іменем україни
11 березня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дем'яносова М.В.,
суддів: Коротуна В.М.,
Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 21 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 18 грудня 2014 року,
У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів у розмірі 80 тис. грн та судових витрат.
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 21 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 18 грудня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивачем не надано доказів на підтвердження передачі коштів у сумі 80 тис. грн.
Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження передачі коштів ОСОБА_2 для купівлі автомобіля Renault Trafik державний номерний знак НОМЕР_1.
Отже, встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 21 серпня 2014 року та ухвала апеляційного суду Львівської області від 18 грудня 2014 року ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх ухваленні, та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками судів по їх оцінці.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 21 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 18 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.В. Дем'яносов
Судді: В.М. Коротун
С.П. Штелик