11 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Володарсько-Волинському районі Житомирської області про встановлення фактів спільного проживання однією сім'єю, призначення та виплати одноразової допомоги внаслідок смерті потерпілого за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником - ОСОБА_5, на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 6 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 24 грудня 2014 року,
У червні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 13 травня 1978 року вона уклала шлюб з ОСОБА_6, який 20 січня 2009 року було розірвано, однак вони залишились проживати однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1, та вели спільне господарство. Вона прала чоловіку речі, готувала їсти, він надавав їй заробітну плату для утримання сім'ї, сплати комунальних послуг, покупки речей та продуктів. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у філії «Іршанський ГЗК» публічного акціонерного товариства «Кримський титан» стався нещасний випадок, внаслідок якого ОСОБА_6 помер. Зазначала, що їй відмовлено у проведенні страхових виплат відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві».
Ураховуючи викладене, ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги, просила суд: встановити факт спільного проживання однією сім'єю, її та ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, як чоловіка та дружини з лютого 2009 року по день його смерті; встановити факт, що вона є членом сім'ї померлого ОСОБА_6; зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Володарсько-Волинському районі Житомирської області призначити та виплатити їй одноразову допомогу внаслідок смерті потерпілого відповідно до п. 7 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві».
Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 6 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 24 грудня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника - ОСОБА_5, просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вірно застосувавши положення ст. ст. 33, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві», на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що позивач не довела, що знаходилась на утриманні ОСОБА_6, з яким ІНФОРМАЦІЯ_1 року стався нещасний випадок на виробництві, оскільки була з ним розлучена і працює, тому немає права на одноразову допомогу, яка надається у зв'язку з втратою годувальника.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_5, відхилити.
Рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 6 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 24 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:Д.Д. Луспеник
Б.І. Гулько С.Ф. Хопта