16 березня 2015 року Справа № 808/7083/14 ДО/808/551/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,
за участю секретаря Передерій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя
справу за адміністративним позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення з платника податків податкового боргу,
позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1650,26 гривень, який виник внаслідок несплати самостійно нарахованих податкових зобов'язань з єдиного податку у встановлений законодавством строк. Просить розглянути справу без його участі та стягнути зазначену суму.
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомої суду причини, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Судову повістку було направлено на його адресу, що вказана у витязі з ЄДРПОУ, проте кореспонденція повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно з ч.11 ст.35 КАС України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке: судом встановлено, що відповідачем було подано до ОДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодексу)(а.с.9).
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Кодексу, фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Згідно з п. 295.1. ст. 295 Кодексу, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідно до п. 300.1. ст. 300 Кодексу, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Судом встановлено, що 20.03.2014, на підставі вищевказаної заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідачу було нараховано податкове зобов'язання у розмірі 188,66 гривень, а 20.04.2014, 20.05.2014, 20.06.2014, 20.07.2014, 20.08.2014, 20.09.2014 - за кожний місяць - було нараховано податкове зобов'язання у розмірі 243,6 гривень, на загальну суму 1650,26 гривень.
Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, сума податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку, визначена ним самостійно, проте не сплачена у строк, передбачений Податковим кодексом України, є податковим боргом й складає 1650,26 гривень
Відповідно до п.п. 95.1.- 95.3 ст. 95 ПКУ, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що ОДПІ направляла на адресу ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» №1516-25 від 23.04.2014 на 432,26 гривень, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 30.05.2014, про що свідчить підпис на корінці поштового повідомлення (а.с.8).
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, «у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення». Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкова вимога на борг, що утворився після надіслання вимоги, не надсилались.
Оскільки податковий борг на час судового розгляду відповідачем не сплачено, суд вважає, що борг необхідно стягнути в судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 17, 158-163, КАС України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1650 (однієї тисячі шістьсот пятдесяти) гривень 26 копійок на р/р: 31512970700054; місцевий бюджет м. Маріуполя, код платежу 18050400, ГУДКСУ у Донецькій області, код 37989721, МФО 834016.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Матяш