11 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 2-а-/1522/179/11
Категорія: 10.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Ярош(Іванова) Світлана Володимирівна
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики населення Одеської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради подав апеляційну скаргу на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2011 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову.
Постановою від 01 березня 2011 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Приморський районний суд м. Одеси задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1, визнав неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у здійснені перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі не менш встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб; зобов'язав зробити перерахунок нарахованих позивачу сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та доплатити різницю між перерахованим розміром допомоги та фактично сплаченим за період з 22 лютого 2008 року по 29 жовтня 2010 року.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Також апелянт посилається на пропуск позивачем без поважних причин шестимісячного строку звернення до суду, на дотримання приписів Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми».
Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що на спірні правовідносини поширює дію Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має дочку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9), з 22 квітня 2018 року перебувала на обліку в управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років з 22 квітня 2008 року по 31 жовтня 2010 року, що сторонами по справі не оспорюється, та що підтверджено матеріалами справи (а.с. 5, 9, 14-72).
Відповідно до матеріалів справи (а.с. 14) управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, позивачу з 22 квітня 2008 року призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у мінімальному розмірі 130 грн., відповідно до ст. 15 Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751.
Перевіряючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, апеляційний суд встановив, що позивач звернулась із зазначеним позовом 29 листопада 2010 року, проте 10 червня 2010 року позивач звернулась із зазначеним позовом в порядку цивільного судочинства, тому, з урахуванням спільного листа Вищого адміністративного суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2011 р. за № 129/11/13-11 та № 106/0/4-11 з питань забезпечення правильного й однакового застосування положень законодавства щодо розгляду спорів та підсудності справ, пов'язаних із соціальними виплатами, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010, причини пропуску строку звернення до суду є поважними.
Як встановлено апеляційним судом позивач є особою, застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, якій надана відпустка для догляду за дитиною віком до 3-х років в період з 22 квітня 2008 року по 31 жовтня 2010 року.
На відносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за періоди з 22 травня по 31 грудня 2008 та з 1 січня по 31 грудня 2009 року, з 01 січня по 29 жовтня 2010 року особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування поширювалися норми Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11.06.2013 р. ЄДРСР № 32348472; від 18.06.2013 р. ЄДРСР № 32213972; від 02.07.2013 р. ЄДРСР № 32532880; від 09.07.2013 р. ЄДРСР № 32532872.
Таким чином, суд першої інстанції помилково визначив дату з якої необхідно провести перерахунок а саме з 22 лютого 2008 року, замість правильної дати - з 22 травня 2008 року.
Застосування до спірних правовідносин положень Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, є помилковим. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11.12.2012 р. ЄДРСР № 28332586 та відповідно від 25.12.2012 р. ЄДРСР № 28332590. Таким чином, апелянт помилково посилається на норми Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Враховуючи викладене апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відновлення порушених прав позивача шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу за період, з 22 травня 2008 року по 29 жовтня 2010 року, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру цієї допомоги, який дорівнює прожитковому мінімуму встановленому законом для дітей віком до шести років, відповідно до ст. 43 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Апеляційний суд дійшов висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги, та зміни оскарженої постанови.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2011 року змінити, зазначивши, що в абзаці третьому резолютивної частини постанови Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2011 року замість «з 22 лютого 2008 року» читати «з 22 травня 2008 року».
В іншій частині постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2011 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя С.Д.Домусчі
суддя О.О.Кравець
суддя Л.П.Шеметенко