12 березня 2015 року Справа № 876/1203/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Затолочного В.С.,
суддів - Каралюса В.М., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 29.12.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (далі - Відповідач, Управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 29.12.2014 року позов задоволено частково, визнані протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень частини 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ); зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області, починаючи з 04 червня 2014 року, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку.
Не погодившись із даним судовим рішенням, Управління ПФУ оскаржило його в апеляційному порядку.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що згідно частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку. Вказана стаття визначає розмір пенсії громадянина залежно від наявного в нього стажу, але аж ніяк не розмір доплати до пенсії за понаднормативний стаж. Поняття доплати до пенсії за понаднормативний страховий стаж законодавцем закладено в статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV), згідно якої за кожен рік страхового стажу понад 20 років для жінок пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті. Вважає, що застосування двох законодавчих актів потягне за собою подвійну виплату у вигляді збільшення розміру пенсії та доплати за понаднормативний стаж. Стаття 55 Закону № 796-ХІІ не передбачає проведення перерахунку пенсії згідно цього Закону, а лише її призначення. Просить взяти до уваги, що позивачу проводились перерахунки пенсії відповідно до статті 42 Закону № 1058-IV. Щодо проведення перерахунку за частиною 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ позивач зверталася 24 вересня 2014 року. Тому Управління ПФУ просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Сторони правом на участь у судовому засіданні не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. При цьому суд виходить з наступних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач є потерпілою від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджено відповідним посвідченням.
З 15 травня 2008 року Позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.. 55 Закону № 796-ХІІ.
У заявах про призначення та перерахунок пенсії Позивач не вказувала про застосування щодо неї при обрахунку пенсії положень Закону № 796-ХІІ. Доплата за понаднормативний стаж їй здійснювалась відповідно до статті 28 Закону № 1058-IV.
Разом з тим, Позивач 11 вересня 2013 року зверталась до Відповідача з заявою про перерахунок їй пенсії згідно з частиною 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, однак їй було відмовлено.
Статтею 15 Закону № 1788-ХІІ визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796-ХІІ або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.
З пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-IV слідує, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії зокрема і відповідно до Закону № 796-ХІІ, їй призначається одна пенсія за її вибором.
Відповідно до статті 71 Закону № 796-ХІІ дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Згідно із статтею 56 Закону № 796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85% заробітку.
Таким чином, потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи особа має право за своїм вибором на одержання пенсії на умовах, визначених Законом № 796-ХІІ.
На підставі аналізу положень частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ та частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення до пенсії за понад встановлений мінімальний стаж роботи, має пільговий характер власне щодо тривалості трудового стажу та величини, з якої проводиться розрахунок.
Також суд попередньої інстанції правомірно відкинув посилання Відповідача на те, що застосування положень частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ до Позивача призведе до подвійного нарахування збільшення до пенсії за понаднормативний стаж. При цьому суд вірно вказав, що правильність нарахування пенсій, уникнення помилок, подвійних виплат відповідно до затвердженого указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 Положення про Пенсійний фонд України, Закону № 1788-XII, Закону № 1058-IV є обов'язком саме Відповідача.
Отже правильним є висновок суду першої інстанції, що дії Відповідача щодо відмови в задоволенні заяви позивача від 11 вересня 2013 року про перерахунок їй пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ є протиправними та вимога Позивача про зобов'язання УПФ в Любешівському районі провести перерахунок пенсії із збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж - 15 років підлягає до задоволення з 04 червня 2014 року.
Відтак, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 29.12.2014 року по адміністративній справі № 162/1610/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в двадцятиденний строк до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.С. Затолочний
Судді В.М. Каралюс
З.М. Матковська