05.03.2015р. м. Київ К/800/63587/14
К/800/62664/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Пасічник С.С.,
Кочана В.М.,
Ситникова О.Ф.,
за участю секретаря Сперкач Т.В.,
за участю представника позивача Дуб І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Едельвейс" до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, за участю третіх осіб - Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення помилково сплачених коштів з державного бюджету,
В лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Едельвейс" звернулось до суду з позовом, в якому (з врахуванням заяв про уточнення позовних вимог) просив: визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві по поверненню ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 395192,40 грн.; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві на користь ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» суму помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 395192,40 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.08.2014р. в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014р. (з врахуванням ухвали суду від 02.12.2014р.) постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві по поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Едельвейс» помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 395192,40 грн.; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Едельвейс» суму помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 395192,40 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідачі звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просили рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.
Третя особа (Публічне акціонерне товариство "Київський ювелірний завод") в надісланому на адресу суду касаційної інстанції клопотанні також зазначила про законність, на її думку, рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 11.04.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Едельвейс» відповідно до платіжного доручення №83 було перераховано (сплачено) на рахунок №31110156700002, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м.Києві та призначений для отримання платежів, що надходять до місцевого бюджету, як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (за кодом класифікації доходів бюджету 24140500), грошові кошти у розмірі 395192,40 грн.
Отримувачем зазначених коштів, відповідно до платіжного доручення №83 від 11.04.2013р. є Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі Головного управління Державної казначейської служби України.
Вищевказані кошти були сплачені ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» до Пенсійного фонду України як 1 % збору від вартості нерухомого майна з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна у зв'язку із наміром позивача (покупця) в день сплати таких коштів укласти з ПАТ «Київський ювелірний завод» (продавцем) договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходилося на території Голосіївського району м.Києва.
Проте, такий договір позивачем укладено не було, оскільки в процесі реєстрації приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 речових прав на нерухоме майно (адреса об'єкта: м.Київ, вул.Голосіївська, 17 літ.А), яке мав намір придбати позивач, цим нотаріусом було виявлено заборону відчуження зазначеного нерухомого майна, у зв'язку з чим та на підставі п.1 глави 13 та п.2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мін'юсту України від 22.02.2012р. №296/5, нотаріус відмовила у вчиненні зазначеної нотаріальної дії (посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна), що підтверджується довідкою за вих.№07/01-16 від 23.04.2013р.
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Згідно з п.2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998р. №1740., збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм.Києві та Севастополі.
За змістом же п.15-1 вказаного Порядку та п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше; нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Так, як вже вказувалось, згідно доручення №83 від 11.04.2013р. позивач перерахував 395192,40 грн. на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, проте, у вказаному платіжному дорученні в графі «Призначення платежу» зазначено лише «Сплата 1% збору з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна».
Суд першої інстанції, розглянувши дану справу, в своїй постанові зазначив, що з вказаного платіжного доручення неможливо встановити, за яке саме майно (намір щодо придбання якого мав позивач), ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» перерахувало на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва 395192,40 грн., оскільки в платіжному дорученні не зазначено належним чином найменування такого нерухомого майна, його місцезнаходження та власника (продавця), в якого таке нерухоме майно позивач мав намір придбати (проте фактично не придбав); крім того, в матеріалах справи відсутній договір про наміри між ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» та ПАТ «Київський ювелірний завод» щодо купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: м.Київ, вул.Голосіївська, 17 літ.А, а також докази в підтвердження того, що ПАТ «Київський ювелірний завод» не повідомило позивача про наявність обтяження на нерухоме майно; до того ж, за спірним платіжним дорученням позивач міг придбати будь-яке інше майно в будь-якого іншого контрагента за аналогічною ціною (оскільки жодні персоніфіковані дані стосовно майна в платіжному дорученні відсутні).
Проте, як правильно вказав суд апеляційної інстанції, такі висновки суду першої інстанції є помилковими з огляду на таке.
Так, судом апеляційної інстанції з матеріалів справи й, зокрема, інформаційної довідки (витягу) з Державного реєстру речових прав на не рухоме майно (індексний номер: 29248997; дата формування: 10.11.2014р.) встановлено, що позивач не використав платіжне доручення №83 від 11.04.2013р. (за яким ним було сплачено на рахунок №31110156700002, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м.Києві та призначений для отримання платежів, що надходять до місцевого бюджету як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (за кодом класифікації доходів бюджету 24140500), грошові кошти в сумі 395192,40 грн. для укладення договору купівлі-продажу іншого нерухомого майна, оскільки вказане платіжне доручення позивачем мало бути використане для укладення договору купівлі-продажу нежилого будинку - будівлі заводу загальною площею 9220,50 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Голосіївська, 17, літера А, однак, купити вказане майно позивач не зміг у зв'язку із наявністю заборони відчуження.
Також, в підтвердження того, що платіжне доручення не було ним використано для придбання іншого нерухомого майна, позивачем надано, а судом апеляційної інстанції - досліджено, інформаційну довідку (індексний номер довідки: 23418535, дата формування: 24.06.2014р.) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс», в якій наведено повний перелік майна, яким володів позивач, нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу цього майна та оригінальні примірники платіжних доручень по сплаті 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу за вказаними договорами купівлі-продажу нерухомого майна.
При цьому, з інформаційної довідки (витягу) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер: 29248997; дата формування: 10.11.2014р.) також встановлено, що в період із 24.06.2014р. по 10.11.2014р. позивачем не укладалося жодного договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що платіжне доручення №83 від 11.04.2013р. не було використано ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» за призначенням, в зв'язку з чим сплачені на підставі нього кошти підлягають поверненню товариству як такі, що сплачені помилково.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи ж касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстав для скасування ухваленого судом рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Пасічник С.С.
Кочан В.М.
Ситников О.Ф.