Ухвала від 12.03.2015 по справі 495/4414/14-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015р. м. Київ К/800/65847/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 липня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року

справа № 495/414/14-а

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Сергієвської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області

про визнання протиправними дій та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з адміністративним позовом до Сергієвської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання протиправними дій та скасування рішення Сергіївської селищної ради від 29.03.2013 № 394.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.07.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ФОП ОСОБА_2 оскаржив їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій з мотивів порушення цими судами норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували порушення порядку оприлюднення відповідачем рішення Сергіївської селищної ради від 29.03.2013 № 394.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, рішенням Сергіївської селищної ради від 23.01.2012 № 08 схвалено Положення про офіційний веб-портал смт. Сергіївка в глобальній інформаційній Інтернет, а рішенням Сергіївської селищної ради від 23.02.2012 № 242 вказане Положення затверджене.

29.03.2013 Сергіївська селищна рада прийняла рішення № 394, яким затвердила коефіцієнти економіко-функціонального використання земельних ділянок Ко, розташованих на території селища міського типу Сергіївка, що знаходяться в орендному користуванні громадян, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб.

Діючи на підставі частини третьої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», 28.02.2013 о 10 год. 24 хв. Сергіївська селищна рада розмістила на своєму офіційному веб-порталі проект рішення «Про затвердження коефіцієнтів економіко-функціонального використання земельних ділянок Ко, розташованих на території смт. Сергіївка, що знаходяться в орендному користуванні громадян, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб», тобто проект оспорюваного рішення.

Після прийняття вказаного рішення 01.04.2013 Сергіївська селищна рада розмістила на своєму офіційному веб-порталі текст прийнятого нею рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що твердження позивача про порушення відповідачем порядку оприлюднення оспорюваного рішення є необґрунтованими та спростовуються установленими обставинами справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Змістом частини другої статті 57 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Частиною третьою статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Зважаючи на викладені положення норм матеріального права, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо дотримання Сергіївською селищною радою установленого чинним законодавством порядку оприлюднення проекту регуляторного акта, а саме рішення від 29.03.2013 № 394.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 липня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

С.Я. Чалий

(підпис)

Л.Т. Черпіцька

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель

Попередній документ
43138537
Наступний документ
43138542
Інформація про рішення:
№ рішення: 43138539
№ справи: 495/4414/14-а
Дата рішення: 12.03.2015
Дата публікації: 18.03.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері: