02 березня 2015 року Справа № 1561/13/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довгої О.І.,
судді Ліщинського А.М.,
судді Запотічного І.І.
секретар судового засідання Корнієнко О.А.
представники сторін:
від позивача Олексин О.В.
від відповідача Йосипенко С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.11.2012 року у справі № 2а-3246/12/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» звернулось з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000181504/0 від 02.10.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. Відповідач протиправно, в порушення положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, на підставі помилкового висновку зазначеного в акті документальної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, податковим повідомленням-рішенням за №0000181504/0 від 02.10.2012 року зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 21032,00 гривень.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.11.2012 року у справі № 2а-3246/12/0970 в задоволені позову відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити його адміністративний позов у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована, фактично, доводами позовної заяви.
Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги. Просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача проти поданої апеляційної скарги заперечує. Просить постанову суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст.92 Основного Закону виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Згідно із п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно із п.198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
В силу положень п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
Згідно із п.201.6 цієї ж статті податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХIV), що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Таким чином, виходячи із системного аналізу вищенаведених норм податкового законодавства, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення, платник податку має право на включення сум податку до складу податкового кредиту виключно за умови додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника та копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону №996-ХIV, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Також, вказане підтверджується п.21 Розділу ІІІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, яким визначено, що у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) - для декларації, (ДС5) (додаток 5) - для декларації (скороченої); (ДСп5) (додаток 5) - для декларації (спеціальної); (ДП4) (додаток 4) - для декларації (переробного підприємства) та відповідні документи, передбачені п.201.10 ст.201 розділу V Кодексу.
29.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» та Приватним підприємством «Фаховець» укладено договір, предметом якого є продаж та купівля товару відповідно до видаткових накладних.
30.05.2012 року ПП «Фаховець» виписано позивачу податкову накладу за № 9 у якій відображено суму податку на додану вартість в розмірі 24031,84 гривень.
Податкова накладна за №9 від 30.05.2012 року на суму податку на додану вартість в розмірі 24031,84 гривень, не зареєстрована ПП «Фаховець» в Єдиному реєстрі податкових накладних.
19.07.2012 року товариством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року, згідно якої позивачем визначено суму податкового кредиту в розмірі 21032,00 гривень, до складу якого, включено суму податку на додану вартість за податковою накладною за № 9 від 30.05.2012 року, виписаною ПП «Фаховець». До зазначеної податкової декларації позивачем додано заяву (скаргу) про порушення постачальником порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З 28.08.2012 року по 10.09.2012 року Калуською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Карпатнафтохім» з питань правомірності нарахування ТОВ «Карпатнафтохім» від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за червень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 17.09.2012 року №1811/15-4/33129683.
В ході перевірки встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2012 року (рядок 19 декларації) на 21032,00 грн.
Позивачем до складу податкового кредиту включено 21032,00 гривень, до складу якого входить сума податку на додану вартість за податковою накладною за № 9 від 30.05.2012 року, виписаною ПП «Фаховець», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як встановлено судом, за результатами співставлення реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних згідно поданої декларації за червень 2012 року встановлено незареєстровану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. В реєстрі отриманих податкових накладних відображено податкову накладну від 30.05.2012 року за № 9 на суму ПДВ 24031,84 грн. по ПП «Фаховець», а у Єдиному реєстрі податкових накладних дана податкова накладна не зареєстрована.
ТОВ «Карпатнафтохім» подано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та (або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» до податкової декларації по ПДВ за червень 2012 року, яким було включено даного контрагента до податкового кредиту за червень 2012 року на суму ПДВ 24031,84 грн.
Однак, в даному випадку ТОВ «Карпатнафтохім», відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ повинно було подати додаток 8 «Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та (або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)»до податкової декларації по ПДВ за травень 2012 року, тобто за період в якому було складено ПП «Фаховець» податкову накладну від 30.05.2012 року за №9 на суму ПДВ 24031,84 грн.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.11.2012 року у справі № 2а-3246/12/0970 без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Ліщинський А.М.
Запотічний І.І.
Повний текст ухвали складено 04.03.2015р.