12 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5/15
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Косцової І.П.
суддів - Турецької І.О.
- Стас Л.В.
за участю секретаря - Разінкіної Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в особі відділу примусового виконання рішень про визнання протиправними дій, та скасування постанови,-
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо винесення постанови №45649246 від 09.12.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору, визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області №45649246 від 09.12.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року відмовлено у відкритті провадження.
Вважаючи вказану ухвалу такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає помилковим, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень(п.1.ч.1ст.3 КАС України).
Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчою провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Колегія суддів зазначає, до юрисдикції адміністративних судів належать, серед іншого, спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.
Таким чином, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору належить до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Вказана правова позиція також викладена у постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 р. № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби".
Разом з тим, згідно ч.6 ст. 181 КАС України встановлено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Відповідно до пункт 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року N 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконавчих документів, виданих цими судами в інших справах, крім передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 КАС України, підлягають розгляду місцевими загальними судами як адміністративними судами, які видали виконавчий лист, у разі звернення сторін виконавчого провадження.
Враховуючи наведене та вимоги ст.18 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний спір підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним судом.
У спірних правовідносинах судове рішення, у зв'язку з виконанням якого державним виконавцем прийнято правовий акт, було винесено Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області 25.09.2014 року по справі №263/10009/13-ц про звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу на прилюдних торгах, де ОСОБА_3 є стороною виконавчого провадження.
Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувана ухвала на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про направлення справи для продовження розгляду до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 199; 204; 206; 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в особі відділу примусового виконання рішень про визнання протиправними дій, та скасування постанови - скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою справу направити до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області як адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає..
Повний текст ухвали складено та підписано 17.03.2015 року.
Суддя - доповідач: І.П. Косцова
Судді: І.О. Турецька
Л.В.Стас.