12 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 520/15036/14-а
Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Прохоров П.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Косцової І.П.
суддів - Турецької І.О..
- Стас Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання неправомірними дій щодо обмеження перерахунку розміру пенсії за вислугу років, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просила визнати незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси в перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача провести їй перерахунок пенсії, починаючи з 1 липня 2012 року та здійснити відповідні виплати.
В обґрунтування позову зазначено, що в порушення вимог чинного законодавства відповідачем було проведено перерахунок її пенсії у розмірі не 90, а 80 %, що привело до звуження її права на отримання пенсії в повному обсязі.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2014 року позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси щодо обмеження під час перерахунку розміру пенсії ОСОБА_3
Суд скасував рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси від 01.07.2012 року № 13466 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_3 та зобов'язав відповідача провести ОСОБА_3 перерахунок пенсії з 01.07.2012 року на підставі довідки прокуратури Одеської області від 12 липня 2012 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 23 грудня 2010 року, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, та здійснити відповідні виплати.
В апеляційній скарзі УПФУ в Київському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що з 14.04.2003 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, як отримувач пенсії, призначеної на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
16.08.2012 року позивач подала заяву до управляння Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси з необхідними документами, в тому числі з довідкою прокуратури Одеської області від 12.07.2012 р. № 155 про те, що заробітна плата старшого прокурорапрокуратури м. Одеси з 14.06.2012 року всього складає 5730,68 грн. У зв'язку з чим Розпорядженням начальника УПФ України у Київському районі від 05.102012 року №134366 позивачу було перераховано пенсію виходячи з 80 відсотків від загального заробітку старшого прокурора прокуратури м. Одеси.
28.10.2014 року позивач звернулася до відповідача з заявою щодо повідомлення їх про проведений 16.08.2012 року перерахунок, а 30.10.2014 року вона отримала відповідь в.о начальника управляння Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси за №228/л-01, у якій зазначено, що з 01.10.2011 року Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких пенсії за вислугу років призначаються в розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що здійснений управлінням у серпні 2012 року перерахунок пенсії позивача суперечить чинному законодавству, оскільки він зменшує розмір призначеної пенсії.
Колегія судів вважає висновки суду першої інстанції правильними з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років (станом на 01 вересня 2003 року), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Зазначена редакція статті діяла з 26 липня 2001 року до 01 жовтня 2011 року.
З 01 жовтня 2011 року ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» була замінена двома частинами, відповідно до п.п. 4 п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Відповідно до ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції чинній з 01 жовтня 2011 року та на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, розмір відсотку обчислення пенсій в порядку і на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», в розмірі 80% відповідних сум заробітної плати не був зменшений, а прийнятими змінами виключене положення щодо збільшення пенсії за кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Як ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції чинній до 01 жовтня 2011 року, так і ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції чинній з 01 жовтня 2011 року, встановлюють відсотковий розмір від суми місячної (чинної) заробітної плати, який застосовується при призначенні пенсії.
Зазначені норми не містять вказівки на використання цього відсоткового розміру при перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Відповідно до ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції чинній на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Зазначена норма також не містять вказівки на використання відсоткового розміру визначеного ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» при перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Також у Рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 зазначено, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей.
Окрім іншого статтями 22 та 64 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, гарантують право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, в тому числі Законом України «Про прокуратуру», яке є такими, що не підлягають звуженню та обмеженню.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржене рішення відповідача суперечить не тільки нормам Закону України «Про прокуратуру», а і ст. 22, 64 Конституції України.
Також апеляційний суд погоджується з обраним судом першої інстанції засобом відновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання провести з 01 липня 2012 року перерахунок пенсії позивача відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, та здійснити відповідні виплати.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої нстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання неправомірними дій щодо обмеженняперерахунку розміру пенсії за вислугу років, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя - доповідач: І.П. Косцова
Судді: І.О. Турецька
Л.В.Стас.