"17" березня 2015 р.Справа № 915/1269/13
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді Головея В.М.,
Суддів: Колоколова С.І., Шевченко В.В.
при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.,
за участю представників сторін:
від прокурора - Чалий М.Г. (посвідчення),
від Міністерства оборони України - Дідух С.П. (за довіреністю),
від відповідача - Жолоб О.Г. (керівник), Васильків С.Б. (за довіреністю),
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідно-проектний центр кораблебудування»
на рішення господарського суду Миколаївської області від 27 червня 2014 року
по справі № 915/1269/13
за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Державного підприємства «Дослідно-проектний центр кораблебудування»
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект»
про стягнення 3 433 533,17 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 17.03.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В липні 2013 Заступник Генерального прокурора України (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міністерство) звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства «Дослідно-проектний центр кораблебудування» (далі - ДП «Дослідно-проектний центр кораблебудування», відповідач) про стягнення пені у розмірі 2 594 560, 40 грн. та штрафу в сумі 1 125 970, 90 грн., а всього 3 720 531, 30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані, невиконанням відповідачем зобов'язань за державним контрактом з державного оборонного замовлення №251/2/06-1 на виконання дослідно-конструкторської роботи, в частині порушення термінів виконання підетапу 3.2.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.08.2013 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» (далі - ДП «НВКГ «Зоря»-«Машпроект», третя особа).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.10.2013 позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь Міністерства оборони України 2 320 814, 08 грн. пені, 1 112 719, 09 грн. штрафу, а всього 3 433 533, 17 грн. штрафних санкцій. В іншій частині у позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 рішення господарського суду Миколаївської області від 07.10.2013 змінено, резолютивну частину викладено в іншій редакції: позов задоволено частково, суд стягнув з відповідача на користь Міністерства оборони України 3 942, 58 грн. пені та 667 297, 45 грн. штрафу, а всього 671 240, 03 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2014 касаційну скаргу Прокуратури Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 та рішення господарського суду Миколаївської області від 07.10.2013 - скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2014 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
До прийняття рішення по суті спору Міністерством оборони України та прокурором подано заяви про зменшення розміру позовних вимог, в яких вони просили стягнути з ДП «Дослідно-проектний центр кораблебудування» 3 433 533,17 грн., з яких 2 320 814, 08 грн. пені та 1 112 719, 09 грн. штрафу.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.06.2014 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь Міністерства оборони України 695 895,91 грн. пені та 333 648,72 грн. штрафу. В іншій частині у позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 рішення господарського суду Миколаївської області від 27.06.2013 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2014 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 - скасовано, а справу передано на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
Приймаючи вищевказану постанову касаційна інстанція зазначила, що повний текст постанови ОАГС від 07.10.2014 не підписаний суддею Таран С.В., що є порушенням норм процесуального права, а саме ч. 3 ст. 82, ч. 2 ст. 99 ГПК України.
14.01.2015 з Вищого господарського суду України до Одеського апеляційного господарського суду справа № 915/1269/13 для розгляду.
Судова колегія ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2015 прийняла справу до провадження та призначила розгляд апеляційної скарги на 10.02.2015.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, та не скористався своїми правами на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлявся належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 17.01.2015, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Проте, така неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 17.01.2015 у даній справі, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.
В судовому засіданні10.02.2015 представники відповідача надали пояснення, якими повністю підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги та просили суд задовольнити останню.
Представники прокурора та Міністерства в судовому засіданні 10.02.2015 надали пояснення, в яких просили рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
10.02.2015 в судовому засіданні, судова колегія оголосила перерву до 17.03.2015.
17.03.2015 представники сторін підтримали пояснення надані в судовому засіданні 10.02.2015.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2006 між Міністерством оборони України (замовник) та ДП «Дослідно-проектний центр кораблебудування» (виконавець) укладено державний контракт на виконання дослідно-конструкторської роботи (далі - контракт), шифр «Корвет-П», за умовами якого, виконавець зобов'язався виконати та здати замовнику вказану дослідно-конструкторську роботу, а останній прийняти і оплатити її (п. 1.1. контракту).
Датою виконання виконавцем зобов'язань за окремими етапами вважається дата затвердження замовником акту про приймання етапу. Представник замовника, що контролює виконавця, не пізніше наступного дня після отримання затвердженого замовником акту видає виконавцю посвідчення за встановленою замовником формою. Терміни виконання можуть змінюватись лише за письмовою домовленістю сторін з оформленням погоджувального протоколу (п.п. 3.2., 3.3. контракту).
Орієнтовна (модель 3.2.) ціна (значення вартості роботи у цілому) на момент укладання даного контракту відповідно до Протоколу узгодження орієнтовної ціни №1 від 23.11.2006 встановлена у сумі 98 244 942,00 грн., в тому числі по етапах: Етап 1: орієнтовна (модель 3.2.) ціна - 36 629 298,00 грн.; Етап 2: орієнтовна (модель 3.2.) ціна - 61 615 644,00 грн. Орієнтовна ціна роботи (етапів) підлягає уточненню на кожному етапі ДКР. Уточнення здійснюється з оформленням протоколу узгодження уточненої орієнтовної ціни роботи (етапу) на підставі укладених договорів зі співвиконавцями. При 100 відсотковій готовності роботи (етапів), оплата виконаних робіт проводиться за узгодженою відповідачем та позивачем договірною (твердою фіксованою) ціною (модель 1.1). Договірна (тверда фіксована) ціна етапів та роботи в цілому узгоджується позивачем та відповідачем у встановленому позивачем порядку з урахуванням п. 6.11. контракту (п.п. 6.1., 6.3., 6.5., 6.6. контракту).
Даний контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Відповідач розпочинає роботу за даним контрактом після одержання письмового повідомлення від позивача про фактичне надходження коштів у поточному році згідно п. 6.13. даного контракту та після оформлення узгоджувального протоколу, в якому відповідач та позивач уточнять обсяг робіт (п. 6.4.) відповідно відомості виконання (додаток № 1), який відповідач повинен виконати у поточному році. Зміни до даного контракту можуть бути внесені за взаємною згодою сторін з оформленням погоджувального протоколу або додаткової угоди до даного контракту. Зміни та доповнення, додаткові угоди, погоджувальні протоколи та додатки до даного контракту є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами або уповноваженими на те представниками сторін ( п.п. 9.1., 9.2., 9.7., 9.8. контракту).
30.12.2009 між Міністерством та відповідачем була укладена додаткова угода № 3 до контракту, в якій сторони доповнили п. 6.3. контракту абзацом наступного змісту: «Орієнтовна ціна етапу 3 та терміни його виконання підлягають уточненню у місячний термін після укладання відповідних додаткових угод між Головним виконавцем (відповідачем) та співвиконавцями». Також, у пункті 2.10. цієї додаткової угоди сторони узгодили, що в тексті контракту слова «етапи» викласти в редакції «етапи (підетапи)».
10.08.2012 року між Міністерством та відповідачем було укладено додаткову угоду №8, за умовами якої виконавець зобов'язався виконати і здати в 2012 році роботи третьої черги підетапу 3.1, першої черги підетапу 3.2. та першої черги підетапу 3.5, відповідно до «Календарного плану виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр «Корвет-П», а позивач - прийняти і оплатити ці роботи (п. 1 додаткової угоди №8).
Згідно з п/п 5.1. п. 5 зазначеної додаткової угоди до п. 6.1 контракту були внесені зміни в частині орієнтовної ціни роботи за державним контрактом (висновок 1301 ГПЗ № 460 від 03.08.2012), зафіксованої у протоколі погодження орієнтовної ціни № 11, яка становить 1 438 251 380,99 грн., в тому числі по етапах: Етап 3: орієнтовна ціна - 1 261 456 637,72 грн., в тому числі по підетапах: підетап 3.2 (орієнтовна ціна): 171 252 692,64 грн., в тому числі: перша черга підетапу 3.2 (гранична ціна): 20 119 129,31 грн.
Відповідно до «Календарного плану виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр «Корвет-П» (додаток № 1 до додаткової угоди від 10.08.2012 № 8 до контракту) сторони 10.08.2012 добровільно узгодили термін виконання робіт першої черги підетапу 3.2 з 01.01.2012 до 20.12.2012.
21.12.2012 між Міністерством та відповідачем була укладена додаткова угода № 10 до контракту, в якій сторони узгодили, що приймання робіт по підетапах: 3.1 (третя черга), 3.2 (перша черга), 3.3 (перша черга) та 3.5 (перша черга) здійснюються на території відповідача комісією позивача до 15 лютого 2013 року. Акт приймання робіт подається позивачу на затвердження разом з протоколом погодження договірної ціни.
З матеріалів справи вбачається, що актом приймання робіт підетапу 3.2. (перша черга) проектування корабля проекту 58250 від 15.02.2013, встановлено, що роботи першої черги підетапу 3.2 виконані повністю (окрім робіт за п. 3.1.4.), прийняті і підлягають оплаті на суму 4 308 472,76 грн. (згідно з протоколом погодження договірної ціни першої черги підетапу 3.2. від 04.04.2013 № 15) (Т.1, а.с. 111).
Однак, господарський суд в рішенні від 07.10.2013 на думку судової колегії помилково зазначив, що на дату 15.02.2013 роботи відповідачем виконані на загальну суму 10 671 638,94 грн. (4 308 472,76 грн. + 6 363 166,18 грн.).
Так, з акту приймання робіт підетапу 3.2. (перша черга) проектування корабля проекту 58250 від 15.02.2013, а саме з п.п. 3.1.4. висновку вбачається, що роботи на загальну суму 6 363 166, 18 грн. виконанні частково по першій черзі підетапу 4.1. та першій черзі підетапу 5.1 СЧ ДКР шифр «Перспектива-58250» а не роботи першої черги підетапу 3.2, як про це зазначив господарський суд.
Також, суд першої інстанції невірно зазначив, що станом на 20.12.2012 (встановлений контрактом термін) відповідач виконав за контрактом роботи з першої черги підетапу 3.2. на загальну суму 10 671 638,94 грн., оскільки по-перше сторони додатковою угодою №10 від 21.12.2012 змінили термін приймання робіт до 15.02.2013 та по-друге в термін 15.02.2013 відповідач виконав роботи на суму 4 308 472,76 грн., , що підтверджується актом приймання робіт по підетапу 3.2 від 15.02.2013 та протоколом погодження договірної ціни № 15 від 04.04.2013.
04.04.2013 року між Міністерством оборони України та відповідачем було укладено додаткову угоду №11 відповідно до якої вартість (гранична ціна) першої черги підетапу 3.2. становить 20 393 771,36 грн. Також вартість цього підетапу погоджена протоколом № 11.
Актом приймання робіт підетапу 3.2. (перша черга) проектування корабля проекту 58250 від 29.04.2013, затвердженим позивачем 16.05.2013, встановлено, що роботи по підетапу 3.2 (перша черга) проектування корабля проекту 58250 вважати такими що виконанні, прийняті та підлягають оплаті на суму 15 895 986,89 грн., яка узгоджена між сторонами та затверджена протоколом №18 від 16.05.2013 (Т. 1, а.с. 80).
Отже, станом на 29.04.2013 відповідач виконав за контрактом роботи з першої черги підетапу 3.2. на загальну суму 20 204 459,65 грн., яка була погоджена сторонами протоколами № 15 від 04.04.2013 та №18 від 16.05.2013.
Так з матеріалів справи вбачається, що з простроченням, яке рахується з 16.02.2013 по 28.04.2013 відповідачем були виконанні роботи по контракту з першої черги підетапу 3.2. на суму 15 895 986,89 грн.
Відповідно з ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 7.2 контракту за порушення встановленого за договором кінцевого терміну виконання всієї роботи і за порушення виконання етапів, а також за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених п. 6.9 Контракту, виконавець виплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% ціни роботи, етапу за кожний день прострочення, а при простроченні більше 30 днів - штраф в розмірі 7% ціни роботи (етапу).
Таким чином, нараховування відповідачу пені та штрафу за порушення термінів виконання підетапів (відповідно умов п. 7.2 державного контракту) є правомірним.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності позовних вимог відносно необхідності стягнення пені та штрафу, однак не погоджується з перерахунком пені та штрафу зроблені господарським судом, на підставі наступного.
Як вказано вище, станом на 15.02.2013 р. відповідач виконав роботи на суму 4 308 472,76 грн., роботи на суму 15 895 986,89 грн. були виконані з порушенням строків виконання, тобто неналежним чином і, відповідно до умов контракту, відповідач повинен сплатити пеню та штраф за період з 16.02.2013 по 28.04.2013 з суми 15 895 986,89 грн., у зв'язку з цим, судова колегія зробила власний перерахунок суми пені.
Розрахунок суми пені
Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
15 895 986,8916.02.2013 - 28.04.2013727.5000 %0.041 %*470 347,01
Таким чином, загальна сума пені за контрактом складає 470 347,01 грн.
Оскільки термін виконання першої черги підетапу 3.2. державного контракту встановлено з 01.01.2012 року по 20.12.2012 року, строк прийняття робіт встановлено 15.02.2013 і на цей час роботи були виконані лише на суму 4 308 472,76 грн., остаточно не виконані роботи на суму 15 895 986,89 грн. були виконані і прийняті 29.04.2013 р., що свідчить про порушення відповідачем умов контракту, порушення термінів виконання робіт понад 30 днів.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо порушення відповідачем умов договору та необхідності стягнення пені та штрафу, однак відповідно перерахунку, зробленого колегією суддів, з урахуванням суми виконаних робіт станом на 15.02.2013, відповідач повинен за вказаний період сплатити на користь позивача пеню у розмірі 470 347,01 грн. та штраф у сумі 1 112 719,08 грн.
Крім цього, судова колегія погоджується з судом першої інстанції щодо зменшення з власної ініціативи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83, ст. 233 ГПК України розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з сторони, що порушила зобов'язання, з врахуванням ступеня виконання відповідачем робіт з першої черги підетапу 3.2., умови п. 9.2. контракту та встановлені календарним планом до контракту терміни виконання робіт з першої черги підетапу 3.2., отже спірний випадок винятковим, а належні до сплати відповідачем штрафні санкції надмірно великими порівняно із збитками позивача, з огляду на що господарський суд правомірно скористався своїм правом та зменшити розмір пені та штрафу на 50%.
Таким чином, судова колегія також вважає за доцільне зменшити перераховані суми пені та штрафу на 50%, отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягають пеня в сумі 235 173,50 грн. та штраф в сумі 556 359,54 грн.
Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що інші доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладеного, до уваги не приймаються і додаткового правового аналізу не потребують.
Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
На підставі викладеного судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні, з викладенням резолютивної частини рішення, з урахуванням приписів ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідно-проектний центр кораблебудування» - задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 07.10.2013 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
«Позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Дослідно-проектний центр кораблебудування» на користь Міністерства оборони України 235 173,50 грн. пені, 556 359,54 грн. штрафу, а всього 791 533,04 грн. штрафних санкцій.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Дослідно-проектний центр кораблебудування» в доход спеціального фонду Державного бюджету судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 37 087,98 грн.
Стягнути з Міністерства оборони України в доход спеціального фонду Державного бюджету судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 31 732,02 грн.».
Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.03.2015 року.
Головуючий суддя Головей В.М.
Суддя Колоколов С.І.
Суддя Шевченко В.В.