"12" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/78795/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівМороз Л.Л.
Шведа Е.Ю.
секретар судового засідання Носенко Л.О.,
за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл" Льопи О.В. та Київської митниці Державної фіскальної служби України Юрченко М.Ю., розглянувши у касаційному порядку у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Кребо Інтернешнл" до Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою Київської обласної митниці на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року
У серпні 2012 року ТОВ "Кребо Інтернешнл" у Полтавському окружному адміністративному суді пред'явило позов до Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Просило визнати протиправним та скасувати рішення відділу митних платежів Київської обласної митниці від 03 серпня 2012 року № КТ-125-1037-2012 про визначення коду товару.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року, залишеною без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року, позов ТОВ "Кребо Інтернешнл" задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської обласної митниці про визначення коду товару від 03 серпня 2012 року № КТ-125-1037-2012.
У касаційній скарзі Київська обласна митниця, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову ТОВ "Кребо Інтернешнл".
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За визначенням, яке міститься у статті 1 Митного кодексу України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Частиною другою статті 7 Митного кодексу України передбачено, що державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.
Згідно із частиною першою статті 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
За приписами частини першої статті 68 Митного кодексу України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Водночас, ведення УКТ ЗЕД передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД й у складних випадках.
Об'єктом класифікації в УКТ ЗЕД є всі товари, що мають обіг у міжнародній торгівлі. УКТ ЗЕД базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів і Комбінованій тарифно-статистичній номенклатурі Європейського Союзу. В УКТ ЗЕД дотримано принцип однозначного віднесення товарів до класифікаційних угруповань, що створює умови до віднесення кожного товару тільки до одного класифікаційного угрупування.
Частиною восьмою статті 257 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів. Зокрема, до митної декларації серед інших відомостей вносяться відомості про найменування товару, його звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби України від 09 липня 1997 року №307 (зі змінами та доповненнями) у графі 31 вантажної митної декларації під номером 1 зазначаються точні відомості про товар, які є в наявності, а саме: відомості, необхідні для класифікації товару (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТ ЗЕД кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 вантажної митної декларації для відповідного митного режиму та особливостей переміщення. Опис товарів має наводитися без перенесення в графу непідтвердженого опису класифікаційних групувань УКТ ЗЕД, що відповідають коду товару.
Для цілей митного оформлення класифікація товарів здійснюється виключно у відповідності з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, яка викладена у додатку до Закону України від 21 грудня 2010 року № 2829-VI "Про Митний тариф України" та Правилами, який є невід'ємною складовою частиною товарної номенклатури, які також затверджені цим Законом.
Судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі встановлено, що ТОВ "Кребо Інтернешнл" здійснює господарську діяльність із заправки повітряних суден авіаційним пальним в аеропорті "Бориспіль".
26 липня 2011 року між ТОВ "Кребо Інтернешнл" та ЗАТ "Білоруська нафтова компанія" укладений контракт № 01-16/333, за умовами пункту 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти у липні 2011 року - липні 2012 року нафтопродукти в обсязі до 300000 тонн. Відповідно до пункту 1.2. цього контракту найменування та кількість товару у конкретній партії, опціон, строк поставки, ціна і вартість кожної узгодженої до поставки партії товару, а також власник товару визначаються відповідними додатковими угодами, що є невід'ємною частиною Контракту.
13 червня 2012 року між позивачем та ЗАТ "Білоруська нафтова компанія" укладена додаткова угода № 7-К до Контракту від 26 липня 2011 року № 01-16/333, за умовами пункту 1.1. якої продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався оплатити продавцю та прийняти у власність на умовах DAP Словечно паливо для реактивних двигунів РТ (ГОСТ 10227-86) виробництва ВАТ "Нафтан" в обсязі 405 тонн +/- 10 відсотків.
На виконання додаткової угоди від 13 червня 2012 року №7-К позивачу поставлено паливо для реактивних двигунів РТ (ГОСТ10227-86) виробництва ВАТ "Нафтан" у кількості 401773 кг.
07 липня 2012 року особою, уповноваженою на декларування ТОВ "Кребо Інтернешнл" до Київської обласної митниці була подана вантажна митна декларація № 125120106/2012/305612 та додано до неї пакет документів, перелік яких зазначений у гр. 44 цієї декларації.
У графі 31 вантажної митної декларації декларантом було заявлено товар як паливо для реактивних двигунів марки РТ, ГОСТ 10227- 86, вищого гатунку, яке являє собою суміш аліфатичних вуглеводів з домішками ароматичних вуглеводів, легкі дистиляти - 90 о6.% (включаючи втрати) або більше, перегоняється при температурі 210 град С. Вага - 401773кг. Торгова марка: відсутня, Країна виробництва: BY, Виробник: ОАО "НАФТЛН"2. Місць - 0. Наливом вагоноцистерни. У графі 33 декларації заявлено код 2710 11 70 00 згідно з УКТ ЗЕД.
10 липня 2012 року Київська обласна митниця направила до Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України запит про проведення досліджень зразків товарів № 12-41/09-5431.
Експертній установі доручено здійснити перевірку правильності класифікації товарів, заявлених до митного оформлення, а також визначити температуру спалаху, вміст сірки, фракційний склад та інформацію для однозначної класифікації товару. А врешті й - надати висновок про те, чи відповідає товар задекларованому у вантажній митній декларації №125120106/2012/305612.
У наданому Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України експертному висновку від 26 липня 2012 року №12.3-951 зазначено, що продукт (паливо для реактивних двигунів) являє собою нафтопродукт (легкі дистиляти), його характеристики такі.
Хімічний склад: Зразки ідентифіковано як суміш аліфатичнихвуглеводнів з незначними домішками ароматичних сполук;
Також експерти дійшли висновку, що отримані результати лабораторних досліджень проб за визначеними показниками фракційного складу не суперечать відповідним показникам, зазначеним у графі 31 вантажної митної декларації від 07 липня 2012 року №125120106/2012/305612".
Проте, 03 серпня 2012 року начальником ВКМВК Київської обласної митниці прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-125-1037-2012.
Цим рішенням змінено код товару, ввезеного позивачем на митну територію України та оформленого згідно з вантажною митною декларацією від 07 липня 2012 року №125120106/2012/305612, з коду 2710117000 на код 2710112100, що відповідно до УКТЗЕД застосовується до товару "уайт-спірит".
В ньому міститься посилання на документи, якими відповідач керувався під час прийняття рішення, зокрема, це УКТ ЗЕД, викладена у додатку до Закону України від 21 грудня 2010 року № 2829-VI "Про Митний тариф України", пояснення до УКТ ЗЕД, затверджене Наказом Державної митної служби України від 30 грудня 2010 року № 1561, технічна документація на вироби, яка надана ТОВ "Кребо Інтернешнл" (паспорт на паливо від 29 червня 2012 року № 1545), акт митного огляду за вантажною митною декларацією від 07 липня 2012 року №125120106/2012/305612, висновок Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 26 липня 2012 року № 12.3-951, лист Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 03 серпня 2012 року №19/2-12.3/5180-еп та товаросупровідна документація.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ТОВ "Кребо Інтернешнл" у цій справі, та суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції в законній силі, виходили з неправомірності рішення Київської митниці щодо визначення митної вартості товару (палива для реактивних двигунів), ввезеного ТОВ "Кребо Інтернешнл" на митну територію України.
З такою правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій погодитися не можливо, оскільки вона є поспішною та такою, що ґрунтується на не повно та не всебічно встановлених обставинах справи, а отже, не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на таке.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Структура десятизнаковогоцифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду використовуються для докладнішої товарної класифікації.
Заперечуючи проти позову ТОВ "Кребо Інтернешнл", Київська митниця послалася на те, що у графі 31 вантажної митної декларації від 07 липня 2012 року № 125120106/2012/305612 наведені у ній відомості не у повній мірі дають змогу класифікувати товар згідно з УКТ ЗЕД на рівні 10 знаків (опис товару відповідає вимогам пункту 4 Примітки до товарної під позиції 2710 11, тобто, товар відповідає терміну "легкі дистиляти та продукти").
Митниця вважає, що для визначення товарної категорії (в УКТ ЗЕД 8 знаків коду товару) відсутні відомості про наявність антидетонаційних присадок, а також відомості про різницю між температурами, при яких переганяється продукт 5 об.% і 90 об.% (включаючи втрати).
Так у паспорті на паливо від 28 червня 2012 року №1545, виданого ВАТ "НАФТАН" (Республіка Білорусь), зазначено такий фракційний склад реактивного палива: а) температура початку перегонки, °С, у межах - 150; б) 10 % переганяється при температурі, °С, не вище - 168; в) 50 % переганяється при температурі, °С, не вище - 187; г) 90 % переганяється при температурі, °С, не вище - 205; д) 98 % переганяється при температурі, С, не вище - 214. Відомостей про наявність антидетонаційних присадок не зазначено.
Як видно з наданого Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України експертного висновку від 26 липня 2012 року №12.3-951, у нафтопродукті (проба № 1 та №2, відібрані відповідно до акту про взяття проб і зразків товарів від 07 липня 2012 року) різниця між 5об.% та 90об.% (включаючи втрати) перегонки становить 42°С та 43°С (для проб №1 та №2 відповідно), що не перевищує 60 °С. Крім того, у результаті досліджень антидетонаційних присадок в складі нафтопродукту не виявлено.
Відповідно до підпункту "а" пункту 3 Правил у разі коли згідно з Правилом 2 б) або з будь-яких інших причин товари на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій перевага надається тій товарній позиції, яка більш повно описує товар у порівнянні з найменуванням товарних позицій, що дають більш загальний опис.
Колегія суддів вважає, що обставини, на які посилався представник Київської обласної митниці, судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі не встановлювалися, наданим доказам у справі правова оцінка не надавалася, а посилання представників Митниці на особливості правового регулювання питань складного випадку класифікації товару залишені поза уваги.
Також, суди при вирішенні даного спору помилково послалися на положення Закону України "Про стандартизацію" як на такий, що підтверджує обов'язковість ГСТУ №3134-78 Уайт-Спірит" та ГСТУ №320.00149943.007-97 "Паливо для реактивних двигунів" для врахування в спірних правовідносинах поряд з іншими нормативними актами та документами.
Цей Закон регулює відносини, пов'язані з діяльністю у сфері стандартизації та застосуванням її результатів, і поширюється на суб'єкти господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності, органи державної влади, а також на відповідні громадські організації.
Відповідно до статті 1 цього Закону стандарт - це документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги;
За приписами статті 5 Закону України "Про стандартизацію" метою стандартизації в Україні є забезпечення раціонального використання природних ресурсів, відповідності об'єктів стандартизації їх функціональному призначенню, інформування споживачів про якість продукції, процесів та послуг, підтримка розвитку і міжнародної конкурентоспроможності продукції та торгівлі товарами і послугами.
Проте, цей Закон не поширюється на правовідносини щодо класифікації товарів при вирішенні митними органами питань щодо їх митного оформлення.
Тому, висновки судів про те, що стандарти ГСТУ №3134-78 "Уайт-Спірит" та ГСТУ №320.00149943.007-97 "Паливо для реактивних двигунів" є обов'язковими для врахування в спірних правовідносинах поряд з іншими нормативними актами помилковими.
Помилкове застосування положень вказаного Закону серед інших порушень норм матеріального права призвело до неправильного вирішення даної справи.
Не заслуговують уваги й доводи ТОВ "Кребо Інтернешнл" про відсутність у спірних правовідносинах складного випадку класифікації товару, а також, що вірність визначення ним коду товару підтверджується наявністю випадків митного оформлення Митницею раніше ввезеного на митну територію України тотожного товару за даним контрактом на підставі вантажно-митних декларацій (п'ятнадцять), копії яких позивач додав до своїх письмових пояснень.
Так, відповідно до частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Тобто, кожна нова поставка товару розглядається митним органом окремо та з дотриманням усіх необхідних митних процедур відповідно до встановленого порядку. Крім того, самих вантажно-митних декларацій не достатньо для підтвердження об'єктивності визначення коду товару. Для митного оформлення товару зацікавлена особа зобов'язана надати для розгляду увесь пакет документів. За необхідності повинні бути відібрані й зразки товару для проведення відповідних досліджень.
У матеріалах справи відсутні докази того, що при митному оформленні раніше ввезеного ТОВ "Кребо Інтернешнл" на митну територію України товару (пального) відбиралися зразки товару для проведення досліджень, а врешті й проводилися відповідні дослідження.
Отже, позивач не міг посилатися на те, що раніше Митницею було проведено митне оформлення аналогічного товару.
Пальне є специфічним товаром і в залежності від встановлених дослідним шляхом характеристик його можливо класифікувати в тій чи іншій товарній категорії.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.
Суди першої та апеляційної інстанцій не виконали вимог вказаного процесуального закону та ухвалили рішення з порушенням норм матеріального права.
За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду першої інстанції слід більш повно встановити обставини справи з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції та у залежності від встановленого вирішити спір.
При цьому слід мати на увазі, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Крім того, відповідно до Правил інтерпретації УКТ ЗЕД, якщо товар на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, підпозицій тощо, перевага надається тій товарній позиції, підпозиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні з найменуваннями товарних позицій, підпозицій, що дають більш загальний опис.
Така правова позиція висловлена й у постанові Верховного суду України від 24 грудня 2010 (справа №21-49а10).
За правилами частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Київської обласної митниці задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл" до Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування рішення скасувати та вказану справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Швед Е.Ю.