ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.03.2015Справа №910/28241/14
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «ОРІОН-Д»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпайпенерго»
Простягнення 508 840, 00 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача: Солошенко Л.Є. - за дов.
Від відповідача: не з'явились
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суму передплати у розмірі 508 840, 00 грн. за Договором поставки продукції №0704/11 від 07.04.2011р. та 405 975, 72 грн. - штрафу за невиконання зобов'язань.
05.03.2015р. Позивач через відділ загального діловодства господарського суду надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача тільки суму передплати у розмірі 508 840, 00 грн. за Договором поставки продукції №0704/11 від 07.04.2011р.
Судом заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду, оскільки дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.
Як визначено в п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 18.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.
Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.
Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 508 840, 00 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 22.12.2014 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 17.02.2015р. не подав.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпайпенерго»: 02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 19, оф. 300.
Водночас, зазначені ухвали суду направлені на вище вказану адресу відповідача.
Ухвали суду від 22.12.2014р. та від 17.02.2015р. були повернуті суду поштою з зазначенням: «за зазначеною адресою не проживає».
Тому повернення ухвал господарського суду від 22.12.2014р. та від 17.02.2015р. з зазначенням: «за зазначеною адресою не проживає» з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
За клопотанням Позивача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п.3 ст.69 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
07 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «ОРІОН-Д» (Покупцем, Позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпайпенерго» (Продавцем, Відповідачем) було укладено Договір поставки продукції №0704/11 (далі - Договір), за умовами якого Відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором, виготовити, поставити та передати у власність Позивачу товар згідно специфікації, а Позивач зобов'язався своєчасно прийняти товар та здійснити його оплату на умовах Договору.
Згідно протоколу узгодження договірної ціни вартість ціни на поставку продукції становить 2 200 320, 00 грн.
Відповідно до п. 1.2. розділу І Договору «Предмет договору», найменування товару: системи автоматизованого управління компресорного модуля (надалі САУ) для АГНКС в кількості 32 комплекти (надалі - Товар).
Пунктом 1.5. Договору визначені строки поставки Товару, а саме зазначено, що товар повинен бути поставлений згідно плану-графіку, який визначений в Додатку №2 до Договору, а саме 10 комплектів - 30.11.2011р., 10 комплектів - 31.01.212р., 12 комплектів - 31.03.2012р.
Згідно п. 3.2. Договору - Покупець здійснює 100% передплату всієї вартості товару на підставі рахунку-фактури Продавця згідно графіку платежів протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку та згідно письмової заявки Покупця.
Судом встановлено, що Позивачем на виконання умов Договору в якості передплати товару було сплачено на користь Відповідача 1 609 000, 00 грн., що підтверджується належними копіями платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідачем здійснено поставку Товару на загальну суму 1 100 160, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною №57 від 24.12.2012р., згідно якої Відповідачем поставлено на користь Позивача Товар - САУ КМ в кількості 16 шт.
Таким чином, сума передплати за Товар, яка підлягає поверненню Позивачу Відповідачем складає 508 840, 00 грн.
28.08.2014 року Позивач звернуся до Відповідача із претензією, в якій заявив вимогу про повернення суми попередньої оплати за товар в розмірі 508 840, 00 грн. та просив виконати такий обов'язок у строк передбачений нормами ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю з наступних підстав:
За своєю правовою природою, Договір №0704/11 від 07.04.2011 року, укладений між Позивачем та Відповідачем є Договором поставки.
Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Судом встановлено, що на підставі Договору Відповідачем не поставлено Товар, згідно з умовами Договору на суму 508 840, 00 грн. та не повернуто зазначену суму на вимогу Позивача.
Таким чином, факт заборгованості Відповідача перед Позивачем на суму 508 840, 00 грн. за непоставлений Товар суду належним чином доведений.
Матеріали справи свідчать, що Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо поставки Товару на суму 508 840, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Суду не надано доказів, що Відповідач вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань за спірним Договором.
Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Факт наявності боргу у Відповідача за договором поставки від 07.04.2011р. за №0704/11 у сумі 508 840, 00 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з Відповідача.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпайпенерго» (02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 19, оф. 300; Код: 35207616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «ОРІОН-Д» (40031, м. Суми, вул. Курська, 147; Код: 23638107) суму передплати за Договором №0704/11 від 07.04.2011р. в розмірі 508 840 (п'ятсот вісім тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 10 176 (десять тисяч сто сімдесят шість) грн. 80 коп.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 12.03.2015р.
Суддя І.І.Борисенко