12 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3865/14
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Косцової І.П.
суддів - Турецької І.О.
- Стас Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції №45560254 від 02.12.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року позовну заяву повернуто позивачу.
Вважаючи вказану ухвалу такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підсудна Миколаївському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в місцевому загальному суді.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень(п.1.ч.1ст.3 КАС України).
Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчою провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Колегія суддів зазначає, до юрисдикції адміністративних судів належать, серед іншого, спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.
Таким чином, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору належить до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, видані виконавчі листи.
Вказана правова позиція також викладена у постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 р. № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби".
Разом з тим, ч.6 ст. 181 КАС України встановлено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Відповідно до пункт 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року N 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконавчих документів, виданих цими судами в інших справах, крім передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 КАС України, підлягають розгляду місцевими загальними судами як адміністративними судами, які видали виконавчий лист, у разі звернення сторін виконавчого провадження.
Враховуючи наведене та вимоги ст.18 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний спір підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним судом.
Відповідно до вимог п.6 ч.3 ст.108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що вказаний спір не підлягає розгляду окружним адміністративним судом, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правомірно повернуто позивачу адміністративний позов.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя - доповідач: І.П. Косцова
Судді: І.О. Турецька
Л.В.Стас.