"16" березня 2015 р. Справа № 903/113/15
за позовом Приватного підприємства «Л» Транс», м.Луцьк
до Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Луцький райавтодор», с.Городище, Луцький район
про стягнення 1 167 418, 55 грн. заборгованості
Суддя Пахолюк В.А.
з участю представників сторін:
від позивача: Бурда Д.П. - представник, дов. від 21.08.2014 р.,
від відповідача: Богдан А.Ю. - начальник юридичного відділу, дов. № 20 від 21.01.2014 р.
За клопотанням представника відповідача у відповідності до ст.811 ГПК України здійснюється технічна фіксація судового процесу.
Суть спору:
Позивач - Приватне підприємство «Л» Транс», звертаючись з позовом до суду, просив стягнути з відповідача - Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Луцький райавтодор» 1 167 418, 55 грн. заборгованості за надані послуги перевезення вантажів, в т.ч. 954 209, 23 грн. основного боргу, 29 125, 86 грн. - 3% річних, 122 059, 86 грн. інфляційних та 62 023, 60 грн. пені.
Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на укладений між сторонами договір № 07/06 про надання транспортних послуг від 07.06.2013 р., додаткову угоду № 1 від 01.08.2013 р., акти виконаних робіт № ОУ-0000367 від 17.06.2013 р., № ОУ-0000377 від 19.06.2013 р., № ОУ-0000381 від 20.06.2013 р., № ОУ-0000385 від 25.06.2013 р., № ОУ-0000394 від 26.06.2013 р., № ОУ-0000399 від 27.06.2013 р., № ОУ-0000429 від 12.07.2013 р., № ОУ-0000433 від 15.07.2013 р., № ОУ-0000463 від 31.07.2013 р., № ОУ-0000492 від 08.08.2013 р., № ОУ-0000493 від 09.08.2013 р., № ОУ-0000494 від 12.08.2013 р., № ОУ-0000513 від 19.08.2013 р., № ОУ-0000516 від 20.08.2013 р., № ОУ-0000518 від 22.08.2013 р., № ОУ-0000521 від 23.08.2013 р., № ОУ-0000527 від 27.08.2013 р., № ОУ-0000528 від 27.08.2013 р., № ОУ-0000528 від 27.08.2013 р., № ОУ-0000540 від 29.08.2013 р., № ОУ-0000569 від 06.09.2013 р., № ОУ-0000571 від 09.09.2013 р., № ОУ-0000585 від 16.09.2013 р., № ОУ-0000586 від 17.09.2013 р., № ОУ-0000620 від 27.09.2013 р. та рахунки -фактури згідно яких, як зазначає позивач, ним були надані відповідачу транспортні послуги по здійсненню перевезення вантажів на загальну суму 1 034 209, 23 грн.
Відповідно до умов договору сторони визначили, що Замовник (відповідач у справі) сплачує вартість послуг не пізніше 5 днів після надання рахунку-фактури, акту про надані послуги та податкової накладної про здійснення доставки вантажу.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті послуг виконав частково на суму 80 000, 00 грн., заборгувавши позивачу 954 209, 23 грн., що спричинило звернення кредитора з позовом до суду.
Ухвалою суду від 09.02.2015 р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Позивача зобов'язано: подати оригінали додатків до позовної заяви для огляду в судовому засіданні. Відповідача зобов'язано: подати письмові обґрунтовані доводи та заперечення по суті та предмету спору, належним чином завірену копію Положення про філію.
Відповідно до ухвали суду від 23.02.2015 р. розгляд справи було відкладено у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів. Відповідача зобов'язано: виконати вимоги ухвали суду від 09.02.2015 р.
На адресу суду журналістом ТРК «Аверс» Блінніковою Анною подано клопотання про дозвіл на проведення відеозапису та транслювання по телебаченню розгляду справи № 903/113/15.
Представник позивача в судовому засіданні у вирішенні даного клопотання покладається на розсуд суду.
Представник відповідача заперечив про задоволення клопотання засобів масової інформації, посилаючись на права та свободи юридичної особи, яку він представляє.
Суд, розглянувши клопотання ЗМІ, приходить до висновку про залишення його без задоволення, оскільки відповідачем не надано дозволу на здійснення відео зйомки судового розгляду справи.
При цьому, суд виходив із такого.
Згідно із ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до ст. 307 Цивільного кодексу України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомки, який передбачений ст. 307 Цивільного кодексу України, є істотною гарантією реалізації особистих немайнових прав: права на індивідуальність (ст. 300 Цивільного кодексу України), права на особисте життя (ст. 301 Цивільного кодексу України), права на повагу до гідності та честі (ст. 297 Цивільного кодексу України), права на недоторканність ділової репутації (ст.299 Цивільного кодексу України) тощо.
Під поняттям "фото-, кіно-, теле-, чи відео зйомка" слід розуміти процес фіксації фактів на відповідні фото-, кіно-, теле-, чи відеоносії.
Відповідно до ГПК України суддя, який розглядає справу вирішує питання стосовно задоволення чи не задоволення поданих клопотань, оскільки клопотання про проведення відеозйомки впливає на права та свободи всіх учасників справи та з огляду на заперечення відповідача стосовно здійснення відеозйомки, суд дійшов висновку щодо незадоволення клопотання.
Водночас, судом дозволено представникам ЗМІ бути присутніми при розгляді справи, але без здійснення фото -, кіно -, теле -, чи відеойомки за відсутності згоди відповідача з огляду на наступне.
Згідно п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України закріплено принцип гласності судового процесу.
За змістом ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.
Беручи до уваги те, що спір у даній справі не пов'язаний із охороною державної, комерційної або банківської таємниці, а також його розгляд не є конфіденційним, додаткове вирішення судом питання щодо забезпечення доступу в зал судового засідання на час слухання справи представників ЗМІ чинне законодавство не вимагає, то відповідні особи можуть бути присутніми при розгляді справи.
05.03.2015 р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог (вх..№ 01-65/67/15) і просив стягнути з відповідача 1 344 270, 54 грн.
Збільшення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача, передбаченим ч. 4 ст. 22 ГПК України.
Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Оскільки збільшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, судом приймається заява представника позивача, спір вирішується виходячи з нової ціни позову - 1 344 270, 54 грн.
В обґрунтування збільшених позовних вимог позивач посилається на те, що на момент звернення з позовом розрахунок трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань проводився станом на 15.08.2014 р. На даний час позивач, скориставшись своїх правом на збільшення позовних вимог, провів перерахунок вказаних сум станом на 02.03.2015 р.
Відповідач у запереченнях - відзиву на позовну заяву (вх.. № 01-54/2330/15 від 16.03.2015 р.) позовну заяву вважає необґрунтованою та незаконною з наступних підстав.
- Договір про надання транспортних послуг від 07.06.2013 р. № 07/06 не може бути підставою позовних вимог, оскільки укладений з порушенням вимог ч.2 ст.203 ЦК України, а саме начальник філії Єрко В.Б. не був уповноважений на це дорученням Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відповідно до Положення про філію «Луцький райавтодор». Крім того, відсутні докази про наступне схвалення даного договору Дочірнім підприємством «Волинський облавтодор».
- Із позовної заяви вбачається, що згідно умов договору № 07/06 від 07.06.2013 р. надання транспортних послуг здійснювалось по актах здачі-прийняття наданих послуг та податкових накладних, а оплата товару повинна здійснюватись по рахунках-фактурах.
Між тим, із доданих до позовної заяви актів здачі-прийняття послуг та рахунків-фактур посилання на договір про надання транспортних послуг № 07/06 від 07.06.2013 р. відсутнє, докази вручення рахунків-фактур на оплату послуг філії «Луцький райавтодор» відсутні.
- Відповідач по справі ніякого відношення до надання позивачем транспортних послуг по наявних в матеріалах справи актах здачі-приймання немає, ніяких накладних, договорів не підписував, ніяких послуг не отримував, ніяких документів з цього приводу не погоджував і не схвалював.
- Строк виконання спірного грошового зобов'язання для філії «Луцький райавтодор» та відповідача по справі на день пред'явлення позову не настав, оскільки претензії, які пред'являлись позивачем не носять характер вимоги у зв'язку з відсутністю посилання на ст.530 ЦК України, а тому нарахування пені, 3% річних та інфляційних є безпідставним.
З врахуванням зазначеного, просить спірний договір визнати недійсним, в задоволенні позову відмовити.
Позивач у додаткових поясненнях по суті позову (вх.. № 01-54/2335/15 від 16.03.2015 р.) зазначає наступне.
На момент укладення договору № 07/06 та додаткової угоди № 1 філія в особі начальника Єрка В.Б. була уповноважена на його укладення від імені підприємства.
Положенням про філію не передбачено видачу начальнику філії доручення на укладення договорів.
Будь-яких обмежень на укладання договору зі сторони філії «Луцький райавтодор» ДП «Волинський облавтодор» в Положенні відсутні.
Крім того, вказаний договір вважається схваленим в силу того, що на їх виконання були надані транспортні послуги по здійсненню перевезення вантажів на загальну суму 1 034 209, 23 грн., які повністю прийняті відповідачем, про що свідчать підписи та печатки уповноважених осіб на актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), наявних в матеріалах справи, а відповідачем саме на виконання даного правочину здійснено оплату на суму 80 000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 550 від 26.07.2013 р.
На підставі клопотання № 361 від 16.03.2015 р. (вх.. № 01-54/2328/15) відповідачем до матеріалів справи долучено: копію ухвали суду від 28.08.2014 р., 10.12.2014 р. по справі № 903/788/14; копію Положення про філію «Луцький райавтодор»; копію Статуту ДП «Волинський облавтодор»; копію доручення від 18.03.2013 р.; копію довідки від 12.11.2015 р. ДП «Волинський облавтодор».
Крім того, відповідачем подано клопотання від 16.03.2015 р. про призначення колегіального складу суду для розгляду даної справи.
В обґрунтування даного клопотання посилається на складність і об'ємність справи, необхідність забезпечення її всестороннього, об'єктивного, неупередженого розгляду.
У зв'язку з необхідністю надання відповідачем додаткових письмових заперечень на заяву позивача про збільшення позовних вимог та вирішення клопотання про призначення колегіального складу суду для розгляду даної справи, суд приходить до висновку про неможливість вирішення спору по суті в даному судовому засіданні, що є підставою для відкладення розгляду справи.
Господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.77, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Розгляд заяви відкласти на 30.03.2015 р. на 14.30 год.
2. Відповідачу: надати суду додаткові письмові заперечення на заяву позивача про збільшення позовних вимог
Суддя В.А.Пахолюк