 00 грн., заявки від 11.06.2013 р. - вибірку в розмірі 9 400 000, 00 грн., заявки від 19.06.2013 р. - вибірку в сумі 4 200 000, 00 грн., заявки від 27.08.2013 р. - вибірку в розмірі 1 500 000, 00 грн. та заяви від 27.08.2013 р. - вибірку в сумі 300 000,00 грн.
Вказане підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи виписками по поточним рахункам за період з 13.05.2013 р. по 22.12.2014 р.
Відповідні кредитні кошти відповідач зобов'язався повернути до 14.03.2014 р.
Як встановлено місцевим судом, залишок несплаченої заборгованості позивача перед відповідачем становив 29 965 000, 00 грн. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 4 021 930, 73 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, на суми яких позивач додатково нарахував 2 195 259, 82 грн. пені.
Судом першої інстанції також встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань відповідача за Кредитним договором, позивачем було укладено Договір поруки від 30.12.2013 (далі - Договір поруки) з Компанією «Єрнаміо Консалтинг ЛТД» (Yernamio Consulting LTD) (далі - Поручитель), за умовами якого Поручитель поручився, в межах наявних на всіх його рахунках сум, відповідати перед позивачем за належне та своєчасне виконання відповідачем у повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором та додатковими договорами (угодами) до нього, які були укладеними та можуть бути укладеними в майбутньому, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки і пені (штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором.
Відповідно до п.п. 2.1.2 п. 2.1 Договору поруки порука за цим договором забезпечує виконання всіх платіжних зобов'язань відповідача за Кредитним договором в межах коштів наявних на рахунку поручителя у позивача, а саме: повернення кредиту в сумі 30 000 000,00 гривень; сплату процентів за користування кредитом в розмірі 18,0% річних з можливим збільшенням їх розміру на 2% (два проценти) річних без укладення відповідного договору про внесення змін у випадках, передбачених Кредитним Договором, зокрема, внаслідок порушення відповідачем відповідних своїх обов'язків за Кредитним договором; сплату комісій у розмірі, в строки (терміни) та в порядку, визначених Кредитним Договором; сплату можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної Кредитним Договором; відшкодування витрат позивача, пов'язаних зі стягненням заборгованості за Кредитним Договором.
Відповідно до пункту 3.4.1 Договору поруки, у разі порушення відповідачем забезпеченого порукою згідно з Кредитним договором зобов'язання, поручитель і відповідач відповідають перед позивачем як солідарні боржники, а позивач, відповідно, має право звернутися з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до відповідача та поручителя разом, так і до будь-кого з них окремо.
Відповідно до пунктів 1.3 Договору поруки по закінченню 3 (Трьох) робочих днів від дати отримання письмової вимоги поручитель доручає Банку (позивачу) щодо виконання забезпечених порукою зобов'язань в порядку договірного списання списати кошти з рахунків (поточних, вкладних), як відкритих, так і тих, що будуть відкриті у Банку (позивача), в сумі, яка дорівнює сумі заборгованості Боржника (відповідача) та/або перед Банком (позивачем), включаючи можливу неустойку (штрафи, пені).
Згідно пп. 1.3.1 Договору поруки договірне списання здійснюється на підставі Договору поруки з оформленням Банком (позивачем) відповідного розрахункового документу (меморіальний ордер тощо) без будь-якого додаткового погодження поручителя. При договірному списанні за Договором Банк (позивач) одночасно виступатиме і отримувачем коштів і банком отримувача.
Так, враховуючи умови Договору поруки, позивач звернувся до Поручителя з письмовою вимогою № 5505/3.1 від 12.08.2014 року (отримано 10.09.2014 року) про виконання зобов'язань за Позичальника (відповідача) за Кредитним договором.
Місцевим судом встановлено, що станом на 16 червня 2014 року у позивача перед поручителем існувала заборгованість на підставі Договору банківського рахунку № 21119/233109 від 11.01.2013 року, укладеного між позивачем та поручителем, що підтверджується банківською випискою від 28.04.2014 року про наявність у поручителя грошових коштів на рахунку № 26002400233109 в ПАТ «БАНК ФОРУМ» в сумі 800 381 080,00 гривень.
Крім цього, наявність заборгованості позивача перед поручителем також підтверджується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2015 року у справі № 826/15607/14. В судовому засіданні представником позивача не було надано доказів оскарження зазначеної постанови.
Матеріали справи № 910/15383/14 містять письмове повідомлення - відповідь Компанії «Єрнаміо Консалтинг ЛТД» (Yernamio Consulting LTD) від 15.09.2014 року до позивача, відповідного до якого погодилось на автоматичне погашення заборгованості відповідача за Кредитним договором шляхом списання коштів з рахунку № 26002400233109 в ПАТ «БАНК ФОРУМ» загальною сумою 35 783 205,25 грн., з яких 29 965 000,00 гривень - це сплата основного боргу, 3 857 738,95 гривень - сплата заборгованості за простроченими процентами станом на 18.07.2014 р.; 1 960 466,30 гривень - сплата пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів станом на 18.07.2014 р.
14 березня 2014 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 14 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ».
Тимчасову адміністрацію в ПАТ «БАНК ФОРУМ» було запроваджено строком на три місяця з 14.03.2014р. по 13.06.2014р.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», іншими Законами України, нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України.
На підставі Постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014р. №355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту - Фонд) прийнято рішення від 16.06.2014р. № 49 про початок здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ» строком на 1 рік з 16.06.2014р. по 16.06.2015р. включно.
Відповідно до ст.ст. 39 і 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також згідно з підпунктом 3.3.3 пункту 3.3 глави 3 розділу IV Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, виконавча дирекція Фонду 18.06.2014р. прийняла рішення про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «БАНК ФОРУМ» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів», з дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію банку, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
Таким чином, відповідач наголошував на тому, що між позивачем та Компанією «Єрнаміо Консалтинг ЛТД» (Yernamio Consulting LTD) укладені правочини, в яких є одні і ті ж зобов'язання один щодо одного, а саме - грошові зобов'язання, які є припиненими у зв'язку з поєднанням в цьому зобов'язанні боржника і кредитора в одній особі. А саме: Компанія «Єрнаміо Консалтинг ЛТД» (Yernamio Consulting LTD) по відношенню до позивача одночасно є боржником по Кредитному договору і кредитором по Договору рахунку, в свою чергу позивач по відношенню до Компанії «Єрнаміо Консалтинг ЛТД» (Yernamio Consulting LTD) є кредитором по Кредитному договору і боржником по Договору рахунку, і що в силу приписів статті 606 Цивільного кодексу України та статті 204 Господарського кодексу України у правовідносинах між позивачем та поручителем відбулось поєднання в особі позивача боржника і кредитора банку в грошовому зобов'язанні, а отже грошове зобов'язання позивача перед відповідачем є припиненим, як і зобов'язання за Договором рахунку в сумі 35 783 205,25 грн.
Проте, позивач не погоджуються з твердженнями відповідача про застосування до спірних правовідносин сторін статті 606 Цивільного кодексу України та статті 204 Господарського кодексу України, оскільки для спірних правовідносин пріоритетними є норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими не передбачено способу задоволення вимог кредиторів до банку шляхом поєднання боржника та кредитора в одній особі, та відкликання банківської ліцензії у позивача, що виключає можливість перерахування коштів з рахунку поручителя для задоволення вимог до відповідача.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що правовідносини сторін стосовно зобов'язань за Кредитним договором регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до статті 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем.
Згідно статті 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що внаслідок укладення між позивачем та поручителем Договору поруки, письмової вимоги позивача № 5505/3.1 від 12.08.2014 року до поручителя, Компанія «Єрнаміо Консалтинг ЛТД» (Yernamio Consulting LTD) в порядку ст.ст. 512, 554 Цивільного кодексу України є боржником перед позивачем по Кредитному договору в грошовій сумі 35 783 205,25 грн., з яких 29 965 000,00 гривень - це сплата основного боргу, 3 857 738,95 гривень - сплата заборгованості за простроченими процентами станом на 18.07.2014 р.; 1 960 466,30 гривень - сплата пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів.
Статтею 606 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
Відповідно до ч. 2 ст. 204 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі.
Статтею 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що його метою є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
За приписами п.п. 6, 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом. Ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Частиною 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 2 ст.538 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
У відповідності до ч.1 ст.221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором
Згідно ч.1 ст.613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що норми ст. 606 Цивільного кодексу України та ст. 204 Господарського кодексу України не можуть бути застосовані, оскільки відповідачем не надано доказів списання позивачем вищеописаних сум коштів з рахунків/рахунку поручителя, тим самим поклавши провину відсутності меморіального ордеру та інших документів щодо списання грошових коштів на відповідача, коли складання таких документів було обов'язком позивача, як це передбачено п. 1.3.1 Договору поруки, та не залежить від волевиявлення відповідача.
Припинення зобов'язання з підстави, передбаченої ст. 606 Цивільного кодексу України та ст. 204 Господарського кодексу України, не містить обов'язкових вимог щодо оформлення додаткових документів між сторонами або кожною стороною окремо.
Водночас, суд апеляційної інстанції також не може погодитись і з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку існують окремі зобов'язання по договору банківського рахунку між позивачем і Компанією «Єрнаміо Консалтинг ЛТД» (Yernamio Consulting LTD) та зобов'язання по договору поруки між тими ж сторонами, яким забезпечено зобов'язання відповідача за Кредитним договором, оскільки чинне законодавство України не ототожнює поняття правочин та зобов'язання, зокрема, один правочин може містити в собі декілька зобов'язань. В розумінні статті 606 Цивільного кодексу України припиняється саме зобов'язання, а не правочин внаслідок поєднання боржника і кредитора в одній особі.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що припинення зобов'язання з підстави, що визначено в ст. 606 Цивільного кодексу України та ст. 204 Господарського кодексу України, є самостійною правовою підставою та самостійним інститутом і не залежить від черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Протилежних положень Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містить.
Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з судом першої інстанції, що спірні взаємовідносини сторін підпадають під кваліфікацію «зустрічних однорідних вимог» та не призводять до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом України «Про банки і банківську діяльність», адже в даному випадку має місце саме припинення спірного зобов'язання з підстав поєднання боржника і кредитора в одній особі, а не зарахування зустрічних однорідних вимог, що носить інший правовий характер.
Таким чином, оскільки Компанія «Єрнаміо Консалтинг ЛТД» (Yernamio Consulting LTD), як поручитель, є боржником позивача за грошовими зобов'язаннями на суму 35 783 205,25 грн. по Кредитному договору, а позивач, в свою чергу, є боржником Компанії «Єрнаміо Консалтинг ЛТД» (Yernamio Consulting LTD) за грошовими зобов'язаннями на суму 35 783 205,25 грн. по Договору рахунку, а тому у зв'язку з поєднання боржника та кредитора в одній особі, зобов'язання сторін за кредитним договором припинилися в силу приписів ст. 606 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 204 Господарського кодексу України, та у відповідності до пункту 1.3 Договору поруки по закінченню 3 (Трьох) робочих днів від дати отримання письмової вимоги, тобто 14.09.2014 року.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2014р. у справі № 910/15383/14 скасуванню.
У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги відповідача, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетконсалт» задовольнити повністю.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2014р. у справі № 910/15383/14 скасувати .
3. Прийняти нове рішення, яким:
У задоволенні позову відмовити.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (02100, місто Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 7, код ЄДРПОУ 21574573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт" (04071, місто Київ, вулиця Межигірська, будинок 22; код ЄДРПОУ 38538223) судовий збір у розмірі 36 540,00 грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок гривень 00 коп.) за розгляд апеляційної скарги.
Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.
Матеріали справи № 910/15383/14 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді К.В. Тарасенко
І.А. Іоннікова