"13" березня 2015 р.Справа № 916/4760/14
За позовом Селекційно-генетичного інституту Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення
до відповідача Державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України
про стягнення 93543,45грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: Бондарюк Є.М., довіреність №04/308 від 06.03.2014р.;
Від відповідача: Єфремова І.А., довіреність №150 від 01.08.2014р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Селекційно-генетичний інститут Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України про стягнення 93543,45грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.11.2014р. порушено провадження у справі №916/4760/14.
Приймаючи до уваги перебування судді Власової С.Г. з 13.01.2015р. на лікарняному, розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області №41 від 15.01.2015р., призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/4760/14, та справу було розподілено судді господарського суду Одеської області Гут С.Ф.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.01.15р. прийнято справу №916/4760/14 до провадження судді Гут С.Ф.
Відповідач просить суд відмовити позивачу у позові в частині стягнення індексу інфляції та 3%річних, з підстав викладених у відзиві на позов(вх.№6578/15 від 13.03.15р.). Так у відзиві не заперечує проти факту отримання від позивача товару на суму 77499,60грн, що підтверджується видатковою накладною №206 від 29.03.2013р., та зазначає про те, що намагався врегулювати спір з позивачем шляхом взаємних поступок скільки знаходиться в дуже скрутному фінансовому становищі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
29.03.2013р. між Селекційно-генетичним інститутом Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (Продавець) та Державним підприємством „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України (Покупець) було укладено договір купівлі - продажу №2, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує насіння гороху (затарене в мішки), надалі товар у відповідності до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 2.1. договору кількість та асортимент товару визначається Специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору.
Згідно специфікації кількість товару - гороху, що підлягає продажу - 5000кг.
Відповідно до п.3.1 договору, оплата здійснюється Покупцем за фактично поставлений Продавцем товар згідно з накладною ( видатковою накладною) протягом 7 банківських днів.
У відповідності до п.5.2. договору, загальна сума договору складає 77499,40грн., в т.ч. ПДВ 12916,60грн.
Пунктом 5.3.договору встановлено, що ціна товару зазначається в специфікації.
Згідно п.6.1. договору, товар вважається поставленим Продавцем та прийнятий Покупцем з моменту підписання накладної (видаткової накладної).
Відповідно до п.7.1.договору, кожна сторона несе відповідальність за неналежне виконання винятково своєї частини зобов'язань за договором.
У відповідності з п.9.1.договору, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013р.
Пунктом 9.2. договору передбачено, що зобов'язання сторін, що виникли в період дії даного договору, але не були виконані на момент припинення його дії, продовжують існувати після припинення даного договору до повного виконання таких зобов'язань сторонами, якщо інше не передбачено відповідним додатковим договором до даного договору.
Так на виконання умов договору, відповідно до видаткової накладної №206 від 29.03.2013р. продавець поставив, а покупець отримав товар на суму 77499,60грн., який повинен був оплатити не пізніше 7-го квітня 2013р.
Однак в порушення умов договору, розрахунок за отриманий товар було не було проведено у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 77499,60грн.
11.10.2013р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію вих. №04/957 з вимогою про необхідність сплатити заборгованість.
Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 77499,60грн., індекс інфляції у розмірі 12399,94грн., 3% річних у розмірі 3643,91грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності з п.2 ч.1 абз.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Так, судом встановлено наявність поставки позивачем на адресу відповідача товару на загальну суму 77499,60грн., невиконання відповідачем умов договору щодо оплати, та існування заборгованості Державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України у розмірі 77499,60грн., у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 77499,60грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 3643,91грн. за період з 08.04.2013р. по 31.10.2014р., що обраховані із суми заборгованості у розмірі 77499,60грн., та індексу інфляції у розмірі 12399,94грн.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України, та перевіривши наданий позивачем розрахунок 3%річних та індексу інфляції, судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок 3%річних та індексу інфляції на думку суду, здійснений належним чином, а тому заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 3643,91грн. за період з 08.04.2013р. по 31.10.2014р., що обраховані із суми заборгованості у розмірі 77499,60грн., та індексу інфляції у розмірі 12399,94грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Селекційно-генетичного інституту Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення до відповідача Державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України про стягнення основного боргу у розмірі 77499,60грн., індексу інфляції у розмірі 12399,94грн., 3% річних у розмірі 3643,91грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1870,87грн.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України (67742, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Андріївка, вул. Леніна, 58 Б, код ЄДРПОУ: 00855308) на користь Селекційно-генетичного інституту Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3, код ЄДРПОУ 00494628) основний борг у розмірі 77499(сімдесят сім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять)грн.60коп., індекс інфляції у розмірі 12399(дванадцять тисяч триста дев'яносто дев'ять)грн.94коп., 3%річних у розмірі 3643(три тисячі шістсот сорок три)грн.91коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1870(одну тисячу вісімсот сімдесят)грн.87коп.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 18.03.2015р.
Суддя С.Ф. Гут