4 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Закропивного О.В., Луспеника Д.Д., Черненко В.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до державного підприємства «Харківський приладобудівельний завод ім. Т.Г. Шевченка», третя особа - керуючий санацією державного підприємства «Харківський приладобудівельний завод ім. Т.Г. Шевченка» Булижин Ігор Володимирович, про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Харківської області від 8 грудня 2014 року,
У червні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним вище позовом, у якому просила визнати наказ від 20 травня 2014 року № 62-К керуючого санацією Булижина І.В. щодо звільнення її з роботи незаконним, поновити її на роботі на посаді контролера верстатних і слюсарних робіт 6 розряду, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. На обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що працювала на державному підприємстві «Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка» (далі - ДП «Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка») з 1982 року по 20 травня 2014 року, була звільнена на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку зі скороченням штату працівників. Про існування наказу про звільнення їй стало відомо лише 26 травня 2014 року. Вважає звільнення незаконним, оскільки про звільнення не була попереджена, та не було узгоджено питання про звільнення з профспілковою організацією, членом якої вона є. Просила позов задовольнити.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 9 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Наказ керуючого санацією ДП «Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка» Булижина І.В. від 20 травня 2014 року № 62-К в частині звільнення ОСОБА_4 підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України - визнано незаконним та скасовано. Поновлено ОСОБА_4 на роботі на посаді контролера верстатних і слюсарних робіт 6 розряду відділу 12 ДП «Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка». Стягнуто з ДП «Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка» на користь ОСОБА_4, середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 3 059 грн 53 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 8 грудня 2014 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Зокрема, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням перебування підприємства в процедурі санації, скорочення чисельності працівників на підприємстві, дотримання процедури при звільненні за ч. 1 ст. 40 КЗпП України, виплати позивачці всіх сум при звільненні дійшов правильного висновку про те, що звільнення ОСОБА_4 відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 8 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Закропивний
Д.Д. Луспеник
В.А. Черненко