11 березня 2015 р.Справа № 646/14043/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Спаскіна О.А.
Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Руденко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.01.2015р. по справі № 646/14043/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова
про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 27 січня 2015 року відмовлено ОСОБА_1 у поновлені пропущеного процесуального строку на звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії.
Адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова провести перерахунок пенсії - залишено без розгляду.
Позивач не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену ухвалу суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин ст. 99, 100, ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.12.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання неправомірними дій відповідача при проведенні розрахунку (перерахунку) державної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та просив зобов'язати відповідача провести перерахунок державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22.05.2008 по 08.09.2009 року та за період з 06.07.2011 по 26.12.2011, по 01.01.2012 по третій групі інвалідності, тобто не менше шести мінімальних пенсій за віком; зобов'язати провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров'ю особам, віднесеним до першої категорії згідно з ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22.05.2008 по 08.09.2009 року та за період з 06.07.2011 по 26.12.2011, по 01.01.2012 для інваліда 3 групи - 50% мінімальної пенсії за віком.
Також позивач подав клопотання про поновлення строку для звернення до суду, яке мотивував тим, що не вважає пропущеним строк звернення до суду із даним позовом, оскільки його позов пов'язаний з завданням каліцтва та ушкодженням здоров'я, на дані вимоги, відповідно до ст. 268 ЦК України, строки давності не розповсюджуються, крім того, у зв'язку з поганим станом здоров'я та відсутністю фінансів не мав можливості для підготовки позову, в нього була відсутня інформація про зміни у законодавстві, а відповідач такої інформації не надавав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений чинним законодавством строк звернення до суду, доказів поважності пропуску строку звернення до суду позивачем не надано, а зазначені в заяві про поновлення вказаного строку причини не є поважними
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст.99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду позивач надав виписки з історії хвороби про знаходження на лікуванні у період з 03.10.2012 року по 07.10.2012 року, з 18.10.2012 по 25.10.2012 року, консультативними висновкам про знаходженні на консультації та проходження обстеження у поліклініці 17.01.2013 року та 19.02.2013 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені докази не свідчать про поважність пропуску звернення до суду, оскільки за вимогами про проведення перерахунку за період з 22.05.2008 по 08.09.2009 року строк звернення до суду сплинув більше, ніж чотири роки тому, а за вимогами проведення перерахунку за період з 06.07.2011 по 26.12.2011, по 01.01.2012 - сплинув більше двох років тому.
Крім того, як встановлено судовим розглядом, позивач з адміністративними позовами до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії про проведення перерахунку, виплату державної та додаткової пенсії на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" звертався у 2010, 2011, 2012 роках, за його вимогами приймались судові рішення.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо застосування до спірних правовідносин положень ст. 268 ЦК України, оскільки правовідносини по даній категорії справ розглядаються, в першу чергу, виходячи з правомірності або неправомірності дій органу владних повноважень, строк оскарження яких передбачений КАС України, а тому положення ст. 268 ЦК України, якою встановлено, що позовна давність на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'ю не обмежується, до даних правовідносин не застосовуються.
Оскільки позивачем не надано доказів поважності пропуску строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте судове рішення про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку, та залишення позовних вимог без розгляду, відповідає нормам процесуального права..
Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог ст. 99, 100, ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами.
З огляду на вищевикладене, ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм процесуального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.01.2015р. по справі № 646/14043/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.
Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 16.03.2015 р.