28 вересня 2010 року Справа № 2а-6688/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Міроновій К.В., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Приватного підприємства «Ітап»
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя
про скасування Акту № 319 від 09.07.2010 р.
Приватне підприємство «Ітап» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування Акту №319 від 09.07.2010 р., в якому вказав, що зазначена в акті підстава для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість передбачена пп. «в» п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» не відповідає дійсності, тому просить суд визнати протиправним та скасувати Акт Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя № 319 від 09.07.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Ітап».
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просить суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приватне підприємство «Ітап» є платником податку на додану вартість (Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100265151 від 30.01.2010 р.)
09.07.2010 р. ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя складено Акт № 319, в якому прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ПП «Ітап».
Як вбачається з акту № 319 від 09.07.2010 р., комісією встановлено, що підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є встановлення факту звільнення такої особи від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин. Анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість було здійснено на підставі п.п «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість регулюється «Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за № 208/4429 (далі - «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість»).
Відповідно до п. 25 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо:
а) платник податку, який до місяця, у якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» більше двадцяти чотирьох календарних місяців, уключаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом Закону;
б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);
в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;
г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені в ст.6 та ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»;
ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Судом встановлено, що ПП «Ітап» не звільнялось від сплати податку на додану вартість, мало обсяги оподатковуваних операцій за рік, що перевищували 300000 грн., заяву на спрощену систему не подавало, у зв'язку з чим анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за п.п.п «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» є протиправним.
До того ж, в акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ (Додаток № 5 до «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість») передбачено обов'язкове заповнення графи акту - «документ, який підтверджує наявність підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ», але відповідачем не зазначено в акті жодного підтверджуючого документа, на підставі якого може прийматися рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем у судовому засіданні не надано доказів в обґрунтування застосування п.п. «в» п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач по справі не довів правомірність своїх дій щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ПП «Ітап», тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Акту Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя № 319 від 09.07.2010 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Ітап» обґрунтовані і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України; п.п. «в» п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»; п. 14.1, п. 25 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за № 208/4429, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Акт Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя № 319 від 09.07.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Ітап».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О.Нестеренко
Постанову виготовлено у повному обсязі 04.10.2010 р.