04 березня 2015 року м. Київ К/9991/24531/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Веденяпіна О.А.
Зайцева М.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, Державного казначейства України, про стягнення недоотриманої заробітної плати, -
встановила:
Державна судова адміністрація України звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, Державного казначейства України про стягнення недоотриманої заробітної плати.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року заяву ДСА України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року залишено без задоволення.
У касаційній скарзі Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішень.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Державна судова адміністрація України звернулась з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року за нововиявленими обставинами. Як на підставу для перегляду за нововиявленими обставинами, заявник посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2011 року, якою постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, треті особи - Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий адміністративний суд України, Вищий господарський суд України про визнання незаконними та скасування актів (постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» № 865 від 3 вересня 2005 року, «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 3 вересня 2005 року» № 1310 від 31 грудня 2005 року, «Питання оплати праці вищих посадових, осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» № 1243 від 21 грудня 2005 року) скасовано та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, про що не було і не могло бути відомо на час розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Вимогами пункту 1 частини 2 статті 245 цього Кодексу, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Таким чином, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що заява не підлягає задоволенню тому що, в даному випадку відсутні підстави для перегляду справи за нововиявленими обставинами, оскільки постанова Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2011 року на момент вирішення справи постановлена не була та не могла бути відома суду, а тому не може бути передбаченою законом підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, Державного казначейства України, про стягнення недоотриманої заробітної плати - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді О.А. Веденяпін
М.П. Зайцев