Справа: № 826/19397/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменка В.А.
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
05 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дешко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання дій протиправними, скасування наказу, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 05.12.2014 року №314 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та ст.. 79 Податкового кодексу України наказано забезпечити проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_2 з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб з отриманої суми додаткового блага у вигляді вартості безоплатно отриманих корпоративних прав ТОВ «ЕКОСІПАН» у період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, з 08.12.2014 року на п'ять робочих днів.
За результатами проведеної перевірки відповідач склав акт від 12.12.2014 року №37/26-50-17-01/2804306032 «Про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013р.» (далі по тексту - акт перевірки).
Позивач вважає протиправними зазначений вище наказ та дії по проведенню на його підставі перевірки, оскільки законодавчих підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не було, у зв'язку із чим і звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що податковим органом не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного наказу та вчинення дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з урахуванням вимог встановлених чинним законодавством.
Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 05.12.2014 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби видано Наказ №314 року щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства.
Згідно повідомлення ДФС у м. Києві ГУ ДПІ у Голосіївському районі №23/26-50-17-01-12 (а.с. 29 (зворотній бік) дану перевірку призначено у зв'язку з надходженням до податкового органу листа-висновку №19006/7/26-15-17-01-06, в якому зазначено, що в ході проведення перевірок, податковим органом виявлено інформацію щодо можливого ухилення від сплати податків та відмивання коштів шляхом використання інвестиційних активів ОСОБА_2
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Зважаючи на отримання листа-висновку №19006/7/26-15-17-01-06 щодо можливого ухилення від сплати податків та відмивання коштів шляхом використання інвестиційних активів, колегія суддів вважає, що у податкового органу наявні правові підстави для проведення відповідачем позапланової документальної невиїзної перевірки позивача, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78 ПК України.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ДПІ у Голосіївському районі зверталась до позивача із письмовим запитом від 12.11.2014 року №124/Д/26-50-17-03-12, в якому пропонувала обґрунтувати звичайний рівень цін, використаний при оформленні договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ «ЕКОСІПАН» від 14.08.2013 року.
На вказаний запит позивач надіслав відповідачу лист від 18.11.2014 року, в якому позивач зазначив про відсутність підстав для обґрунтування рівня договірних цін в операції щодо купівлі частки у статутному капіталі ТОВ «ЕКОСІПАН», оскільки у нього не виникало доходів, інвестиційного прибутку або інвестиційного збитку, що було б підставою для декларування вказаної операції за правилами пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України.
Однак, у зв'язку із тим, що вказана відповідь, не була супроводжена жодними документами, 05.12.2014 року відповідачем було винесено наказ №314 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЕКОСІПАН». »
Відмовляючи в задоволенні вимог позивача, щодо оскарження дій пов'язаних з проведенням документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу №314 від 05.12.2014 року, а також дій щодо оформлення акта документальної позапланової невиїзної перевірки, колегія суддів виходить із того, що дана діяльність, зокрема, з проведення перевірки суб'єкта господарювання та складення акта за результатами такої перевірки є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом перевірки вимог чинного законодавства, та не створює жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінює стану його суб'єктивних прав.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні спірного судового рішення було неповно з'ясовано фактичні обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справ та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2015 року - скасувати, та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.